Надія тихо плакала, втираючи сльози. Дуже важко дався їй розрив із коханим. Однокурсниця Наталія гладила її по плечу, втішала: «Заспокойся, подруго, усі вони гади. Знайдеш іншого, кращого». Перспектива знайти кращого «гада» Надю тільки ще більше засмутила. В якусь мить вона перестала ридати і видала здивованій подрузі: «Знаєш, знайду не кращого, а гіршого, якогось страшненького та миршавого, щоб ніхто не повівся на нього. Такий хоч не зрадить».
Роман Надії і Олександра протікав бурхливо, на очах усього курсу історичного факультету. І дуже швидко усі помітили розподіл, так би мовити, ролей у парі: вона любить, а він дозволяє себе любити. При таких умовах значно вигідніше почувався Саша, а ось Надя постійно відчувала загрозу втрати коханого, мучилася ревнощами, тривогою, сум’яттям. Страх — а раптом покине? — зробив її нервовою і розсіяною. А в результаті — застукала Сашу, коли цілував іншу — красуню Каріну. І знала ж, що Сашко — ловелас, а таки повірила, що у них щось може вийти. Не вийшло нічого, окрім сильного розчарування. Довго заливала слізьми своє горе Надя, ніяк не могла змиритися із втратою. Біль розчарування виявився настільки сильним, що кожного чоловіка почала сприймати як потенційного зрадника. А якось видала своїй подрузі, що відтепер побудує стосунки тільки із непоказним хлопцем. Щоб не міг завдати їй удару, а вона крутила б ним, як хотіла. Подруга всерйоз її слів не сприйняла, бо ж Надя була дуже красивою, видною дівчиною. Непомітні хлопці не наважувалися до неї підступитися.
Яким же було здивування Наталі, коли одного разу Надя показалася в аудиторії, тримаючись за руки із… Генкою-«ботаном». Худорлявого заучку в окулярах усі вважали занудою, тільки на час здачі екзаменів він виявлявся потрібним ледь не усім, бо був справжньою скарбничкою знань. І тут — красуня Надя і чудовисько Гена. Очі всіх присутніх були приковані до них. Гена червонів, нерішуче посміхався і боязко поглядав на богиню, яка впевнено крокувала поруч із ним, гордо роззираючись по сторонах і не зважаючи на насмішки. Її колишній Сашко ледь не поперхнувся кока-колою, коли побачив цю парочку. Але Надя пройшла повз, навіть не глянувши в його бік.
На превеликий подив усіх, роман Надії і Гени затягнувся. Хлопець, як вірний пес, невідступно слідував за своєю «королевою», носив її сумку, допомагав у навчанні, виконував усі її забаганки. Треба було бачити цю пару: красуня Надя традиційно із гордо піднятою головою і Гена із щасливими очима, сповненими обожнення своєї неповторної дівчини. Гена і справді не тямив себе від щастя. Із того часу, як Надя недвозначно натякнула на можливість їхніх стосунків, життя стало для нього казкою. Про таку дівчину він міг тільки мріяти і раптом — ось вона, мрія його життя, поруч із ним. У час, коли закрутилися їхні стосунки, Гена сам собі дав обіцянку, що Надя, якщо залишиться із ним, стане найщасливішою жінкою і матиме усе, що забажає.
Навіть на випускному ця парочка слугувала об’єктом жартів і кепкувань. Особливо старався Сашко. Не втримався, підкинув фразу: «Ну ти, Надіє, здивувала. Знайшла собі вірного песика замість чоловіка». «Краще песика, ніж гієну», — відпарувала Надя.
Минали роки. Колишні студенти зібралися на десяту річницю після випуску. Усі з нетерпінням чекали появи Наді і Гени, усім було цікаво, як склалися їхні долі, як довго вони були разом. А коли відчинилися двері, у всіх від здивування ледь не повідпадали щелепи. Чарівна пані в шовковому червоному платті несла себе гордо і впевнено. Під руку вона тримала супутника в дорогому костюмі, доглянутого, випещеного. Ніхто довго не міг впізнати у цьому привабливому чоловікові того самого Гену. І лише той самий закоханий погляд, яким він дивився на Надю, виказав, що це таки він. Колишній «ботан» став успішним бізнесменом, а його «королева» таки стала найщасливішою у світі жінкою.
Ольга Бойчук
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
