Риболовля вдалася. Рюкзак, повний окунців і щук, приємно тиснув на плечі. За порадою місцевих, Павло вирішив прогулятися до електрички, пройшовши через вулицю досить великого села.
Обігнавши стадо корів з пастухами, він присів на лавці біля паркану невеликого будинку. Будинок здавався дивним. Його вікна були зачинені, нескошена трава в людський зріст пробивалася через штахетник паркану. Ворота біля лавки зі скрипом відчинилися, і з них вийшла сухенька старенька в квітчастій хустині і з палицею в руці. Вона з цікавістю подивилася на Павла, привіталася і присіла на край лавки.
Павло запитав у немолодої жінки:
— Дивний будинок. Великий, але якийсь занедбаний. У ньому ніхто не живе?
— Катря тут жила з родиною, та зараз всі вони землею вкриваються. А в хаті тільки біси хороводи водять.
Давно це було. Десь на початку шістдесятих потягнулися в наше село люди з Курської області. Переселенцям радгосп виділяв ділянки під будівництво, деякі гроші, будматеріали і корми виписував. Так у нас з'явилася Катерина. Дуже скоро і сестра до неї приїхала. Дівки швидко вийшли заміж, і молоді сім'ї почали будуватися.
Вирішила Катря двоповерховий будинок побудувати. Але грошей на будівництво не вистачало. Написала вона матері в село, до себе жити запрошувала. Мати продала будинок і приїхала до дочки з торбинкою і вирученими грошима. Поки молоді будувалися, Полікарпівна чотирьох онуків няньчила, куховарила, господарство вела, на будівництві допомагала. Хороший будинок вийшов.
Гордо ходила Катря по селу, на новосілля все радгоспне керівництво запросила. Тільки матір не посадила за стіл. Принесла тарілку холодцю і чарочку в її кімнатку. Через півроку я вийшла за ворота, а назустріч Полікарпівна з торбинкою йде. Вигнала її Катря з дому. Заважати вона стала. Навіть на дорогу грошей не дали.
Через п'ять років Полікарпівна померла. Ніхто з рідних на похорон не приїхав, колгосп її ховав.
Купила Катря для єдиного сина машину. Першу на селі. Навіть у голови своєї машини не було. У той рік сувора зима видалася. Поїхав Микола з вітерцем в місто до нареченої, а звідти його мертвим привезли. Розбився в дорозі на смерть. Посивіла в той день Катря. На землю кидалася, розбиті ноги синові цілувала. Але не підняв змерзлі повіки син, не обійняв матір.
А через півроку Катрин чоловік загинув. На тракторі приїхав на обід і, коли ще не остиглий трактор заводив, він сіпнувся, покотився і придавив Володьку до сараю. Чорною відтоді Катерина стала. Немов попелом посипали. А тут ще дочка в шістнадцять років заміж вискочила. Поїхала з чоловіком на Північ. І ні однієї вісточки до сьогодні. А років десять тому і Катрю в нашому озері знайшли. Нещасний випадок або сама втопилася — один Бог знає. Хоча всі розуміли, за що Катрі таке покарання випало.
Погана слава про будинок пішла. Ніхто не хотів у ньому жити. Коли молодша сестра дочку заміж видавала, гостей до ста чоловік запросили. У «кахфе» тоді весіль не грали, вирішили не в балагані, а в Катриному будинку влаштувати весілля. Що йому без діла стояти. Але, як часто буває з п'яних очей, засперечалися родичі, хто більше подарунків і грошей дав молодим. Скандал, бійка. Наречений і наречена так і не ночували разом. Через місяць подали на розлучення.
Після цього вирішила Катрина сестра будинок освятити. Занурив священик кропило у відерце з водою, закинув руку, щоб у двір бризнути, але так і застиг в заціпенінні. Розвернувся і каже: «Це мертвий будинок. Освячувати його не буду». Скільки не обіцяли грошей, так і відвезли батюшку ні з чим.
Незабаром від молодшої сестри чоловік пішов. Частина будинку Катерини належала йому. От і вирішив він пожити в порожній хаті. Пити почав, а через рік помер з невідомої причини. З тих пір в цьому будинку ніхто не живе. Покупців не знайшли. Прийдуть люди, плечима знизують, попитають сусідів і їдуть геть. Нікому він не потрібен. Зазвичай на другий рік у покинутих будинках починають дверні ручки відкручувати, на третій — вікна й двері, а потім шифер знімати. А цей цілісінький, але порожній. Бояться люди накликати біду.
Ірина Белоцька
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
