Одним з поширених захворювань, що проявляється висипкою на шкірі, є парвовірусна інфекція. Вона передається здебільшого повітряно-крапельним шляхом. Іноді зараження відбувається через плаценту від вагітної жінки до плоду або через кров. Оскільки симптоматика хвороби схожа з іншими шкірними захворюваннями, важливо вчасно встановити діагноз та розпочати лікування.
Діагностика парвовірусної інфекції
Найбільш схильними до парвовірусної інфекції є діти, а у дорослих вона виникає лише в поодиноких випадках. Часто хвороба проходить без симптомів, тобто висип може не виникати чи швидко зникнути, а ознаки застуди зникають за кілька днів. Розпізнати парвовірус типу В19 можна лише за його стандартною схемою перебігу:
- Підвищення температури тіла, слабкість, біль у горлі та нежить.
- Почервоніння схожі на «ляпас» виникають спочатку на щоках через 7–10 днів з моменту інфікування. Далі висипання поширюються всім тілом, окрім долонь та стоп.
- Приблизно протягом тижня (рідше 2–3 тижні) висип повністю зникає.
Інколи для інфекції парвовірусу характерний синдром «шкарпеток та рукавичок». Тоді болючі набряки на стопах та долонях з’являються ще на першому етапі розвитку хвороби. У дорослих людей вірогідність виникнення висипу складає лише 50%. Натомість можливі болі в суглобах, котрі зникають самостійно протягом 1–2 тижнів.
Парвовірусна інфекція діагностується методом ПЛР. Здати на аналіз слину, кров, мазок з ротоглотки чи ліквор (спинномозкова рідина) можна в лабораторії Ескулаб. Сучасні технології дозволяють провести як якісний, так і кількісний аналіз — залежно від потреб конкретного пацієнта. Результати стануть відомими вже за чотири дні.
Методика ПЛР полягає у виявленні в крові специфічних антитіл IgM. Їх організм виробляє у гострій стадії перебігу захворювання. Якщо ж зафіксовані лише антитіла IgG, то пацієнт переніс парвовірусну інфекцію та має імунітет до неї.
Небезпека парвовірусної інфекції та її лікування
Здебільшого парвовірус В19 не загрожує здоров’ю та життю пацієнта. Саме тому лікування відбувається симптоматично та спрямовується на покращення самопочуття. Однак іноді інфекція може бути дуже небезпечною:
- під час вагітності — здатна призвести внутрішньоутробного інфікування та навіть до викидня чи загибелі плода;
- у людей зі зниженим імунітетом та хворобами крові — може спричинити хронічну анемію та апластичний криз.
Для відносно здорових пацієнтів інфекція не несе загрози. Якщо схожі симптоми виникли у вагітної, необхідно якомога швидше здати аналізи. Якщо хвороба підтвердиться, необхідна термінова госпіталізація. Також лікування в умовах стаціонару проходять хворі зі слабкою імунною системою.
Інкубаційний період парвовірусної інфекції складає від 4 до 18 днів. Із сьомого дня пацієнт стає поширювачем захворювання. Щоб вберегтися від хвороби, необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, а також уникати контактів з інфікованою людиною.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
