Не знайдеться, мабуть, такої жінки, яка б не мріяла жити з чоловіком у лебединій вірності. Адже любов між двома птахами стільки разів була описана поетами й піснярами: лебідка гине за трагічних обставин, її закоханий лебідь, не маючи сил витримати розлуку, піднімається в небесну вись, щоб за мить каменем упасти на сиру землю й розбитися в ім'я коханої! Але…
Життя нам підносить такі історії, що вже й не знаєш, вірити у лебедину вірність чи просто змиритися з реаліями. А одна з таких сімейних драм розгорнулася у Луцьку, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».
Жили у мирі та злагоді
На околиці обласного центру Волині улюбленим місцем для відпочинку є чималий ставок. Висотних будинків біля нього немає. Все більше приватні хати. І от саме тут чотири роки тому звила своє сімейне гніздечко пара лебедів.
Жили пернаті в любові та злагоді. Щороку навесні прилітали. Глава подружжя рихтував оселю. Забезпечував харчами. А лебідка висиджувала яйця, аби потім люди приходили на ставок помилуватися, як-то гарно пливуть лебідь із лебідкою, а за ними – сірі дитинчата, які до осені виростали сильними і гарними лебедями.
Убивство серед білого дня
Та от два роки тому тишу ставка розірвав гучний постріл. Потім ще один. Місцеві пенсіонери позбігалися глянути, що то коїться на їхньому ставку. А там…
На березі стояли двоє п'яних браконьєрів. Один, той, що з рушницею в руках, хизувався впольованою лебідкою. Щоб ефектніше виглядати на фото, поставив свою ногу на закривавлене тіло птиці. А інший із чоловіків знімав це все на телефон і коментував, як краще тримати нещасну здобич.
Як тільки місцеві побачили страшну розправу, давай викликати поліцію. Браконьєри хотіли втекти. Але четверо пенсіонерів перегородили їм дорогу. Правоохоронці приїхали, склали протокол, виписали штраф – і відпустили двох п'яних чоловіків. Надвечір і місцеві люди порозходилися. Тільки лебідь лишився на ставку сам на сам зі своїм горем.
Два роки самотності
Тієї осені батько-лебідь полетів зі своїми дітьми в теплі краї. А наступної весни повернувся на ставок уже сам.
Усе літо він страждав, виглядав, сподівався. Так і не зумівши знайти заміну своїй загиблій лебідці, одинаком полетів восени у вирій.
Схожу картину спостерігали містяни і цього літа. Думали, а раптом вірний удівець знайде нарешті собі даму серця. Не склалося…
І ось узимку, гуляючи біля ставка, люди зауважили: а лебідь цього року нікуди не полетів!
«Можливо, глобальна зміна клімату вплинула на птаха?» – припустили. А потім… усе частіше лебедя-вдівця стали помічати у компанії колоритних качечок. Невеличкі на зріст птиці вабили око смарагдовим пір'ям, яке переливалося на сонці, гордовито тримали голівки з яскравими жовтими дзьобами та звабливо, наче у вальсі, крутилися водним плесом.
Спершу лебідь-удівець лише здалеку спостерігав за сусідками по ставку. Адже їм, вважав він, ніколи не стати такими ж граційними, як його загибла лебідка.
Потім удівець із цікавості почав підпливати до качечок. А щойно вони оточували його з усіх боків, гордовито піднімав голову: мовляв, мені до вас геть ніякого діла.
…А Кощій лише піджав хвоста
Та недавно сталося на ставку таке, після чого лебідь-удівець просто зачарував качок своїми мужністю, силою та благородством.
Того ранку на березі на одну з симпатичних качок наскочив місцевий кіт на прізвисько Кощій. Побачивши загрозу, лебідь безстрашно кинувся на хижака, дзьобнув так, що кіт кулею відлетів від качки і, сердито махаючи хвостом, пішов у свій двір.
Після того Кощій іще декілька разів пробував помститися лебедю й повернути собі репутацію «місцевого авторитета». Проте вдівець мужньо відбив усі атаки кота-розбишаки. Тепер лебідь став першим хлопцем на ставку. І хтозна, чи його згорьовану душу не заповнить любов'ю котрась із симпатичних качечок…
Оксана Бубенщикова
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
