В центрі уваги

Андрій Боровик: «Головне правило життя – не дати зламати себе ні людям, ні обставинам»

Андрій Боровик:  «Головне правило життя – не дати зламати себе ні людям, ні обставинам»

Підсумки року, що минає, тероризм, новий юридичний журнал та плани на наступний рік – в актуальному інтерв’ю з Андрієм Боровиком, ексзаступником прокурора Рівненської області, а нині проректором з наукової роботи Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука, кандидатом юридичних наук, професором, академіком Академії адміністративно-правових наук України.

– Нещодавно Європейський парламент визнав РФ державою-спонсором тероризму та державою, яка застосовує засоби тероризму. На жаль, за повномасштабного вторгнення ми спостерігаємо постійні терористичні акти росії на території України. Як можуть убезпечити себе цивільні? Чи вдалося визначити певні методи та способи у розрізі нещодавньої науково-практичної конференції «Безпека. Екстремізм. Тероризм 2022», яка проведена Європейським інститутом безперервної освіти у Словацькій Республіці за Вашої участі?

– Дійсно брав участь у зазначеній науково-практичній конференції. З колегами-юристами розглянули низку фактів терору росії проти цивільного населення України, які яскраво продемонстрували не лише нам, а й усьому світу справжнє єство кремлівської еліти. Його невибіркові варварські ракетні удари по цивільних об'єктах і критичній інфраструктурі стали тим аргументом, який остаточно переконав світ у повній неадекватності нинішнього російського режиму, що став на шлях відкритого терору. «Русская весна» під дулами автоматів спочатку «вєжлівих людєй» у Криму, а потім під вогнем «Градів» так званих ополченців і регулярних російських військових на Донбасі, як у свій час ідеї «Аль-Каїди», принесені в США на борту цивільних пасажирських авіалайнерів, стали справжньою «терористичною сенсацією». Цивільні можуть убезпечити себе лише одним способом: суворо дотримуючись вказівок працівників правоохоронних органів у тих чи інших ситуаціях. На тимчасово окупованих, а нині звільнених територіях, терористи не гребували та мінували все: дитячі візочки, лавки у парках та скверах, іграшки, які залишали на землі, та – лише вдумайтесь – колиску з немовлям, надіючись, що коли до нього підійде мати – пролунає вибух.

– На продовження попереднього запитання. Голова лондонської юридичної фірми Mccue Jury & Partners Джейсоном Мак-К’ю від імені українських громадян – жертв російського терору – подає судові позови проти «групи Вагнера» та володимира путіна з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності. Чи буде, на Вашу думку, результат цих позовів? 

– Результат, звичайно, буде, а юридична фірма Mccue Jury & Partners Джейсоном Мак-К’ю на допомозі українцям заробить собі неабиякий авторитет у світовій юриспруденції. Наразі й українські юристи розпочали таку позитивну практику. Також на сьогодні вже існує не один позов до Європейського суду із прав людини і від українських юридичних осіб. До прикладу, 8 грудня цього року Ощадбанк завершив складну експертно-юридичну роботу та подав скаргу проти країни агресора – рф – до Європейського суду із прав людини. Зазначається, що системна робота Ощадбанку з документації воєнних злочинів дала змогу застосовувати міжнародно визнані юридичні механізми, спрямовані на відновлення справедливості та покарання агресора.

– У певний час Ви професійно займалися карате й кікбоксингом. А зараз, в університеті, спільно з тренерами СК «Кордон» викладаєте студентам курс «Самозахист юриста». Як зараз відбувається навчання, за якою програмою і чи є вже перші її випускники?

– Курс «Самозахист юриста» був започаткований на юридичному факультеті університету в 2020 році. Сюди входить не лише навчання студентів прийомам самозахисту, а й володінню холодною зброєю, спецзасобами, навичками стрільби з вогнепальної зброї та технікою домедичної підготовки. Ми намагаємось донести нашим студентам головне правило життя: не дати зламати себе ні людям, ні обставинам. Програма є надзвичайно популярною серед студентів, попри те, що до складання кваліфікаційного іспиту з метою отримання сертифіката доходить не кожен кандидат. Як приклад, лише 9 із 36 учасників І рівня навчання успішно склали кваліфікаційний іспит та отримали сертифікат. У цьому навчальному році у зв’язку з війною було прийнято рішення не проводити заняття, оскільки навчати в онлайн-режимі за цим курсом не можливо. Водночас наступного навчального року програма відновиться автоматично.

– Як науковця Вас визнали у кількох країнах. Ви є кандидатом юридичних наук, професором, Почесним професором Akademie HUSPOL (Чехія), Почесним професором European Institute of Further Education (Словацька Республіка), Почесним професором Донецького університету економіки та права (Україна). У Вашому здобутку – понад 300 різноманітних публікацій. А нещодавно Ви презентували новий підручник «Пенітенціарна кримінологія». Наскільки важко зараз розробляти нові навчально-методичні матеріали для студентів? Чи будуть вони актуальними через кілька років? Та чи йдуть вони в ногу із практичними методиками?

– Підручник «Пенітенціарна кримінологія» є першим в Україні з часів її незалежності навчальним виданням із зазначеної проблематики. Варто наголосити, що вітчизняні вчені Національної академії внутрішніх справ ще у далекому 1997 році заклали перші паростки майбутнього підручника, вихід якого сьогодні набув нового змісту. Пенітенціарна кримінологія – наука, що вивчає не тільки засудженого, який вчинив повторний злочин в місцях несвободи в Україні, вона також моделює поведінку засудженого під час соціалізації, ресоціалізації та реінтеграції до звільнення з місць несвободи. Отож, варто погодитися з думкою тих учених, які вважають, що в місця несвободи за вироком суду потрапляють абсолютно різні за своїм світосприйняттям, соціальним статусом, ставленням до вчиненого кримінального правопорушення, установками щодо суспільного життя люди. Серед авторів зазначеного підручника – видатні українські вчені-кримінологи: Іван Богатирьов, Олександр Джужа, Сергій Пузирьов, Олег Шкута, Сергій Халимон, Анатолій Кислий та інші. Розробляти нові навчально-методичні матеріали за своїми дисциплінами надзвичайно цікаво, адже якщо ти практик, то такі підручники й навчальні посібники завжди переповнені практичними прикладами та сучасними методиками. Лише в поточному році на юридичному факультеті мною спільно з колегами підготовлено та видано 4 монографії, 6 посібників, рекомендованих для навчання Міністерством освіти і науки України, та один підручник.

– Поговорімо про Ваше нове «дітище» – науковий юридичний журнал «Волинський юридичний часопис». З якою метою він був створений? Хто готуватиме для нього публікації? На яку саме цільову аудиторію розрахований?

– Ідея створення юридичного журналу в мене виникла досить давно – ще за часів роботи у прокуратурі, а зараз я її просто реалізував. Засновниками журналу є я та видавничий дім «Гельветика», я є і його головним редактором. Наразі створена редколегія та формуються два перші випуски. Журнал розрахований на висвітлення результатів наукових досліджень з юридичних наук в основному науковцями Волинської, Рівненської, Житомирської та Львівської областей. А оскільки всі ці регіони є територією історичної Волині – звідси й назва журналу «Волинський юридичний часопис».

– Є такий вислів: хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани. Будувати плани в умовах війни – надважка справа. Проте в кінці кожного року ми окреслюємо для себе те, чого б хотіли досягти, що би прагнули отримати в наступному році. Які плани на 2023-й в Андрія Боровика?

– Планів насправді багато. Адже час – це основне, що потрібно цінувати в житті. Перш за все активно розвиватись у науковій сфері. Налагоджувати нові зв’язки з вищими навчальними закладами європейських країн. Захистити дисертацію та отримати науковий ступінь доктора юридичних наук. Думаю, у 2023 році знайде своє завершення у суді «справа бурштинової мафії», яка вже майже «розсипалась», і навіть соромно, коли державний обвинувач не може відповісти на жодне запитання суду чи захисту. Хочеться активніше розвивати юридичну практику – можливо, це буде якась посада у правоохоронних органах чи органах влади. Я завжди готовий до нових проєктів і не лише у сфері юриспруденції, адже Дейв Бері казав: «Не бійтесь робити те, чого не вмієте. Пам’ятайте: ковчег побудував любитель – професіонали побудувати «Титанік».

 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, Волинь, рівне, адвокат, прокуратура
В тему