В центрі уваги

Олекса Денисюк: «Кожен судинний хірург має свій унікальний «почерк» роботи»

Олекса Денисюк: «Кожен судинний хірург має свій унікальний «почерк» роботи»

«Медицина була моєю дитячою мрією, тим паче моя бабуся працювала все життя фельдшером, і я бачив, наскільки важлива ця професія – допомагати людям, берегти їхні здоров’я та життя. Також любив переглядати фільми медичного спрямування, черпаючи з них різні цікаві нюанси роботи медиків, адже нерідко ці фільми були створені за реальними подіями», – обґрунтовує обрання життєвого шляху судинний хірург відділення судинної хірургії КП «ВОКЛ» Олекса Денисюк.

– Олексо Миколайовичу, а спеціалізація «судинний хірург» також була запланована?

– Знаєте, на інтернатурі мені довелося асистувати судинному хірургу. Травма в пацієнта була серйозна – пошкоджена велика артерія. Під час оперативного втручання я спостерігав за діями хірурга і розумів, наскільки прискіпливою, ювелірною є робота із судинами. Від точності виконання та дій лікаря залежить увесь результат.

Тож, пропрацювавши кілька місяців у Волинській обласній лікарні торакальним хірургом, зумів втілити свою мрію та перекваліфікуватись на судинного хірурга. Хочу наголосити, що стати судинним хірургом – це не означає, що ти прийшов на роботу і ним «став». Для того, щоб стати судинним хірургом, потрібно багато років наполегливо працювати, чимось навіть жертвувати, збирати по крупинках практичний досвід, систематизувати теоретичні знання, аби через якийсь період вибрати свій оптимальний метод допомоги та свої конкретні техніки ведення пацієнтів і оперування.

На щастя, я мав можливість повчитися у відмінних хірургів як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, стажувався три місяці у німецькій клініці «Елізабет» в Ессені – з патологій сонних артерій. Після закінчення стажування почав упроваджувати вивчені закордонні методики у Волинській обласній лікарні і зрозумів, що ці методики дають однозначно позитивні результати. 

У судинній хірургії немає шаблонів, і кожен судинний хірург має свій «почерк» роботи. І успішність лікаря як спеціаліста багато в чому залежить від того, наскільки ти віддаєшся роботі, наскільки і як саме ти її любиш – себе у професії чи професію в собі.

Щодо хвороб судинної системи, то в кожної людини вона протікає по-різному, і на розвиток хвороби,  а отже, й на подальше лікування, впливає дуже багато факторів: вік, харчування, супутні захворювання, місце проживання, місце роботи тощо. Так, судинні хвороби модифікуються під конкретного хворого. І дуже важливо лікарю перед тим, як робити перші кроки у лікуванні,  детально ознайомитись зі способом життя людини, уважно з нею поспілкуватись щодо причин хвороби, симптомів тощо.

До слова, не всі судинні хвороби потрібно оперувати. Деколи найкраща операція в хірургії, і не лише судинній, – це та, яка не відбулась. Тобто коли хірург в останній момент відмовляється від операції та пропонує  пацієнту спочатку спробувати медикаментозне лікування.

– Яка судинна хвороба для Вас, так би мовити, найцікавіша?

– Зауважу, що судинна хірургія – це не лише загальноприйнята венозна патологія, тобто варикоз, про який всі знають. І лікування венозних хвороб зараз в Україні певною мірою поставлено на маркетинговий хід. Судинна хірургія – це насамперед хірургія артерій. І не можна порівнювати складність та «цікавість» венозної хвороби, і, для прикладу, аневризму аорти. Адже можна вилікувати з чимало варикозів, проте так і не досягти рівня лікаря, що справляється з аневризмою, яка, на мою думку, є вершиною роботи  судинного хірурга.

– Що б хотіли побажати своїм колегам з нагоди Дня медичного працівника?

– Знаєте, від того, як працюють медики на полі бою, ми маємо кількість збережених життів тут, у тилу.  Медики на передовій – це сімейні лікарі війни, первинна ланка, яка першою зустрічається з ворогом. На жаль, є випадки, коли окупанти навмисне стріляли по людях із білими хрестами на грудях. Це підло! Є випадки, коли під час рятування пораненого медики гинули першими. Але жоден із лікарів на війні не припинив рятувати життя наших захисників. Незважаючи навіть на те, що ціною порятунку може бути власне життя.

Тому низький уклін військовим медикам за їхню важку роботу, яку не можна порівняти ні з чим. І дуже б хотілось, аби наша держава по-особливому ставилась до цієї медичної служби.

 Ірина Белоцька

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Волинь, луцьк, лікарня, Лікарі
В тему

Останні матеріали