До того, як піти добровольцем в АТО, Микола Стецьків був справжньою людиною асфальту: виріс у Львові, одружився та з чотирма дітьми мешкав у Львові, а на хліб та до хліба заробляв ремонтами.
Потім були Революція гідності та участь у доленосних подіях у центрі Києва. Після окупації Криму Микола став бійцем батальйону «Львів» та відбув три ротації на передовій. А 2015-го таки дослухався до вмовлянь дружини і вирішив подальше своє життя присвятити сім’ї та мирній праці. Лиш чим зайнятися, щоб до душі і з прибутками, – не знав, — йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».
«А спробуйте зайнятися власною справою», – запропонували Миколі в центрі зайнятості, де ветеран АТО перебував тоді на обліку. Подружжю Стецьківих така ідея сподобалася. Вони пригадали, як свого часу на орендованій сотці землі зібрали щедрий урожай полуниці і скільки задоволення отримали від процесу та результату. А відтак вирішили розпочати ягідний бізнес.
Задля того Микола отримав безкоштовно 10 соток землі. Захистив свій бізнес-план у центрі зайнятості та отримав 28 тис. грн для ведення підприємницької діяльності.
От тільки мрія розвинути без зусиль ягідний бізнес швидко розбилася об реалії життя.
Знайшов підкову – і зрозумів: це знак!
Спершу Миколі, який нічого не тямив у полуниці й технології її вирощування, недобросовісна фермерка з Волині «втюхала» неякісну розсаду на понад 1 тис. євро. Благо знайшлися тоді совісні люди, які підказали не садити «того сміття» і порадили перевірені фірми.
Потім добрячих збитків Микола зазнав, оскільки не мав досвіду правильного підживлення ґрунтів та контролю їхньої кислотності. Через що із 1200 кущів вижили тільки 800.
Ясно, що після таких невдач спокушала думка плюнути на ті ягоди і зайнятися тим, на чому розуміється. Однак саме в той вирішальний період Вищі сили послали Миколі знак, точніше – підкову, яку чоловік узрів у себе під ногами:
«Я тоді подзвонив дружині. Так і так, кажу. А вона: «То на щастя». Ми вирішили пошукати в інтернеті, що означає цей знак. І нашу увагу привернув допис якогось жартівника-реаліста: «Знайшли підкову – це до багатства: підкуйтеся нею та працюйте, як кінь». Так ми і зробили…»
Думав за один рік розбагатіти, але…
Розпочавши ягідний бізнес 2015-го, лише через два роки Стецьківи отримали перші врожаї. Та й ті були не такі великі, як очікував Микола.
«Я порахував: якщо один кущ дасть кіло-півтора полуниці (як це обіцяв дядько Гугл) і я всю ягоду продам за такою-то ціною, то вже наприкінці першого сезону отримаю сотні тисяч гривень чистого прибутку, – ділиться Микола своїми колись райдужними планами. – Тож узяв 100 тисяч гривень кредиту, продав землю за найнижчою ціною, здав із дружиною все наявне в домі золото в ломбард, а ще понад 200 тисяч гривень в нас інвестували інші підприємці».
Проте що більше ветеран АТО займався ягодою, то більше розумів, наскільки це непроста справа. Полуничний бізнес потребував і сертифікованих саджанців, і правильно підібраних сортів, і підготовленого ґрунту, і строгого дотримання технологій, і вчасного поливу та обробки від шкідників та хвороб, і навіть Божої підтримки!
Але, попри всі труднощі, випробування та навіть відчай, Миколі полуниця таки віддячила. Тож, якщо на початках чоловік не знав, чи впорається з ягодою на 10 сотках, з часом розширив площі до 90 соток, а нині фермер господарює на 12 гектарах!
Офіційна зарплата – 10 тисяч
Особливістю ягідної ферми, котрій Стецьківи придумали назву файна беррі (тобто файна ягода), є те, що працює вона виключно у правовому полі: сплачує всі податки, вирощує полуницю відповідно до всіх органік-стандартів. А, щоб покупець не сумнівався в якості, всю продукцію сертифікує та підтверджує: нема в ній ні пестицидів, ні нітратів.
«На початках люди, дізнавшись, скільки часу та грошей я витрачаю на те, щоб працювати по закону, радили: «Ти спочатку почни заробляти, а тоді вже будь чесним». Але я вирішив одразу працювати чесно, щоб спати спокійно», – каже Микола Стецьків.
Та й із робочими руками на фермі проблем нема. За день працівники заробляють по 500 грн. За місяць виходить 10 тисяч гривень. А якщо ягідний сезон триває з травня до жовтня та якщо збирати ягоду кільком членам сім’ї, то нема потреби їхати за кордон, жити в нелюдських умовах і ставити під загрозу міцність шлюбу.
Вирощують шість видів ягід
Цієї весни, щоправда, Микола добряче похвилювався через травневі заморозки та очевидну втрату врожаю. Утім Микола Стецьків не впадає у відчай. Навпаки – шукає шляхи для ще більш прибуткового бізнесу. Адже тепер поставити на ноги треба не лише чотирьох синів, а й донечку.
У планах фермера розширити ягідний бізнес. Адже Україна – країна необмежених аграрних можливостей, яка, до того ж, має найбільш сприятливі в Європі умови для ведення ягідного бізнесу.
– Під полуницею в нас три з половиною гектари площ, із яких 30 соток – критий ґрунт, що слугує захистом ягоди від заморозків та граду. Частину врожаю ми розвозимо жителям Львова, а ще частину покупці приїздять збирати відразу на поле. Причому ціна в будь-якому разі однакова – 60 гривень за кіло, – перелічує фермер. – Окрім полуниці, висадили гектар винограду, по пів гектара лохини та жимолості, а восени ще й закладемо плантації малини та ожини.
Аби згуртуватися з однодумцями, Микола бере активну участь у з’їздах фермерів. Уже є хороші результати спільної роботи з ягідниками Львівщини. Бо ж гуртом краще не тільки батька бити, а й бізнес розвивати.
Оксана Бубенщикова
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
