Чимало людей усе ще плутають ГРВІ та грип або вважають їх однією й тією ж хворобою. Відтак – можуть не зовсім правильно лікуватися та отримати серйозні ускладнення.
Чому грип небезпечніший, ніж ГРВІ? За якими ознаками його розпізнати? І в яких випадках треба негайно викликати лікаря? Про все нам розкаже лікарка-пульмонологиня МО ЛМТГ Тетяна Хлєбік, - йдеться у газеті «Твій вибір».
– Тетяно Олександрівно, чи правильно ГРВІ називати застудою і що означає ось ця довга назва – гостра респіраторна вірусна інфекція?
– Застуда – це загальновживана назва гострих респіраторних захворювань і є тотожною до поняття ГРВІ. А ГРВІ – це група гострих інфекційних захворювань, які зазвичай передаються повітряно-крапельним шляхом, супроводжуються запаленням верхніх дихальних шляхів і характеризуються загальним інтоксикаційним синдромом та ураженням слизових оболонок дихальних шляхів.
– Але ж грип також викликаний вірусом, який «б’є» по дихальній системі?
– Так, але різниця між грипом та ГРВІ насамперед у тому, що…
– Збудниками грипу є різні штами (тобто варіанти) одного вірусу, а збудниками ГРВІ є понад 200 вірусів, які часто не пов’язані генетично та належать до різних груп захворювань. Відтак різними є і симптоми обох захворювань, – пояснює лікарка-пульмонологиня МО ЛМТГ Тетяна Хлєбік. – Грип розпочинається раптово і гостро. Весь період, скільки хворіє, людина має різко виражені ломоту в тілі, озноб, головний біль і біль у м’язах. А ГРВІ зазвичай починається поступово і супроводжується відчуттям загального нездужання.
– Отож, віруси, які викликають застуду, «живуть» довкола нас весь рік, а штами (тобто різновиди вірусу) грипу щороку приходять нові?
– Щодо вірусів грипу, які вражають людей, то їх є три типи: грип A, B і C. Грип A вражає також свиней, коней і птахів, він сприйнятливіший до мутацій і є причиною серйозних пандемій.
– А наскільки небезпечний метапневмовірус, який розгулявся цього епідсезону?
– Метапневмовірус людини був уперше виявлений та описаний ще 2001 року в Нідерландах. Він поширений на всіх континентах. Для нього характерна сезонність, як і для інших вірусів респіраторної групи. Циркуляція метапневмовіруму починається переважно взимку і триває до весни. Його симптоми схожі на застуду або легкі випадки грипу: нежить, кашель, підвищена температура. Порівняно з такими захворюваннями, як COVID-19 і грип, метапневмовірус зазвичай протікає значно легше й дуже рідко викликає ускладнення.
– Як правильно лікувати вірусні інфекції?
– Перш за все – не займайтеся самолікуванням. Маєте симптоми грипу чи ГРВІ – звертайтесь до сімейного лікаря, щоб він поставив точний діагноз. Бо для лікування ГРВІ і грипу призначаються абсолютно різні лікарські засоби. Важливо також розуміти, що в перші дні антибіотики НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ, оскільки вони не діють на вірусні інфекції. Натомість застосовуються ліки для полегшення симптомів грипу і ГРВІ: знеболювальні (тобто анальгетики), протизапальні, жарознижувальні (тобто антипіретики), а від закладеності носа – судинозвужувальні препарати.
– А як краще звертатися до свого сімейного: йти до нього на прийом, викликати його додому чи консультуватися телефоном?
– Усе залежить1 від стану пацієнта. Виклик додому є доцільним, якщо у хворого висока температура, сильний кашель. У такому випадку консультації лікаря по телефону (з якої може починатися звернення) замало для отримання точної картини та розуміння тактики подальшого лікування пацієнта. Але звернутися до медзакладу все-таки доведеться, коли є потреба провести діагностику чи лікувальні процедури з використанням складного медичного обладнання. А без госпіталізації в умовах стаціонару не обійтися при тяжкому перебігу грипу, коли призначають специфічну противірусну терапію із застосуванням препарату озельтамівір.
– А коли треба викликати «швидку»? Адже вона приїжджає лише в екстрених випадках.
– На «103» слід телефонувати, якщо у хворого з’явилися задишка, синюшний відтінок шкіри або висипання, біль у грудях, кровохаркання, блювання та пронос, зниження тиску, сповільнений пульс, аритмія, порушення свідомості, судоми. Із такими симптомами продовжувати лікування вдома дуже небезпечно, оскільки затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.
– Яких помилок найчастіше припускаються хворі під час самолікування ГРВІ та грипу?
– Люди парять ноги, п’ють тепле молоко і чаї з додаванням варення. Але всі ці методи народної медицини безсилі, оскільки віруси знищуються імунною системою. Тому лікування треба підбирати відповідно до типу вірусу. Також не можна при підвищеній температурі пити гарячі напої. Бо вони не лише прискорюють ріст температури, а й провокують додаткову закладеність, біль і кашель. Під час застуди треба пити лише ТЕПЛІ чаї, компоти, відвари та звичайну воду. Також при вірусних захворюваннях не треба збивати температуру 38° С і нижчу. Бо завдяки підвищеній температурі імунна система якраз і знищує віруси. Ще раз нагадаю про шкоду прийому антибіотиків у перші дні застуди. Адже вони руйнують імунітет і виробляють в організмі стійкість до їхньої дії. А ще поширеною є й помилка, коли людина лікує не ту хворобу. Річ у тому, що близько 80 відсотків респіраторних захворювань мають такі симптоми, як слабкість, неясність свідомості, підвищену температуру. Проста ГРВІ на початкових стадіях майже не відрізняється від «краснухи». Тож тільки лікар за допомогою лабораторного дослідження може встановити правильний діагноз.
– Які ускладнення найчастіше дає грип?
– Це можуть бути запалення слизової оболонки носа (риніт) і його придаткових пазух (синусит), запалення слизової бронхів, запальне ураження м’язів (міозит). Серед особливо тяжких ускладнень після грипу є запалення серцевого м’яза – міокарда та, як наслідок, – серцева недостатність, а також розвиток менінгіту – запалення головного та спинного мозку людини.
– Що порадите нашим читачам, аби зменшити ризик зараження, а якщо вже воно відбулося – швидше одужати й не допустити ускладнень?
– У період підвищення захворюваності треба подбати про часте провітрювання приміщень, миття рук із милом, особливо після відвідування громадських місць. Наш імунітет стає міцнішим завдяки повноцінному харчуванню з включенням вітамінів у природному вигляді (овочі, фрукти). Але найдієвіший засіб для профілактики грипу – щорічна вакцинація. Саме вона зміцнює імунітет, змушує його працювати продуктивніше. Як результат – у вакцинованих людей на 50% зменшується частота госпіталізацій, на 60% – імовірність тяжкого перебігу захворювання та ускладнень і на 80% – ризик смертельного наслідку. Тому особливо важливим є щеплення для дітей до п’яти років, вагітних, людей із хронічними захворюваннями та віком 60+, для медпрацівників, учителів і всіх, хто працює в місцях скупчення людей.
– Але вакцинуватися краще ДО початку епідсезону?
– Так, у вересні-жовтні: щоб завчасно утворилися імунітет і достатня кількість захисних антитіл. Для цього потрібно приблизно два тижні. Однак щеплення можна робити й пізніше, навіть якщо у вашому регіоні уже зафіксовано сезонні спалахи грипу. Адже саме щеплення захищає від важких ускладнень грипу на весь епідсезон.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
