Після масованих обстрілів росії вся Україна змушена жити в умовах постійного відімкнення електроенергії, а інколи навіть блекаутів.
На цьому фоні проблема нестачі світла загострюється ще й через настання осіннього періоду. Адже день і так коротшає, сонячних днів дуже мало, а взимку буде ще гірше, - йдеться у газеті "Твій вибір".
Чи справді нестача світла впливає на наше здоров’я? Які системи людського організму найбільше від цього потерпають? І головне – що ми можемо зробити навіть під час блекауту, аби почуватися краще?
Про це і не тільки ми поговоримо сьогодні із психіатринею МО ЛМТГ Юлією Даців (на фото).
– Юліє Володимирівно, багато наших читачів, упевнена, думають, що світло – це просто умови, завдяки яким ми краще бачимо все довкола. Але ж насправді все значно серйозніше?
– Так, це правда. Світло – один із головних регуляторів нашого організму. Воно стимулює синтез вітаміну D, який потрібен для кісток, імунітету та енергії. Світло допомагає правильно працювати внутрішньому «біологічному годиннику». Коли світла недостатньо, людина не просто стає втомленою, сонливою, в неї також погіршуються настрій і пам’ять. Від нестачі світла порушуються циркадні ритми. А саме вони налаштовують роботу організму залежно від пори доби й визначають, коли нам спати, а коли – прокидатися, їсти, виробляти гормони.
– Які саме органи та системи найбільше страждають від нестачі світла?
– Мозок і нервова система. Бо вони регулюють сон, настрій і когнітивні (тобто розумові) функції. Також страждають очі, кістки і м’язи – через вплив світла на вітамін D, імунну систему та гормональний баланс.
– Чи правда, що від постійного перебування в темному приміщенні погіршується зір, навіть якщо людина не читає і не займається рукоділлям?
– Недостатнє світло не викликає короткозорості чи далекозорості самостійно, але може посилювати втому очей, сухість, напруження м’язів очей. Тобто зір страждає через перевтому та дискомфорт, коли людина тривалий час перебуває в темноті.
– А як саме впливає світло на наш сон?
– Ранкове світло гальмує вироблення гормону сну (мелатоніну). І навпаки: коли світла мало, то під впливом темряви організм починає виробляти мелатонін. Завдяки цьому ми легше засинаємо вночі, сон стає глибшим, а ранок – бадьорим. Натомість в умовах короткого світлового дня та відімкнень електроенергії мелатонін починає вироблятися в більш ранні години, через що людину хилить до сну о 18 – 19 годині. Через це біологічний годинник збивається і о 22 – 23 годині стає важче заснути, погіршується якість сну. Сюди додайте нічні повітряні тривоги та обстріли. І в результаті ми прокидаємося втомленими.
– Ви згадували про гормони: їхній баланс теж залежить від світла?
– Так. Денне світло допомагає гормонам працювати правильно. А від гормонального балансу залежить робота серця, кісток, імунітету, травлення і навіть наш настрій. Без світла ці процеси порушуються, з’являються втома і пригнічений настрій.
– Коли мало сонця, ми майже не отримуємо вітаміну D. Чи можна його пити взимку для профілактики?
– Вітамін D справді дуже важливий. Він підтримує кістки, м’язи, імунітет. І коли цього вітаміну нестача, його дефіцит може викликати слабкість, біль у кістках, часті застуди, поганий настрій. Але просто так купити і приймати вітамін D категорично не раджу! Бо його надлишок викликає нудоту, слабкість, проблеми з нирками. Тому спершу треба здати аналізи, щоб побачити, скільки вітаміну D ви маєте і чи потрібно вам його приймати додатково. Якщо так – яку дозу і як часто. А варіант «сама собі прописала» не підходить.
– Я по собі помічала, що в сонячні дні почуваюся енергійною, а в похмурі геть нема настрою...
– І це нормальна реакція організму. Через нестачу світла всі ми стаємо дещо мляві, втрачаємо мотивацію щось робити. До нас, психіатрів, у такі періоди звертається більше людей із тривожністю, депресією, сезонним афективним розладом.
– А відімкнення світла ще більше загострює проблему.
– На жаль, так. Дослідження 2023 – 2025 років показують, що часті відключення електрики підсилюють психологічний стрес, тривожність і депресивні симптоми. Це особливо відчутно у людей, які вже мають хронічні хвороби чи слабкий імунітет.
– Я десь чула, нібито покращити настрій в такі ось похмурі періоди можуть кольори...
– Це правда. Кольори дійсно здатні впливати на настрій. Наприклад, жовтий і помаранчевий створюють відчуття сонця, тепла, затишку й бадьорості. Вони допомагають підняти настрій, додають енергії. Тому ці кольори додавайте у свій гардероб, інтер′єр: теплий плед, подушечки на диван, букет із сухими квітами чи пару мандаринів у таці на столі.
– А ще – я помічала, що навіть аромат цитрусових покращує настрій.
– Бо запахи теж впливають на психоемоційний стан. Аромат апельсина чи грейпфрута додає бадьорості. Лаванда заспокоює. Ваніль, кориця, гвоздика створюють відчуття затишку.
До речі, впливає на психоемоційний стан і музика. Енергійна додає бадьорості. Повільна знижує напругу і тривожність. Дослідження показали, що романтичні мелодії, джаз із повільним темпом зменшують серцевий ритм і стабілізують дихання. Звуки фортепіано, струнних інструментів та флейти мають заспокійливий ефект. А гучні ударні інструменти й електронна музика тонізують організм, підвищують працездатність.
– То коли ми сидимо, наприклад, у темній кімнаті при свічці, то звичайний спів теж поліпшить настрій і зменшить відчуття тривожності?
– Так. Спів улюблених пісень активує позитивні емоції, стимулює виділення ендорфінів – так званих гормонів щастя – і допомагає відчути внутрішнє тепло й комфорт. Дослідження показують, що музика і спів діють як природні психоемоційні «антидепресанти», особливо в умовах нестачі зовнішніх стимулів, як-от світло чи соціальні контакти.
– А що ще, крім співати, вдихати приємні аромати й оточувати себе теплими кольорами, можемо зробити, щоб зберегти здоров’я, навіть коли мало світла?
– Перш за все маємо щодня виходити бодай на пів години погуляти в ту пору дня, коли світла на вулиці найбільше. Також важливо перевіряти рівень вітаміну D і при потребі приймати добавки за рекомендацією лікаря. Удома чи на роботі раджу працювати біля вікна, аби по максимуму отримувати денне світло. Є електроенергія – вмикайте лампи, щоб компенсувати нестачу денного світла. Але за одну-дві години до сну світло має бути м?яким, теплим, не яскравим, щоб організм почав виробляти мелатонін і ви краще засинали. Під час блекаутів запалюйте свічки чи лампи, які працюють на батарейках. Бо від сидіння в темряві настрій пригнічується, а наш біологічний годинник збивається зі звичного графіка.
– Отож, навіть у складних умовах ми повинні зробити все можливе для свого фізичного й ментального здоров′я. Бо хто ще має про нас дбати, як не ми самі?
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
