Свекруха Ольги була веселою жінкою, завжди із зачіскою та зі смаком одягнена. Звали її Лідія Іванівна.
Любила вона ходити до церкви, де відчувала душевний спокій. У церкві їй порадили купити собі похоронні речі, хоча їй тільки виповнилося 60 років. Аргументували, що, мовляв, ти ж не з донькою живеш, а з невісткою. І щоб після смерті не лаяли, потрібно приготуватися заздалегідь у «далеку дорогу». За місяць вона підібрала все. Коли купувала капці, то вибрала добротні шкіряні.
Продавцю пояснила, для чого купує, і почала міряти. Правий – добре сів на ногу, а лівий – шльопав. Продавець не втрималася: «Ви що, збираєтеся в них на тому світі танцювати або наввипередки бігати з перешкодами?» Обидва посміялися.
Вдома Лідія Іванівна спакувала все в сумку: покривала, гардини, одяг, взуття, хустки і хусточки, рушники, хрест, молитву та ін. Нехай все лежить до найсумнішої години. А треба зазначити, що у радянські часи «ритуальні послуги» та промтоварні магазини по вихідних не працювали. Тож покійникам, тобто їхнім родичам, доводилось терпляче чекати понеділка.
А в подруги Ольги – Марії – мамі було 78 років. Але похоронний набір вона не купувала. Вважала, що до смерті готуються одні дурні, що «смерть сорочку знайде». А на лавці ніхто лежати не буде, всіх зариють.
Але сталося непередбачене. Вона, така оптимістка, померла під свято, коли дали чотири вихідні дні. Виходило, що і в понеділок не поховати. Поки оформиш документи, а ще треба оббігти всі магазини (в період дефіциту) і купити весь похоронний набір. Та ще встигнути поховати, за звичаєм, до обіду. І Марія попросила Олю взяти, не питаючи, набір свекрухи, а після похорону все купити і покласти на місце. Так і зробили.
А через декілька днів Лідія Іванівна розповіла Олі сон, що до неї приходила незнайома жінка і просила терміново прийти до неї, поки в ряду місця є. Треба одягом і взуттям помінятися. Тому що капці їй великі, особливо лівий – шльопає. Вночі Лідія Іванівна тихо померла. Написали лікарі в довідці «серцева недостатність». Хоча за місяць до цього вона пройшла обстеження, і їй дали довідку, що якщо не брати до уваги косоокості, то вона абсолютно здорова.
А на цвинтарі виявилося, що в тому ряду, де похована Маріїна мама, залишилося одне місце…
Ірина Белоцька
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
