Життя

Навіщо священники працювали на КДБ і який зв’язок між церквою та війною на Донбасі

Навіщо священники працювали на КДБ і який зв’язок між церквою та війною на Донбасі

Із 24-х священників Володимир-Волинської єпархії УПЦ Московського патріархату за минулий рік до Православної церкви України долучились лише двоє – настоятель лікарняного храму Агапіта Печерського о. Микола та о. Іван, котрий уже 30-й рік служить у Свято-Симеонівському храмі в селі Суходоли.

Та ще до переходу до новоствореної ПЦУ суходільський священник принципово правив українською мовою, незважаючи на зауваження свого церковного керівництва. Зізнається, що завжди знав, що рано чи пізно настане час, коли українські церкви почнуть об'єднуватись, йдеться у публікації у газеті «Твій вибір».

Іван Драган  народився 1953 року в селі Борятин Сокальського району на Львівщині, що за 4 км від Червонограда, в родині переселенців із Старосамбірщини, частина земель якої перейшла до Польщі. Батько більшість життя пропрацював у тамтешньому колгоспі. Саме він був ініціатором того, що у 1957 році в їхньому селі відновили давно зачинену церкву.

Священником став у 36 років

Та справжнє духовне виховання майбутній священник отримав від матері, яка, попри заборону релігії, постійно організовувала поїздки до Почаєва і брала з собою і сина. Бувало, паломники пробивались через оточення міліції, яка не пускала до святині, де оновилися ікони.

…Вчитись до Київської духовної семінарії, яка 1989-го саме відкрилася,  Іван Драган пішов, коли йому було уже далеко за тридцять. Мав сім'ю, троє дітей, працював на деревообробному комбінаті, був касиром у церкві та співав у хорі.

Висвятився у священники о. Іван уже на першому курсі, адже на Волині на той час чимало парафій лишалось без настоятелів. Та перед тим, як стати священнослужителем, кожен семінарист проходив співбесіду у кабінеті уповноваженого по справах релігії КДБ. Окремі навіть погоджувались на співпрацю, зазначає отець Іван.

Це було необхідною умовою, якщо священник хотів отримати хороший прихід та зробити кар'єру у церкві. Співпрацювала із спецслужбами і вся церковна верхівка. Натякали про це і отцю Івану, але для нього це було неприйнятним.

Отець Іван Драган
Отець Іван Драган

Практику о. Іван проходив у Свято-Троїцькому соборі Луцька. Далі рік служив у селі Хмелів. А звідти його направили у Суходоли, де понад 30 років стояв зачиненим храм, що слугував за колгоспний склад.

– Робота мене не злякала. Разом із громадою відновили храм. І першим моїм обрядом у Суходолах було вінчання – дуже хороший знак, – ділиться спогадами отець Іван.

Звинувачували, що відвернувся від Бога

Отець Іван завжди підтримував ідею автокефальної церкви. Але під час сільських зборів почув думку вірян – і прийняв рішення переходити разом із нею до ПЦУ.

Після такого кроку, який громада здійснила в лютому 2019-го, до настоятеля храму посипались, як з решета, дзвінки від прихильників Московського патріархату. Вони звинувачували, що отець Іван відвернувся від Бога, та дивувались, навіщо йому на старості літ такий «позор». Проте набагато важливішою була для священника підтримка всієї його родини зі Львівщини. Вітаючи  його, брат пожартував: тепер ти не «батюшка», а «отець».

Священник Іван Драган
Священник Іван Драган

– На останніх своїх зборах у Володимир-Волинській єпархії УПЦ намагався переконати священнослужителів, що настав час об'єднатись українській церкві, що ми мусимо долучитись до ПЦУ, яку визнало вселенське православ'я. Адже тим самим не порушуємо ніяких догм чи канонів, – зауважує отець Іван. 

Для парафіян із переходом до ПЦУ у Симеонівському храмі майже ніщо не змінилось. Отець Іван і далі правив українською, за що не раз діставав на горіхи від свого керівництва. Не змінились і духовні постулати, які сповідує священник під час своїх проповідей. До  храму щонеділі ходять до 40 людей, у свята – утричі більше.

Роздумуючи про долю України, священник каже:

– Покращення життя людей – у їхньому поверненні до Бога, у намаганні жити за Біблією. Бо так прикро, коли обираємо керівників держави, а вони працюють не заради спільного блага, а для власної наживи. Саме тому жодного разу я не ходив на вибори. А ще – переконаний: якби в нас була єдина церква, що об'єднає усю країну, то тієї біди на Сході не було б. Адже розділене царство не має майбутнього.

Тетяна Ізотова

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: релігія, церква, православна церква україни
В тему