18 березня для християн розпочався особливий період – підготовка до світлого Воскресіння Христового.
Великдень цього року припадає на 5 травня. І саме до цього часу ми маємо попрацювати над собою, аби очистити душу й тіло. А правила Великого посту слугуватимуть нам дороговказом. Тож про них і поговоримо з кандидатом богословських наук, викладачем ЛПБА, протоієреєм Іваном Голубом, - йдеться у газеті «Твій вибір».
– Отче Іване, для чого взагалі існує піст?
– Сучасне людство розуміє піст переважно як очищувальну дієту і часто відкидає його духовний бік. Із погляду християнства, піст – це час, коли людина має особливу причину на те, щоб проаналізувати свої вчинки, дії, слова, думки, які були у житті, та змінитися.
– Тобто першоосновою посту є духовна частина, а тілесна лише доповнює її?
– Так. Духовний піст – це основа покаяння, усвідомлення власної гріховності і щире та рішуче бажання позбавитися свого гріха, стати кращим, чистішим, людянішим. Натомість тілесний піст облегшує душу, оскільки плоть перестає тяжіти над нею. Коли людина робить свій раціон простим, невибагливим, навіть аскетичним, вона менше підпорядковується бажанням плоті та може легше перейти у молитовний стан і виконувати заповіді Божі. Звичайно, в ідеалі християнин постійно мав би перебувати в такому «піднесеному» молитовному стані. Але це можливо лише при досягненні певного духовного ступеня, що наближує до праведності. Для нас же, немічних, Свята Церква за велінням Божим встановила пости, щоб позбавити наші душі від турбот, спокус і зваб нашого часу. Образно кажучи, ми отримали можливість «виполоти бур’яни гріховності», які заглушують корисне насіння.
– Чи є у Святому Писанні вказівки на те, яким саме має бути піст?
– Звичайно. Вже у першій книзі Біблії, яка належить до Старого Завіту і називається Книга Буття, читаємо: «Піст – це заповідь Бога. Він ровесник людства. Піст узаконений у раю. Бог, створивши чоловіка, дав йому таку заповідь: «Із кожного дерева в раю ти можеш їсти. Але з дерева пізнання добра і зла – не їж від нього» (Бут. 2.16). Уже тут ми знаходимо слова, «це вкушай, а цього не вкушай», які стали праобразом посту. Це підтверджує на основі Святого Письма і великий святитель Церкви Христової Василій Великий: «Піст – це не новітній винахід, але скарб по батьках. Усе, що давнє, гідне похвали. Пошануй же стародавність посту! Він такий давній, як саме людство».
Преподобний Симеон Новий Богослов казав, що «піст є початком і основою будь-якого духовного3 діяння. Хоч би які чесноти збудував ти на основі посту, всі вони будуть непохитні та непорушні, збудовані на твердому камені. А коли усунемо цю основу, тобто піст, а натомість покладемо насичення черева та інші нерозумні бажання, тоді всі чесноти будуть захитані та рознесені лихими помислами та потоком пристрастей». Іще подвижник благочестя святий Іоан Ліствічник говорить про піст ось такі слова: «Піст – це викорінення злих думок, увільнення від снів, чистота молитви, світло для душі, сторож розуму, визволення від сліпоти, покірне зітхання, радісний жаль, засіб мовчання, сторож послуху, здоров’я для тіла і відпущення гріхів».
– Отже, піст – це боротьба з гріхом та спокусами всередині нас самих?
– Так. А утримання від звичної їжі є одним із засобів для цього. Але не потрібно виснажувати своє тіло. В усьому має бути помірність. І кожен, хто постує, має враховувати свої сили, можливості, ступінь підготовки до посту. Загальне правило посту свідчить, що хворим потрібно порадитися з лікарем. Вагітним3 жінкам необхідно дуже обережно ставитись до здійснення посту. Послаблення у пості дається малолітнім дітям та тим, хто подорожує. Та й здоровим людям входити в постування треба поетапно, почавши хоча б із утримання від скоромної їжі в середу та п’ятницю протягом усього року. Охочі дотримуватися посту повинні порадитися з досвідченим духівником, розповісти йому про свій духовний і фізичний стан і попросити благословення на піст.
– А що являє собою суворий піст?
– Він має п’ять ступенів: початковий передбачає споживання риби, наступні – гарячу їжу з олією, гарячу їжу без олії, сухоїдіння (хліб і вода) і найвищий ступінь – повне утримання від їжі. На дотримання у певні дні суворішого, ніж визначено, посту теж варто взяти благословення у священника.
Водночас багатьох людей Церква взагалі звільняє від харчових обмежень у час посту. До таких належать, окрім вагітних, дітей, подорожувальники, також люди з хворобами: цукровим діабетом, раком, хронічними недугами (насамперед шлунково-кишкового тракту). Зважаючи на це, людям старшого віку теж не варто виснажувати свій організм. Це підтверджує і 69 Апостольське правило: «Через хворобу хворому дозволено споживати масло і вино». А полегшити піст Церква дозволяє військовим і людям, які займаються тяжкою фізичною працею.
– Проте насамперед має бути духовне очищення людини. Яким чином його проводити?
– Більше, ніж зазвичай, приділяти часу молитвам, покаянню, утриманню від пристрастей і розваг, викоріненню злих справ, прощенню образ, утриманню у статевому житті. Має людина залежність від надмірного проведення часу в інтернеті чи в телевізорі – хай віддасть частину цього часу на виконання богоугодних справ. Адже Господу важливий не сам наш піст як такий, а плоди нашого посту. Ось що про це каже церковна пісня: «Якщо, душе моя, утримуєшся від страв, а від пристрастей не очищаєшся – даремно радіємо неспоживанням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, котрі ніколи не їдять». Ба більше, тілесний піст без духовної складової може навіть нашкодити. Бо є люди, які хизуються перед іншими своїми обмеженнями в їжі, а то вже гріх марнославства і гордині.
– Великий піст – це також час змін у стосунках із людьми загалом?
– Обов’язково. Якщо ти постиш, доведи це своїми вчинками. Зустрів немічного – допоможи. Тримаєш образу на когось – прости і помирися. Бачиш свого ближнього щасливим – не заздри йому, а щиро порадій. Плекай до всіх любов, милосердя, чесність, справедливість і твори всім лише добро. Нехай постяться не тільки уста від споживання їжі, а й погляд (зір), і слух, і всі члени нашого грішного тіла. Нехай постяться руки і не крадуть, не загарбують чуже добро, не збагачуються на чужій кривді та припинять грабіжництво і хабарництво. В період посту треба оминати злослів’я, брехню, прокльони, гнилизну слів. Бо все це – нашіптування диявола, котрий постійно підмовляє до гріха.
А завершити нашу бесіду я хотів би словами Спасителя нашого Ісуса Христа: «Піст і молитва – це надійна і найсильніша зброя проти спокусника диявола», котрий повсякчас силкується відірвати нас від Бога, від віри, від Церкви та не допустити до Царства Небесного.
– Дякую, отче, за духовні настанови.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
