Життя

Долає 126 сходинок, аби завести годинниковий механізм

Долає 126 сходинок, аби завести годинниковий механізм
Василь Тричук

Історія появи міської ратуші в місті Чернівці є доволі цікавою.

Наріжний камінь під фундамент ратуші було закладено 19 квітня 1843 року на центральній площі Ринок, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

– Будівництво тривало чотири роки, – розповідає Роман Задерей, краєзнавець. – Зводячи ратушу, в спеціальні ніші будівельники поклали грамоту, в якій написали звернення до нащадків, а також австрійські золоті дукати. На 50-метровій вежі встановили механічний годинник, який виготовили в Празі.

Він доволі рідкісний і служить вже майже 170 років. За цим годинником спершу звіряли час із Віднем. Згодом Чернівці перейшли на центральноєвропейський час, що було зумовлене потребами залізничного транспорту та зв’язку. Згодом місто жило за бухарестським, московським часом, і лише в 1990 році перейшло на київський час.

До речі, дуже подібний годинник встановлений в Києво-Печерській лаврі. Також на ратуші висить ще один годинник. Його циферблат раніше світився в темну пору доби.

Цікавою є його історія появи в місті – цей годинник подарував Антон Кохановський після того, як жителі Чернівців вдруге обрали його на пост бургомістра. Цей годинник також виготовили майстри з Праги. До речі, фахівці стверджують, що обидва годинники є дуже якісними і довговічними.

І якщо історію годинників, можливо, і знають, то про годинникаря, який заводить його, мало хто. Тим часом вже понад два роки годинники на міській ратуші в Чернівцях заводить Василь Тричук.

Василь Тричук
Василь Тричук

– Багато років це робив Микола Деменюк, – розповідає пан Василь. – Однак згодом у нього почалися проблеми з ногами, і цю справу доручили мені. Пригадую, спершу було доволі важко кожного ранку підніматися та опускатися сходами, бо ж їх не мало не багато, а 126. Навіть ноги боліли. А від крутіння ручкою мліли руки. Однак згодом настільки звик, що сприймаю все це, наче ранкову зарядку.

До речі, дістатися до годинника і справді непросто. Спершу гвинтовими східцями потрібно піднятися до оглядового майданчика, на якому сурмач кожного дня грає «Марічку». А тоді – опуститися вузенькою дерев'яною драбиною в маленьке приміщення.

Сам годинник має три рівні. Два дзвони, які б'ють кожні 15 хвилин, розміщені зверху. Посередині – сам механізм. А знизу – маятник і циферблат.

– Микола Деменюк розповів мені усе про роботу годинника, про кожну його деталь, – каже чоловік. – Передусім потрібно крутити ручкою доти, поки гирі не піднімуться до самого верху. До речі, вага гирі – 30 кілограмів. Це доволі важка робота і займає чверть години. За добу гирі знову опускаються, і наступного ранку їх слід піднімати. Влітку то ще так, а ось взимку мерзнуть руки.

Траплялося, що годинник йшов із похибкою, тобто поспішав або відставав на декілька хвилин. Тому за допомогою спеціальної шестерні можна коригувати стрілки. Також я змащую шестерні, аби вони не ржавіли і легше рухалися.  Коли ж годинник ламається, то ми своїми силами його ремонтуємо.

Однак було, що відламався фіксатор, і тому довелося викликати зварювальника, який його прикріпив. В разі складних поломок просимо допомоги у фахівців.

Тим часом Андрій Стасін, годинниковий майстер, розповідає, що годинник, попри вік, у дуже гарному стані.

– І якщо гарно за ним доглядати, то він може прослужити ще зо 200 років, – каже майстер. – Однак це серйозний механізм, який потребує постійного і правильного догляду. Адже з часом щось потребує заміни, ламається. Відтак періодично слід проводити профілактичний ремонт. До речі, раніше таким ремонтом займався мій батько. А я йому допомагав. Тепер роблю це сам.

На щастя, в Україні старовинних годинників є чимало. У нашому місті вони встановлені також на польському костелі та центральному корпусі університету. Годинник, який у міській ратуші, дуже великий і важкий. А з огляду на те, що сходи туди ведуть дуже вузькі, то його, очевидно, піднімали окремими деталями. І вже потім складали.

Ксенія Фірковська

 БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: чернівці, робота, хобі
В тему