Відео

Найкращі фільми, зняті за мотивами творів Айзека Азімова (відео)

Найкращі фільми, зняті за мотивами творів Айзека Азімова (відео)

2 січня 1920 року народився один із найвидатніших майстрів наукової фантастики Айзек Азімов, який у 2018-му, якби дожив, міг би святкувати своє 98-річчя.

Цей американський фантаст із єврейським корінням, народжений у Білорусі, є найбільш визнаним майстром науково-фантастичного жанру. У своїх творах Азімов створював цілі нові футуристичні світи, і якщо колись таки настане ера панування штучного інтелекту, то багато в чому її творці надихнуться саме книгами цього популяризатора науки.

Звісно, вони надихають уже давно, зокрема, і митців кінематографа. До вашої уваги п’ять найвідоміших кінострічок, відзнятих відомими режисерами за мотивами творів геніального Айзека Азімова. Кінокартини розміщені у хронологічному порядку.

 

«Кінець вічності» (1987 рік, режисер – Андрій Єрмаш)

 Це фільм радянського виробництва, знятий за однойменним романом Айзека Азімова, який вважають найсильнішим і найзахопливішим у творчості фантаста. Дія фільму відбувається у дуже віддаленому майбутньому – аж у 27-му сторіччі. У той час деяка організація з пафосною назвою «Вічність» контролює усі процеси минулого людства. За сюжетом, тогочасні науковці винайшли капсули часу, в яких надсилають у будь-яку задану дату минулого мандрівників у часі, котрі мають завдання змінити якісь історичні події і переломити таким чином хід історії на більш прийнятний з погляду керівництва «Вічності». Причому ці мандрівники у часі – земляни з різних століть, яких співробітники організації відбирають під час подорожей у минуле ще дітьми, а потім вирощують для потреб «Вічності». Та якось ця напрацьована схема «поповнення кадрів» дає збій…

 

«Сутінки» (1988 рік, режисер – Пол Маєрсберг)

Ні, нічого спільного, крім перекладу назви, з нашумілою вампірською сагою для підлітків ця кінокартина не має. Це вільна екранізація оповідання Азімова «Прихід ночі». Події розгортаються на планеті, яку освітлюють одразу шість зірок, як наше Сонце, і де тривалість дня вимірюється не годинами, як на Землі, а тисячоліттями. Та раз на кілька тисяч років на ній настає ніч, якій передують сутінки. Покоління жителів планети, які бачили лишень «вічний» день, сприймають розповіді про неухильне наближення ночі за казки, і лише купка науковців усвідомлює небезпеку, яку несе цивілізації зміна «часу доби». З настанням сутінок мешканців планети охоплює паніка і хаос…

 

«Чорна діра» (1999 рік, режисер – Девід Туі)

Фільм жанру фантастичний трилер, в основу якого лягло вже згадане раніше оповідання Азімова «Настання ночі». Втім, сюжети цієї і попередньої стрічок суттєво відрізняються, хоча стрижнева лінія твору і збережена. Цього разу на далекій невідомій планеті зазнав катастрофи космічний корабель землян. Унаслідок падіння зорельота майже весь його екіпаж гине, вижити вдалося лише жменьці людей. Ця незвідана планета освітлюється одразу трьома зорями, населяють її моторошні кровожерні істоти, від яких рятує тільки світло. Та настає затемнення, і планета поринає у темряву, а разом із її закапелків виповзають голодні хижі тварюки.

 

«Двохсотлітня людина» (1999 рік, режисер – Кріс Коламбус)

В основі фільму – роман «Позитронна людина», написаний у співавторстві двома письменниками – Айзеком Азімовим і Робертом Сильвербергом. У картині описуються часи, коли, замість домашніх улюбленців, люди масово заводять собі хатніх роботів-прислужників, котрі виконують будь-які забаганки господарів.  Та один із таких андроїдів (грає покійний уже Робін Вільямс) – не такий, як решта. Він володіє відмінним почуттям гумору, має здатність навчатися, мислити і навіть більше – він має здатність відчувати людські емоції. В 2000-му фільм Коламбуса номінували на кіно премію «Оскар». 

 

«Я, робот» (2004 рік, режисер – Алекс Прояс)

Знятий за циклом оповідань про позитронних роботів «Три закони робо техніки» фантастичний бойовик. Свого часу цю кінороботу Прояса висували на премію «Оскар» у номінації «Найкращі візуальні ефекти», а в прокаті на широких екранах вона зібрала 350 млн доларів. Дія картини, головну роль у якій виконав Вілл Сміт, відбувається в не такому вже й далекому прийдешньому – 2035 році. В цей час роботи стають найкращими і незамінними помічниками людини. В центрі оповіді – скептично налаштований щодо роботів «коп», якому доручили розслідувати справу, в який фігурує андроїд-помічник. Ідеться про можливе порушення закону про роботів, який твердить: «Робот за жодних умов не підійме руки на людину». І від результатів розслідування цієї справи залежить подальша доля всієї роботизовано машинерії – бо, якщо виявиться, що роботи здатні порушувати цей основоположний постулат, то це означатиме, що вони спроможні і піти війною проти людства. А отже, для попередження цього, їх доведеться винищити.

 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Світ, Світ
В тему

Останні матеріали