Ця хвороба відома людству вже тисячі років, і нині від неї потерпає майже половина дорослого населення планети! Називається недуга ГЕРХ – гостроезофагеальна рефлюксна хвороба, або (якщо коротко) рефлюкс.
Чому він виникає? Чим небезпечний? Чи піддається лікуванню? Про все детально розпитаємо в лікарки-гастроентерологині МО ЛМТГ Наталії Стаднік, - йдеться у газеті «Твій вибір».
– Наталіє Олександрівно, наскільки поширений в Україні рефлюкс?
– За сучасними оцінками, симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) мають в Україні від 30 до 45 відсотків дорослого населення. Щодня до гастроентерологів звертаються пацієнти, які скаржаться на печію, кислий або гіркий присмак у роті, дискомфорт після їди. Це одна з найпоширеніших гастроентерологічних проблем, і кількість звернень щороку зростає.
– У кого найчастіше проявляється рефлюкс?
– Насправді він не має суворої прив’язки до статі чи віку. Але трохи частіше спостерігається у чоловіків після 40 років. Серед жінок захворюваність також висока, особливо в періоди гормональних змін – під час вагітності або в менопаузі. Факторами ризику є надмірна вага, цукровий діабет, хронічний гастрит, грижі стравохідного отвору діафрагми, а також спосіб життя – неправильне харчування, стрес, куріння.
– А в дітей рефлюкс буває?
– Так, хоча й рідше. У немовлят і маленьких дітей фізіологічний рефлюкс – це поширене явище і зазвичай минає самостійно з віком. Проте якщо симптоми тривають довше або супроводжуються втратою ваги, апетиту, затримкою розвитку чи постійним кашлем, тоді мова може йти про патологічну форму, яка потребує уваги педіатра чи дитячого гастроентеролога.
– Як узагалі виникає ця хвороба і чому?
– ГЕРХ виникає, коли м’яз, що розділяє шлунок і стравохід (цей м’яз називається «нижній стравохідний сфінктер») не може стиснутися настільки, щоб запобігти зворотному руху їжі та шлункового соку. Така неспроможність м’яза може бути зумовлена анатомічними особливостями, підвищеним внутрішньочеревним тиском (наприклад, при ожирінні чи вагітності), переїданням, вживанням жирної, гострої їжі, алкоголю, кави, курінням або прийомом деяких ліків.
– Чи передається генетично схильність до ГЕРХ і, якщо так, із якою ймовірністю?
– Так, генетичний фактор має значення. Дослідження показали, що коли один чи обоє батьків мають ГЕРХ, ризик для дітей вищий. Проте важливо розуміти: передається не сама хвороба, а схильність до неї – особливості будови стравоходу, шлунка, тонус1 нижнього стравохідного сфінктера. Ймовірність – не фатальна, тому при правильному способі життя можна ніколи не зіткнутися із проявами захворювання.
– За якими ознаками можна зрозуміти, що в людини рефлюкс?
– Класичні симптоми – печія (відчуття печіння за грудиною, особливо після їди чи вночі), кисла або гірка відрижка, дискомфорт чи біль у верхній частині живота, відчуття «грудки» в горлі, сухий кашель, особливо в положенні лежачи. У деяких людей бувають навіть болі, схожі на серцеві. Тому людині1 важливо звернутися до спеціаліста і зрозуміти, серце дає йому такі симптоми чи травна система.
– Чи можна вилікувати рефлюкс?
– ГЕРХ піддається контролю і в більшості випадків успішному лікуванню. Головне – це комплексний підхід: медикаментозна терапія, дієта, зміна способу життя. У тяжких випадках, коли ліки не допомагають, можливе хірургічне втручання. Але найчастіше пацієнти отримують стійке покращення вже на етапі зміни харчових звичок та призначення інгібіторів протонної помпи – ліків, що знижують вироблення шлункової кислоти.
– Що ще входить до лікування рефлюксу і чи складно провести його діагностику?
– Діагностика може включати гастроскопію (у народі її називають «ковтати кишку»), рН-метрію стравоходу (визначення рівня його кислотності), манометрію (перевірка роботи м’язів стравоходу), рентген із контрастом. Лікування зазвичай починається з інгібіторів протонної помпи, прокінетиків (ліків, які покращують скорочення м’язів стравоходу), а також антацидів (вони нейтралізують надлишок кислоти в шлунку). Але дуже важливо під час лікування рефлюксу не споживати страв, після яких погіршується самопочуття, уникати пізньої вечері, під час сну або просто лежання піднімати подушку так, аби голова та верхня частина тулуба були припідняті на 15 – 20 сантиметрів. Це допоможе зменшити «закидання» шлункового соку назад до стравоходу. При можливості варто купити собі таке ліжко, в якому регулюється підняття узголів’я.
– Чи існують ефективні та безпечні рецепти народної медицини?
– Рослинні засоби на основі ромашки, льону, подорожника, алое можуть полегшити симптоми. Але важливо розуміти, що вони не замінюють основного лікування і їх слід застосовувати лише після консультації з лікарем. Народні засоби можуть допомагати на ранніх стадіях або як доповнення до основного лікування.
– До яких наслідків може призвести використання «сусідчиних рецептів» без попередньої консультації з лікарем?
– Безконтрольне використання навіть рослинних засобів може викликати алергію, подразнення слизової, небажану взаємодію з ліками. Наприклад, сік алое має послаблювальну дію і тому може погіршити ситуацію. А надмірне захоплення содою для «гасіння печії» лише погіршує кислотний дисбаланс.
– Якщо в людини діагностовано ГЕРХ, що їй треба обов’язково змінити в своєму раціоні, у способі життя?
– Найперше – зменшити порції, уникати переїдання. Важливо відмовитися від жирної, смаженої, гострої їжі, кави, шоколаду, алкоголю. Як я вже казала, не їсти за дві-три години до сну і спати з піднятим узголів’ям. Якщо є надмірна вага, варто схуднути. Слід уникати тісного одягу і нахилів униз після їди: це допоможе зменшити «закидання» кислоти у стравохід. Хто курить – постарайтеся позбутися цієї звички. І також допомагає регулярна фізична активність.
– А якщо нічого не робити для покращення свого стану, то які можуть бути ускладнення від ГЕРХ – від найпростіших до найважчих?
– У легких випадках наслідками рефлюксу будуть хронічна печія та дискомфорт. Але без лікування можуть розвинутися ерозивний езофагіт (запалення слизової оболонки стравоходу, де з’являються ерозії), виразка, кровотечі, звуження стравоходу (стриктури), хронічний кашель і бронхіальна астма. Серед найбільш небезпечних ускладнень ГЕРХу – передраковий стан, який у медицині називається «стравохід Барретта». Тому зволікати з лікуванням не варто.
– І запитання насамкінець: якщо в людини є передумови для появи ГЕРХ, чи може вона зменшити ймовірність розвитку цієї хвороби?
– Може, звичайно. Для того мають бути контроль своєї ваги, здорове харчування з регулярним режимом, відмова від шкідливих звичок, фізична активність, зменшення стресу. Також важливо вчасно лікувати хвороби шлунково-кишкового тракту, не зловживати знеболювальними та нестероїдними протизапальними засобами. І, звісно, слухати своє тіло: якщо є симптоми – звертатися до фахівця.
– Сподіваюся, ці поради стануть у пригоді нашим читачам.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
