Життя

Хвору спину вилікували фекаліями, суглоби оздоровили лопухом, а від ампутації пальця врятувала срібна вода

Хвору спину вилікували фекаліями, суглоби оздоровили лопухом, а від ампутації пальця врятувала срібна вода

Нерідко люди десятиліттями потерпають від недуг, яких можна позбутися підручними засобами, переконався Петро Дячук - народний цілитель, який народився на Рівненщині, а зараз проживає в Луцьку.

Про це йдеться у публікації у газеті «Твій вибір».

Для шкіри та суглобів – свіжі фекалії

– Був я на Покрову в селі Козлин Рівненської області. Стоїмо біля церкви із сусідом – і той жаліється: суглоби болять. «То намаж їх медом, – кажу, – листя лопуха великого приклади світлим боком до намазаного коліна, обмотай натуральною тканиною. Повторюй процедуру щодня на ніч – і за три місяці біль пройде». Я гарантував ефект, бо саме так вилікувала хворі ноги моя дружина.

Читайте також

В тому ж таки Козлині Петро Дячук почув від людей, що є в селі дядько, який до хворих суглобів прикладав свіжий кінський послід, обмотував целофаном і зверху – теплим шерстяним шарфом. Всі солі, які відклалися, розсмокталися, запальні процеси минули, а з ними зникли й болі.

– Про ефективність лікування кісток і суглобів послідом я знав давно, – зауважує Петро Дячук. – Колись в Луцьку, в мікрорайоні Теремному працював медичний пункт. Туди постійно приходив зігнутий у три погибелі дід, який спирався на кийок. Старий жалівся, що дуже спина болить, і просив якісь ліки прописати. А то влітку дивлюся: той зігнутий дід підійшов до конюшні, зарився у свіже кінське лайно (а воно аж парує!) і лежить. Я подумав, що дід від болю якісь чудеса виробляє.

А восени, як зустрів старого, очам не повірив – колись скоцюрблений дід уже прямо ходить і про кийок забув. До речі, ще одна жіночка потерпала від рожі. Шкіра прогнила до кості. Ніщо не помагало. То хвора зо два тижні настоювала з коньяком козячі фекалії, щодня десь із місяць прикладала цю суміш – і все зажило.

Срібна вода і воскова мазь урятували від ампутації

А от іще один випадок дивовижного одужання.

До Петра Дячука звернулася жінка років під 50-т. У неї на великому пальці руки діагностували гангрену. Знімали шкіру з одного місця і пришивали на руку. Проте операція не допомогла, бо після пересадки шкіри у хворої стала гнити кістка. Аби недуга не поширилася далі, жінці відрізали уражену частину пальця, зашили, та все дарма: палець гнив далі.

– Коли жінка побачила, що офіційна медицина безсила, вона з чоловіком прийшла до мене на ринок, розказала про свою проблему. Я запропонував срібну воду і воскову мазь. Срібну воду треба пити тричі на день по 1 столовій ложці за 30 хвилин до їди. Крім того, порадив придбати в аптеці голубу глину. Її треба розводити срібною водою, щоб вийшло «тісто», з якого можна зліпити млинець і прикладати його до пальця. Через дві години старий млинець замінити новим і так постійно протягом дня. А на ніч рекомендував мазати палець восковою маззю.

Вже через тиждень жінка, щаслива, прийшла дякувати народному лікареві. Вона розповіла Петрові Дячуку, що вже в перший день використання срібної води та голубої глини вдалося зняти біль. Після того шкіру на пальці, який гнив, прорвало. Хвора продовжувала дотримуватися рекомендацій народного лікаря, і рана почала гоїтися.

– До речі, воскова мазь дуже ефективна в лікуванні не лише гангрени, а й трофічних виразок, – зауважує наш оповідач. – Тож, аби її приготувати, треба нарвати звіробою, дрібно його порізати, щільно заповнити рослиною трилітрову банку і залити доверху нерафінованою соняшниковою олією. Поставити слоїк на сонце, через 2 тижні процідити, макуху викинути. А в олію додати розтопленого натурального воску стільки, щоб суміш вийшла за густиною, як густа гладишкова сметана.

В цю суміш треба додати порошок із ялини (живиці) з розрахунку 1 чайна ложка на 300 г олійно-воскової суміші. Всі ці інгредієнти треба перемішати, коли прохолонуть, додати 1 столову ложку настоянки гриба веселки на 300 г олійної суміші. Ще раз ретельно розмішати всі інгредієнти, розлити по скляних ємностях і сховати в холодильник. Своїх лікувальних властивостей воскова мазь не втрачає протягом року, якщо зберігатиметься в холодному темному місці.

Оксана Бубенщикова

УВАГА!

ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ БЕЗ ДОЗВОЛУ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЕНО!

Читайте також

Все про: їжа, лікування
В тему