Уже на ринках і в магазинах з’явилися перші весняні овочі – молода капуста, редиска, зелень.
Після зими рука сама тягнеться купити щось свіже, соковите, «вітамінне». Але чи справді ранні овочі означають корисні? Чи не ховається за цією свіжістю зайва «хімія»? І про що варто знати перед покупкою? Про це йдеться у газеті «Твій портал».
Про це говоримо з лікаркою-гастроентерологинею МО ЛМТГ Лідією Скляровою.
– Лідіє Володимирівно, після зими багато хто відчуває втому і брак сил. Чи справді організм настільки виснажений, що без ранніх овочів не обійтися?
– Насправді це трохи перебільшення. Так, після зими запаси деяких вітамінів можуть зменшуватися, особливо якщо харчування було одноманітним. Але це не означає, що організм «на межі» і його може врятувати лише рання редиска чи теплична зелень.
Традиційні для українців овочі – морква, буряк, капуста, цибуля, картопля – навіть після зберігання залишаються хорошим джерелом клітковини, мінералів і частини вітамінів. Квашені огірки та капуста, наприклад, багаті на вітамін С і пробіотики, буряк містить корисні для крові речовини, морква – бета-каротин, необхідний для зору та шкіри. Тобто збалансоване харчування взимку цілком може покрити базові потреби організму і без перших дорогих весняних овочів.
– А чи правда, що для вирощування ранніх овочів використовують багато «хімії»?
– Думаю, це залежить від технології вирощування і добросовісності фермера чи агропідприємства. Але треба розуміти, що для ранніх овочів, особливо тепличних, треба застосовувати добрива, часто – і стимулятори росту. Це робиться для того, щоб отримати швидкий урожай. Сам факт використання добрив – це не проблема. Проблема виникає тоді, коли не дотримуються норм. Бо від цього в овочах може накопичуватися надлишок шкідливих для нашого організму елементів. Також на вміст шкідливих елементів впливають і природні фактори: склад ґрунту, вода, освітлення, навіть час збору врожаю.
– Багато людей бояться нітратів: мовляв, то «суцільна отрута». Це правда?
– Ні, самі по собі нітрати не є отрутою. Це природні сполуки, які є в ґрунті і потрапляють у рослини. У допустимих кількостях нітрати безпечні для здорової людини. Проблема починається тоді, коли їхній вміст надто високий. Адже у великій кількості нітрати можуть перетворюватися на нітрити – а це вже речовини, які викликають отруєння. За рекомендаціями фахівців, умовно безпечна добова доза становить близько 3,7 мг на кілограм маси тіла. Але навіть ці цифри вважаються досить умовними. Адже кожен організм індивідуальний.
– Чи можна якось «на око» визначити, що в овочах забагато нітратів?
– На жаль, ні. Ні за смаком, ні за запахом, ні за виглядом достовірно визначити рівень нітратів неможливо. Є лише непрямі ознаки, які можуть насторожити. Наприклад, коли овочі занадто великі, аж неприродно. Або мають дуже яскравий, навіть блискучий вигляд, ніби їх відполірували. Часто насторожує й ідеальна форма – коли все виглядає «як із картинки». Однак треба розуміти: це лише підказки, а не доказ. Точну кількість нітратів можна визначити тільки в лабораторії.
– Тоді скажіть, де саме в овочах найбільше накопичуються ці речовини?
– Нітрати розподіляються нерівномірно. Є такі місця, де їх завжди більше. Наприклад, в огірках – це шкірка і ділянка біля плодоніжки. У помідорах – також біля плодоніжки. У капусті найбільше накопичується у верхніх листках і в качані. У редисці – в нижній частині коренеплоду. У перці – біля хвостика. Якщо беремо моркву чи буряк, то це верхівка і нижня частина. У зелені – ближче до кореня, а в кабачках – у шкірці. Тому навіть просте очищення овочів від шкірки, обрізання біля плодоніжки, зняття верхнього листя вже допомагають трохи зменшити ризики отруєння.
– Чи можна якось іще зменшити кількість нітратів у домашніх умовах?
– Є дуже прості речі, які справді працюють. Нітрати добре розчиняються у воді, тому овочі потрібно ретельно мити. Корисно також їх замочити у холодній воді десь на 15 – 20 хвилин, а зелень – навіть до години. Після цього воду обов’язково злити. Під час варіння (наприклад, ранньої картоплі) рівень нітратів у бульбині може зменшуватися на 40 – 80%, бо вони «переходять» у воду. Але тоді саму воду краще не споживати.
– А чи можна позбутися іншої «хімії» – наприклад, засобів від шкідників, які теж використовуються при вирощуванні овочів?
– Повністю – ні. Але значно зменшити їхню кількість можна. Миття, замочування, очищення – це базові речі. Частина залишків дійсно змивається. Але якщо продукт спочатку вирощений із порушеннями, повністю «очистити» його неможливо.
– У такому разі наступне запитання: де безпечніше купувати ранні овочі – на ринку чи в супермаркеті?
– Загалом безпечніше – у супермаркеті або в офіційній торговій точці. Там продукція проходить контроль, має сертифікати, і можна відстежити її походження: хто виростив, як вона транспортувалася і зберігалася перед продажем. На стихійних ринках такого контролю зазвичай немає. Ви не знаєте, хто виростив овочі, які добрива використовувалися і чи було дотримано технологій. Це, по суті, «кіт у мішку». І якщо людина після споживання такої продукції отримає отруєння, то навіть не матиме до кого пред?явити претензії.
– Чи існують обмеження щодо кількості споживання ранніх овочів?
– Так, особливо для людей старшого віку, дітей і тих, хто має хронічні захворювання шлунка, печінки чи кишечнику. Навіть здоровим людям не варто ранні овочі вживати у великих кількостях. Дітям узагалі краще не давати такої продукції, ліпше дочекатися природного сезону дозрівання.
– І на завершення: чи варто взагалі спішити з придбанням перших весняних овочів?
– На мою думку, ранні овочі – це більше про смак і бажання, ніж про реальну необхідність. Вони дорогі і не завжди безпечні. Натомість звичайні овочі з осіннього врожаю – морква, буряк, капуста, цибуля – доступніші, безпечніші і не менш корисні. Якщо дуже хочеться – можна з’їсти кілька редисок чи трохи зелені. Але переїдати і думати, що це «вітамінна панацея», точно не варто.
– Отож, орієнтуємося на свій стан здоров’я, можливості гаманця і, звичайно ж, здоровий глузд.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
