У Луцьку нарешті, за кілька років, є офіційний очільник міста. Так, після проведення місцевих виборів, під час першої сесії Луцької міської ради VIII скликання офіційно представили новообраного Луцького міського голову Ігоря Поліщука. За результатами голосування у повторному турі виборів в єдиному одномандатному виборчому окрузі він набрав найбільшу кількість голосів виборців — 24 355.
Нарешті у Луцькій міській раді кабінет голови №301 припинив бути порожнім. А спорожнів він після смерті Миколи Ярославовича Романюка, екс-мера Луцька. Нинішній голова Ігор Поліщук лише освоюється у «мерському» кріслі, проте за часи депутатської діяльності та роботи радника міського голови він набув достатньо досвіду, та знає місто, яким керуватиме наступні п’ять років, практично досконально.
Якими є першочергові плани новообраного мера Луцька, як розподілятимуться кошти між населеними пунктами Луцької громади, чи готова громада до локдауну – у першому інтерв’ю з Ігорем Поліщуком.
Ігоре Ігоровичу, наскільки важкою для Вас була боротьба за посаду Луцького міського голови?
Нинішня передвиборча кампанія була не стільки важкою, як несподіваною та нетиповою для всіх, адже проводилася у складних умовах карантину. Але разом із тим вона була надзвичайно цікавою. Нам вдалося провести сотні зустрічей, поспілкуватися з тисячами людей, зрозуміти, що реально турбує мешканців Луцької громади, чого вони насправді очікують від влади, ознайомитись детально із новими територіями, які були приєднані до Луцька в ході процесу децентралізації. Шкода, звісно, що була така низька явка виборців на дільницях, але цьому сприяв ряд об’єктивних та суб’єктивних причин.
Якою була перша емоція після офіційного оголошення результатів?
Перша емоція – усвідомлення всієї відповідальності, яку потрібно взяти на себе, та усвідомлення того обсягу роботи, яку потрібно буде зробити протягом наступних п’яти років.
Цікаво, а хто Вас першим привітав з новою посадою?
Чесно не пам’ятаю. Ми тоді були у штабі, який гудів та працював, мов бджілки у вулику. Хтось з моїх однодумців, це точно, але хто конкретно – не пригадаю. Емоції зашкалювали тоді!
Вже відбулося дві сесії Луцької міської ради. Які початкові враження від співпраці з новообраним депутатським корпусом? Хто з депутатів чи які фракції є так би мовити, командою мера, а хто в опозиції?
Поки що сесії проходять у звичному режимі, без скандалів, несподіванок та форс-мажорів (посміхається – авт). Хочу наголосити, що на моє переконання, міська рада – це не політичний орган, і тут немає місця політичним уподобанням, що впливатимуть на процеси. Міська рада – це орган влади, основне завдання якого – вирішувати проблеми жителів громади, працювати на розвиток міста та прилеглих територій, реалізовувати необхідні проекти та цікаві ідеї.
Вже зараз я бачу багато депутатів, які налаштовані на конструктивну роботу. Впевнений, що політичними кольорами та прапорами партій не залатаєш ями на дорогах, не перекриєш труби, не наповниш бюджет громади. Тому варто відкинути політичні амбіції та працювати чітко на результат.
З досвіду попередніх каденцій ми бачимо, що політичні дискусії, взаємні образи між депутатами залишають по собі лише деструктив. А мешканцям громад він точно не потрібний і не цікавий, бо вони і так втомилися від політики в такому вигляді, в якому вона є в Україні. І люди сьогодні очікують рішучих дій від влади на користь громади. Відтак те, що від мене, від міського голови, залежить, намагатимусь виконувати по-максимуму.
І ще, я б не ділив депутатський корпус на «команду мера» та «некоманду мера», «партією мера» чи «непартією мера». Ми – депутати та міський голова – маємо бути «партією лучан». Тому що маємо виправдовувати довіру тих людей, які нас обрали, аби вони в подальшому не пошкодували та не розчарувалися у своєму виборі.
Після місцевих виборів у нас склалася доволі цікава та незвичайна ситуація, коли очільника Луцька та голову Волинської облради можна вважати не лише колегами, а й товаришами. Це, на Вашу думку, піде на користь місту та Волині?
Впевнений, що так. Адже я, як патріот міста у всіх значеннях, завжди виступаю за те, аби кошти з обласного бюджету спрямовувались, в тому числі, і на розвиток Луцька, як столиці Волині. Сподіваюсь, що обласний бюджет у наступному році буде наповнюватись краще завдяки реалізації багатьох проектів, в тому числі продажу бурштину з аукціону. Зауважу, що у нас з обласною радою є декілька потужних спільних проектів.
Протягом кількох років спільної роботи у нас з Григорієм Недопадом склалися чудові робочі, ба більше, товариські відносини. Сподіваюсь, що це піде на користь міста. Принаймні я буду максимально лобіювати інтереси Луцька на обласному рівні.
Грудень – місяць формування бюджетів усіх рівнів. На якому етапі розробка бюджету Луцької громади? Яка прогнозована сума бюджету?
Формування бюджету Луцьк на завершальному етапі. Ми зараз працюємо над ним спільно з управлінням бюджету та фінансів, розпорядниками коштів. Найближчими днями ми зможемо оприлюднити проект бюджету для того, щоб депутати змогли з ним ознайомитись, тому що бюджет Луцька-2021 варто прийняти ще в цьому році.
Хочу зауважити, що бюджет буде надзвичайно складний. Напевно, найбільш складний за увесь час мого перебування у Луцькій міській раді як депутата, як працівника міської ради. Тому що бюджет зараз значно менше наповнюється в силу об’єктивних причин: спаду економіки, зниження купівельної спроможності громадян, застосування різноманітних пільг для бізнесу тощо. До того ж, на превеликий жаль, ми не знаємо, коли закінчиться пандемія, через яку велика кількість підприємств скоротила кількість працівників, або зменшила заробітну плату, кількість робочих годин, що негативно позначається на наповненні міського бюджету, адже податок з доходів фізичних осіб – це один з головних бюджетоутворюючих платежів.
Крім того, є ще й суб’єктивні причини для формування складного бюджету міста, зокрема, з боку нашого уряду. Сьогодні відбувається наступ на місцеве самоврядування, тому що уряд пропонує на наступний рік забрати в органів місцевої влади акциз на пальне, а це, в нашому випадку, орієнтовно 55-60 мільйонів на рік. За цю колосальну суму ми могли би капітально відремонтувати проспект Волі, від вулиця Шопена до Київського майдану. Натомість уряд обіцяє, що ці кошти будуть виділятися через облдержадміністрації, зокрема, дорожній фонд. Для чого усі ці кроки – я не розумію. Так, немає жодних гарантій, що ці кошти будуть виділятись.
Більше того, ні для кого не секрет, що зараз у Верховній раді існує сильне лобі забудовників, відтак був прийнятий закон, яким на наступний рік скасовується взагалі пайова участь для забудовників. Тобто, вони будують будинки, заробляють чималі кошти, а в міський бюджет нічого не потрапляє. А значить, вони не братимуть жодної участі у розвитку інфраструктури, оновленні технічних мереж, до яких вони однозначно будуть підключатись, покращенні дорожньої розв’язки навколо цих будинків тощо. Втрати нашого бюджету від скасування пайвої участі становлять від 20 до 30 мільйонів гривень на наступний рік.
Більше того, збільшується розмір реверсної дотації – суми, яка вираховується за спеціальною формулою і визначається як надлишок з податку з доходів фізичних осіб, та забирається з місцевого бюджету у держбюджет. В цьому році ця сума становила 84 мільйони гривень, а наступного року вона збільшиться до 100 мільйонів.
Разом з тим на міські бюджети поклали обов’язок фінансувати видатки на профтехучилища. У цьому році ця сума становила 82 мільйони гривень, а наступного року необхідно буде 105 мільйонів гривень.
Ці фактори та багато інших стають причинами для «складного» міського бюджету на наступний рік. Хочу наголосити, що за останні 3,5 роки ми шукали додаткові джерела наповнення міського бюджету, і наші пошуки є результативними, адже за останні роки обсяг бюджету суттєво збільшився. будемо проводити цю роботу і надалі.
На продовж минулого питання: скільки грошей з бюджету піде на розвиток Луцька? Якими є основні статті витрат?
В нашому баченні розвиток міста має бути гармонійним та збалансованим, в усіх його галузях: медицина, освіта, ЖКГ, спорт, культура тощо. На сьогодні ми бачимо, що саме медицина потребує найбільшого фінансування. Пандемія коронавірусу продемонструвала наочно слабкі місця у медичній галузі всієї України.
Великих коштів потребує і житлово-комунальне господарство: якісне утримання будинків надавачами послуг, чи то ЖЕКі, чи ОСББ, капітальні ремонти прибудинкових територій, ремонти доріг, освітлення. Оновлення потребує і транспортна сфера.
Звісно, ми будемо приділяти велику увагу і освіті: подальше оновлення наших шкіл, дитячих садочків тощо.
Як будуть розподілятися гроші з бюджету між населеними пунктами, які увійшли у Луцьку громаду?
Безперечно, що ми будемо приділяти увагу громадам, тому що люди сподіваються на те, що місто їх не покине. Мені б дуже хотілося, щоб мешканці громад не розчарувалися від результатів децентралізації та приєднання їх до Луцька.
Щодо фінансування, то ми спілкувалися з представниками ОТГ, колишніми головами тощо, та дійшли до спільного рішення про те, що намагатимемося зберегти ті бюджети розвитку, які були до приєднання, та, в силу наших можливостей, виділяти додаткові кошти. За тим, як будуть виділятися та витрачатися ці кошти, слідкуватиме новобраний секретар Луцької міської ради.
Зауважу, що на момент нашого сьогоднішнього спілкування секретар вже був у Заборолі, вивчав ситуацію із їхніми навчальними закладами, транспортом, інфраструктурою тощо.
Загалом, ми порівняємо результати по бюджету розвитку громад цьогоріч, прорахуємо, яким би він мав бути на наступний рік, і, виходячи з показників, будемо намагатися виділити необхідні кошти. Зробимо усе, аби люди відчули, що про них турбуються, що їх проблеми вирішують, що вони є частиною великої Луцької об’єднаної територіальної громади.
Зважаючи на останній земельний скандал у Княгининку, чи буде проводитись інвентаризація наявних земельних ділянок у Луцькій громаді та запуск прозорої системи їхнього розподілу?
Так, проводитись однозначно буде. Вже сьогодні працівники управління земельних ресурсів, управління архітектури опрацьовують механізми «наведення порядку» у цьому питанні. Адже, як ми спостерігаємо, порядку не було ні з земельними ділянками, ні з порядком використання земельних ресурсів, ні з забудовами. Тому потрібно розробляти і затверджувати Генеральні плани по об’єднаних територіальних громадах, що доєдналися до Луцька, інвентаризувати усю землю. Тоді разом з депутатами ми вирішимо, на яких умовах буде відбуватися чи то надання в оренду, чи виділення у постійне користування, чи продаж з аукціону, чи оренда з аукціону земельних ділянок. Але однозначно рішення ми будемо приймати із врахуванням інтересів мешканців ОТГ.
Які великі проєкти збирається реалізувати у 2021 році луцька влада?
Серед великих проєктів можу назвати капітальний ремонт проспекту Волі. Це рішення вимагає своєї реалізації вже давно. Також будемо працювати над розширенням і капітальним ремонтом мосту на вулиці Шевченка, на якому спостерігається постійне навантаження транспорту, а тротуари перебувають у незадовільному стані.
Не один рік Луцька міська рада співпрацює з Північною Екологічною Фінансовою Корпорацією НЕФКО у впровадженні енергозберігаючих заходів у бюджетних закладах міста. Також спільно з НЕФКО реалізується масштабний проєкт «Енергоефективність в громадських будівлях міста Луцька», яким передбачається утеплення фасадів, дахів, встановлення ІТП, ізоляція трубопроводів, заміна вікон та дверей, модернізація системи освітлення у бюджетних закладах.
Продовжуємо працювати над впровадженням проекту «Луцьк без маршруток», в процесі якого з Дочірнім підприємством «Автоскладальний завод №1» Публічного акціонерного товариства Автомобільна компанія «Богдан Моторс» підписано договір на постачання 29 тролейбусів. Це дозволить замінити 70-80 маршруток, які наразі курсують містом, що позитивно відобразиться на екологічній ситуації у Луцьку та дозволить зменшити кількість транспорту на дорогах.
Триває реалізація «Проєкту реконструкції системи централізованого теплопостачання у м. Луцьк». Він реалізується спільно ДКП «Луцьктепло», Луцькою міською радою, Європейським банком реконструкції та розвитку і Фондом Е5Р. У 2020 розпочато встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) в житлових будинках. Загалом маємо встановити 256 ІТП, з яких цьогоріч вже встановлено близько сотні.
Важливим міжнародним інвестиційним проєктом міста є «Модернізація системи водопостачання та водовідведення Луцька».
Чи готові Луцьк та громада до повного локдауну? Чи є, на Вашу думку, це оптимальним рішенням у боротьбі з коронавірусом?
Бути готовим до локдауну – неможливо. Наголошую, що Луцька громада підготувалася до другої хвилі коронавірусу, напевно, найкраще серед багатьох інших населених пунктів. Якщо проаналізувати статистику других міст, то виявляється, що навіть при наявності великих коштів, виділених на боротьбу із коронавірусом, вони втратили дорогоцінний час для підготовки до епідемії та серйозної боротьби із коронавірусом.
А МОЗ фактично взагалі нічого не зробило, аби коронавірус не розповсюджувався такими темпами, аби люди не хворіли та не вмирали. Куди дівся той величезний коронавірусний фонд? Цього ніхто не розуміє!
Разом з тим у Луцьку за не надто великі кошти, якщо брати у всеукраїнському розрізі, був відкритий серйозний потужний інфекційний госпіталь в лікарні в Боголюбах – відділенні ВОКЛ. Сьогодні відкритий тимчасовий інфекційний госпіталь в окремому корпусі Луцького пологового будинку. В нас є серйозний запас для кісневозалежних людей, які хворіють на коронавірус. Рівень завантаженості у госпіталі в Боголюбах – 60%, близько 120 місць із 177 заняті, решта – вільні. Є місця і в тимчасовому госпіталі, який на сьогодні має 60 місць, але прогнозована потужність – 214 місць з доступом до кисню. На момент розмови маю дані, що там перебуває 11 пацієнтів із 60-ти. А значить, ми маємо запас, готові приймати людей, які потребують медичної допомоги та госпіталізації. На мою думку, це найкраще, що можна зробити у боротьбі із COVID-19.
Ігоре Ігоровичу, ми з Вами спілкуємося напередодні новорічно-різдвяних свят, коли кожен загадує бажання. Ви любите щось загадувати наперед та щоб хотіли побажати мешканцям великої Луцької громади?
Не загадую насправді наперед, лишень очікую від наступного року завершення пандемії та війни. Щоб усі ми поступово поверталися до нормального життя. Але, на мою думку. варто зробити певні висновки з цієї складної ситуації. А ще усвідомити, що ми маємо бути вдячні за такі прості, на перший погляд, речі, як життя, сім’я, робота.
Побажаю, аби пригнічений песимістичний настрій кардинально змінився на протилежний. Щиро сподіваюся, що наступний рік буде кращим для усіх нас. В свою чергу ми маємо максимально прикласти до цього зусиль. І тоді усе вдасться!
Спілкувалась Ірина Белоцька
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
