Для лайф-коуча, тренера особистісного росту, психолога Інни Цуман психологія стала способом життя.
«Розуміючи себе, розуміючи інших, ти розумієш, як будувати взаємини, досягати успіху і взагалі робити своє життя наповненим, щасливим. З дитинства була мрія стати лікарем. Однак через певні обставини першою моєю вищою освітою стала економічна. Але психологія «взяла своє», і більше як 10 років тому я розпочала усвідомлений шлях у цю надзвичайно цікаву та неординарну науку. Проходила різноманітні курси, вела мотиваційні тренінги особистого росту», – розповідає Інна.
– Лайф-коуч, тренер особистісного зростання, психолог… Що означають ці поняття?
– Психологи – це спеціалісти, які надають психологічну допомогу людині, фокусуючись на минулому і знаходячи причини нинішнього стану. Тренери особистісного зростання працюють із теперішнім, коли людині потрібно виробити якісь навички, прийняти рішення сьогодні на сьогодні, вирішити якусь ситуацію тощо. Завдання лайф-коуча полягає в тому, щоб допомогти людині реалізувати себе в якійсь важливій сфері з використанням прихованих ресурсів і потенціалу, які раніше не використовувалися, концентруючись на сьогоденні та майбутньому через мотивуючі питання.
– З якими запитами до Вас звертаються люди?
– Є два найпоширеніших запити: «Я не знаю, що зі мною, нічого не хочу» і «Я не знаю, куди рухатись». І з цими питаннями я найчастіше працюю. А також велика частка запитів від клієнтів припадає на питання особистого характеру та взаємин у парі та сім’ї.
– Успішними хочуть бути більше чоловіків чи жінок?
– Давайте спочатку розберемося, хто така успішна людина. І кожна людина особистий успіх вимірює і уявляє по-різному. Я вважаю, що всі люди ресурсні, талановиті, успішні. От тільки не в усіх цей успіх проявляється у реальному житті. І не всі люди хочуть та можуть докласти для цього зусилля. Чому виникають проблеми, коли люди не можуть поставити цілі, рухатись до мети? Тому, що немає навички це робити, віри в себе мало, а невпевненості в собі забагато. Коли люди до мене звертаються, я намагаюся показати та розказати: все, що їм потрібно, є у них всередині. Просто внутрішні ресурси потрібно вміти розкрити. Тому так, успішними хочуть бути всі, але до мене переважно звертаються жінки. Хоча й чоловіки-клієнти також є.
– А чому стільки невпевнених у собі людей? І чи невпевненість закладається з дитинства?
– Так, безперечно, на формування впевненості впливає ряд чинників. Це взаємини у сім’ї, найближче оточення, школа, друзі тощо. Так, у дитинстві закладається перший «фундамент» упевненості в собі. Але що ж робити, коли ти не відчуваєш її в дорослому житті? Потрібно запитати себе: «Що це таке для мене?», «А коли я впевнений?», «Що мені потрібно, щоб відчувати впевненість?». Адже, зважаючи на безліч інформації навколо нас щодо впевненості та успішності, часто у людей виникають не зовсім правильні асоціації. Під невпевненістю можуть ховатися страх, сором, лінь, нерозуміння, куди рухатись далі, тощо.
– Які методики використовуєте у своїй роботі?
– Мені дуже подобаються арт-терапія, методики гештальт-підходу, тілесної терапії, коучингові методи. Зараз навчаюся методам клієнт-центрованої психотерапії, яка ґрунтується на взаємній емпатії і на тому, що у кожній людині закладений ресурс, який при правильному розкритті веде до успіху. Це робота із внутрішнім «Я», своїми переживаннями тощо.
– А негативні наслідки можуть бути у психології?
– Робота психолога полягає в тому, що коли приходить клієнт із запитом, то йому потрібно з’ясувати, з чим людина прийшла насправді. Адже дуже часто люди запитують зовсім не те, що їх турбує насправді. А потім вибудувати кроки для вирішення істинного питання, не даючи при цьому жодних конкретних порад. Створити умови, при яких людина може розкритися, а не дати «чарівну пігулку», яка вирішить усі проблеми. Тож негативні наслідки психології можуть бути, лише коли сам підхід до психоконсультаційного процесу порушений спеціалістом, коли психолог обіцяє вирішити все за клієнта, а цього робити не можна.
– Чому досі, на Вашу думку, ми не маємо сімейних психологів, як це прийнято в Європі, Америці?
– Це моя мрія – щоб психологія, психотерапія розвивалися на території України та стали сімейними. Чому досі більшість людей остерігаються звертатися до спеціалістів? Тому що досі побутує неправильне розуміння, хто такі психологи та психотерапевти. Люди вважають, що якщо мені потрібно звернутись до цих фахівців, значить, із моєю психікою не все добре. Крім того, людей зупиняє сором, адже «нас навчили» зберігати в секреті свої переживання, емоції. Радує те, що зараз дедалі більше людей почали звертатись до психологів та психотерапевтів, зокрема молодь від 20 до 35 років, і роблять це усвідомлено.
– Чи є Ви психологом самі для себе? Чи маєте свого психолога?
– Вважаю, що кожен практикуючий психолог повинен мати свого психолога, який допомагає вирішити особисті питання. Я переважно працюю з тими запитами, які пройшла особисто. Ось, для прикладу, я пройшла розчарування в бізнесі, тож можу людині допомогти. Знаю, що відчуває жінка у декреті, адже сама пройшла три декрети. Окрім того, у кожного психолога має бути супервізор – старший психолог, який довший час практикує, щоб попрацювати з тобою, коли при зверненні клієнтів із різними запитами у тебе можуть виникнути певні суперечливі висновки. І тобі потрібно їх обговорити із супервізором.
– Тобто якщо психолог не має досвіду, то не може допомагати людям? І йому спочатку потрібно набути власного досвіду?
– Ну, по-перше, щоб набути досвіду, потрібно спілкуватися із людьми. По-друге, у кожної людини є певний досвід. По-третє, серед психологів є таке твердження: «До вас завжди прийде ваш клієнт». Тобто та людина, якій ви зможете допомогти. Якщо ти розумієш, що не можеш допомогти, то не обманюй клієнта, а рекомендуй йому інших психологів. Ось, для прикладу, я не працюю із залежностями, суїцидами, але можу порадити психологів, які з цим успішно працюють і є в цьому професіоналами.
– Ви можете абстрагуватися від тих питань, проблем, із якими приходять до Вас люди?
– Це необхідна навичка для кожного психолога. Але є ситуації, які можуть сильно зачепити психолога, тому йому необхідно, знову ж таки, йти до свого психолога або супервізора. Найбільше нас, спеціалістів у психології та психотерапії, зачіпають питання, які в нас самих не пропрацьовані.
– Що для Вас означає поняття «успішний психолог»? Це той спеціаліст, який має багато клієнтів чи, можливо, більші за колег гонорари?
– Так, звичайно, і кількість клієнтів, і фінансова складова є досить важливими.
Проте успішний психолог, на мою думку, це той спеціаліст, який отримує велике задоволення від своєї роботи. Це психолог, який любить людей, якому цікаво пізнавати людей, який допомагає іншим розкритися і досягати своїх цілей. Це спеціаліст, якого рекомендують один одному люди.
Для мене є дуже цінними результати моїх клієнтів. І мені надзвичайно приємно читати відгуки моїх клієнтів на кшталт: «Я не знала, куди рухатись, я не мала грошей на свою мрію, а зараз можу собі дозволити поїхати відпочити», чи «У мене налагодились стосунки», або «Я не могла завагітніти, а тепер ми чекаємо на дитину, і все завдяки тому, що психолог допоміг вирішити внутрішню проблему». У такі хвилини, коли читаю подяки людей, у мене сльози на очі навертаються. А щодо гонорарів, то неодноразово у житті переконувалась, що коли «біжиш за грошима», все перекривається та блокується. Тому впевнена, що гроші – це наслідок того, чим тобі займатися «в кайф».
– Користуючись нагодою, хочу привітати усіх із Великодніми святами!
Дорогі лучани!
Щиро вітаю вас із світлим Христовим Воскресінням!
Цей день наповнює наші серця добром і любов’ю, зміцнює духовно. Звертаючись у молитвах до Всевишнього, благаймо, щоб Він дарував нам мир, здоров’я, злагоду, достаток.
У торжестві Великоднього вітання «Христос Воскрес!» бажаю, щоб ваше життя було чистим, як Святий Благодатний вогонь, щедрим, як запашна Великодня паска, яскравим, як колоритна українська писанка.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Ірина Белоцька
Фото Павла Березюка
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
