Максим Клим’юк: «Три донечки – це найбільша цінність у моєму житті, моя надія, найтрепетніші емоції»

Для підприємця, громадського діяча та керівника численних проєктів, депутата двох скликань Володимир-Волинської міської ради Максима Клим’юка справжнім смаком життя є емоції та спогади, а найважливішими подіями у житті він вважає народження трьох донечок.

Про своє бачення розвитку рідного міста, власну сім’ю та успішні проєкти – в нашому інтерв’ю.

– Максиме Сергійовичу, Ваша активна громадська позиція не є формальною. Ви дійсно переймаєтесь тим, що відбувається у Володимирі-Волинському. Ви були депутатом двох скликань. Цікаво, наскільки громадська діяльність переплітається із депутатською?

– Насправді ці речі взаємопов’язані. Якщо говорити про депутатство, то це представлення інтересів громади. Отож, коли був депутатом міської ради, фактично виконував громадську роботу. За першої каденції зосередив свою увагу на роботі із молоддю. Нам вдалося реалізувати різні суспільні, політичні, соціальні проєкти. У другій каденції я відповідав за окремий округ, у якому мені спільно із виборцями потрібно було зробити чимало корисних справ. Найвагоміші з них – це підключення до водопостачання вулиць, які багато років жили без води.

– Щодо розвитку Володимира-Волинського. Яким Ви хотіли б бачити рідне місто?

– Я хочу бачити Володимир-Волинський сучасним і комфортним для усіх його жителів. Наше місто має за плечима багату історію, яку варто зберегти. Історичність, сучасність і комфортність – це ті речі, які можуть співіснувати разом. Звичайно, якщо ми хочемо, щоб наша молодь жила в цьому місті, повинні зробити так, щоб їй було комфортно в ньому. Однак ми не повинні забувати і про старше покоління, якому за все вдячні.

Мені наразі 38 років, із яких 27 я прожив у Володимирі-Волинському. Тут я створив свою сім’ю, тут живуть мої батьки, тут народилися мої діти. А значить, це місто для мене надзвичайно рідне. Тож, як і більшість городян, не можу бути байдужим та лишатись осторонь тих подій, які відбуваються у Володимирі. І не важливо, чи я депутат наразі, чи займаюсь громадською діяльністю.

Уже рік, як у нашому місті нова влада. Обираючи її, люди сподівалися на краще. Однак не так сталося, як гадалося.

І я зараз говорю без жодної політичної складової, а як середньостатистичний мешканець міста, який хотів би, щоб Володимир-Волинський розвивався, розквітав, рухався вперед. На жаль, ситуація в місті наразі невтішна. Тому що місто в повній мірі опинилося під зовнішнім керівництвом. Усі ми чудово розуміємо, і це не секрет, що містом та міським головою зараз керує народний депутат Ігор Гузь. Причому він абсолютно відкрито про це говорить. І наразі міський голова ніяк не проявив свої особисті та професійні якості у керуванні містом. А саме це він мав би робити, зважаючи, що люди проголосували за нього під час останніх місцевих виборів. Навпаки, всіма своїми діями він демонструє служіння нардепу. А нам, простим людям, дуже хочеться, щоб міський голова, його заступники, та увесь чиновницький апарат міської ради Володимира служили не політикам, а громаді, і частіше прислухалися до їхніх пропозицій, думок, висловлювань.

– Ігор Гузь? А як він причетний до Володимира-Волинського?

– Ігор Гузь до Володимира-Волинського жодним чином не причетний. Тут не жили його батьки, тут не живе він сам і тут точно не будуть жити його діти. Тому дуже абсурдно сподіватися, що він буде прагнути розвитку Володимир-Волинської територіальної громади. Якщо ви не знаєте, то Ігор Гузь родом зі Смідина, що на Старовижівщині. Відтак у місто потихеньку заходять фірми з того регіону, які освоюють мільйони гривень із міського бюджету, а насправді не виконують свою роботу або роблять це неналежним чином. Яскравий приклад – це зняте покриття зі спортивного шкільного майданчика. На вулиці жовтень, а майданчик залишається «лисим», без покриття. А взимку, я впевнений, цей відкритий шкільний майданчик не дуже буде використовуватись школярами.

– Наразі у Володимирі-Волинському йде гостре обговорення питання перейменування міста. Що Ви думаєте з цього приводу?

– Питання можливості перейменування Володимира-Волинського на Володимир – важливе, актуальне, логічне та варте уваги. Але знову ж таки, місто хочуть перейменувати за вказівкою Ігоря Гузя. Це ж повний абсурд!

При вирішенні питання перейменування міста влада могла б дослухатися до думки більшості його мешканців! Так, у кожного є своя позиція, і в мене особисто вона є, відтак у 90% людей є аргументи «проти» перейменування. І з цими аргументами важко не погодитись.

Отож, хотілося б, щоб народний депутат не місто перейменовував, а захищав наші інтереси у Верховній Раді, піднімав рівень наших життєвих стандартів. Але, певно, мета заробляння коштів, причому тих, які перебувають у міському бюджеті, для Ігоря Гузя зараз є першочерговою.

Не можу оминути увагою і нещодавні резонансні громадські слухання щодо перейменування міста. Повним абсурдом став факт, що слуханнями керував перший помічник Ігоря Гузя Андрій Бокоч, до речі, депутат Волинської обласної ради. Його поведінку я розцінюю як зухвалу. Ще б пак, він відключав мікрофони жителям Володимира-Волинського, контролював, як на слуханнях голосували працівники бюджетної сфери. У результаті актуальне питання – вивчення можливості перейменування міста – набуло негативного відтінку.

– Давайте поговоримо про розвиток туризму у місті.

– Нова влада Володимира-Волинського дуже багато говорить про розвиток туристичного потенціалу міста, вкладає у це поки що великі кошти. Однак дуже прикро, що влада не розуміє найважливішого: Володимир-Волинський сьогодні – це набагато більше, ніж історія. Це місто, яке може позиціонуватися не лише як древнє, а як сучасне та комфортне. Древність міста не полягає у древніх дорогах чи древньому музеї, у якому кришаться стіни. Я впевнений, що можна оптимально поєднати ці три складові: історичність, комфорт та сучасність.

– А як щодо соціально-економічного розвитку?

– Соціально-економічний розвиток міста – це залучення інвестицій, створення робочих місць. Проте сьогодні міська влада говорить відкрито, що запланувала багато чого зробити і не вистачає коштів на реалізацію задумів, тому вони піднімуть податки. А на мою думку, варто залучати інвесторів, а не класти додатковий тягар на жителів міста.

Для прикладу, нещодавно у Володимирі-Волинському хотіли будувати новий медичний центр, проте міська влада заблокувала проєкт, бо вважає його конкуренцією державній лікарні. На мою думку, це і є блокування інвестицій. Звичайно, потрібно покращувати інвестиційний клімат у місті, аби інвестори хотіли вкладати кошти у розвиток Володимира-Волинського, але умови для цього повинна створити влада.

– Більше як 6 років Ви є куратором соціального проєкту «Турбота взамін на любов», спрямованого на підтримку дітей з особливими потребами та їх сімей. Яким чином реалізовується цей проєкт?

– Благодійність стала частинкою мого життя. Так, уже 6 років діє проєкт «Турбота взамін на любов», спрямований покращити життя сім’ям, які виховують діток з особливими потребами. Я схиляю голову перед батьками, які виховують таких дітей, бо тільки вони знають, через що їм доводиться щодня проходити. Цим дітям пощастило народитись у турботливих сім’ях, де батьки все своє життя присвячують їм. Це непросто в теперішній час, бо, на жаль, підтримки від держави не відчувають, а якщо й відчувають, то не в тих обсягах, у яких потрібно.

– Незважаючи на Вашу постійну зайнятість і, я впевнена, катастрофічну нестачу часу, Ви завжди поруч зі своєю дружиною та донечками.

– Дружина Наталя та батьки є моєю найбільшою підтримкою, моїм натхненням і найціннішим скарбом. Я вдячний їм за любов і розуміння, оптимізм та віру в мої сили, за те, що завжди чую їхні кроки поруч, коли іду по життю. А донечки Анна, Яна та Соломія – це найбільша цінність у моєму житті, це моя надія, найтрепетніші емоції.

Знаєте, моїй сім’ї часто доводиться нелегко, адже я активно займаюся громадською та політичною діяльністю. Але в нашій родині міцна основа стосунків – довіра і підтримка, взаємна допомога і щире спілкування.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.