Поради

Лікар душі став коханим

Лікар душі став коханим

Марія довго і болісно переживала своє розлучення. Колишній чоловік виявився справжнім мерзотником, зраджував її, пив, гуляв, міг і вдарити, зганяючи злість на дружині.

Як жінка із традиційними цінностями і переконаннями Марія намагалася врятувати сім’ю, але в один момент руки опустилися. Відчула страшне спустошення і виснаженість, розчарування у житті і в чоловіках. Навіть більше, усі вони їй опротивіли. У кожному бачила гуляку і розпусника. Тож коли розлучилася зі своїм мучителем, не мала бажання навіть шукати когось іншого. Її захопила важка депресія, стан повної апатії і байдужості до усього. Надто великим виявилося розчарування, бо у юності плекала надію мати міцну родину, єдиного і коханого чоловіка на усе життя. Неправильний вибір розбив усі мрії. Жінка лишилася сама, без дітей і без родини. Удень вона працювала, а потім верталася у свою квартиру і сиділа, бездумно дивлячись чи то в телевізор, чи то повз нього. Або ж просто лягала у ліжко і годинами споглядала стелю спустошеним поглядом.

І все ж час минав, рани минулого поступово затягувалися. Відчуваючи, що вмирає душею у своєму сірому житті, Марія вирішила звернутися по допомогу до психолога. Ним виявився чоловік років сорока, із тихим, спокійним і проникливим голосом. Марія спочатку й не знала, що йому казати. Соромлячись і збиваючись, почала щось пояснювати, ніби виправдовуватися. Але лікар Микола Володимирович заспокоїв її і сам почав задавати питання, прості і водночас важливі. Поступово він усе більше заглиблювався у таємниці її зраненої душі. Своїми нехитрими, але професійно вибудуваними питаннями чоловік змусив її згадати багато речей, про які давно хотілося забути, витягнув назовні увесь той біль і розчарування, які Марія намагалася придушити у собі. Вона не втрималася, розридалася перед ним, як беззахисна дитина. Сльози лилися щедро, вперше після довгої депресії. Він не намагався її втішити чи зупинити, просто чекав, коли виллється сльозами її біль. У якийсь момент підійшов, торкнувся її плеча і заглянув у очі. І в тих очах Марія побачила повне розуміння і щире бажання допомогти. Поступово сльози закінчилися, Марія, схлипуючи, поглянула на лікаря. А він почав розповідати. Просто і зрозуміло пояснив їй причини її проблем, ніби по-новому розплющив очі на саму себе і на життя. Марія слухала, дивлячись на нього, і відчувала, як заспокоюється. Повернувшись додому, уперше за кілька років відчула душевне полегшення. Оце так психолог! А раніше і віри не йняла, що хтось зможе їй допомогти. Засинаючи, подумала: швидше б потрапити на наступний сеанс.

Зустрічі із лікарем раз за разом оживляли її все більше. Щоразу вона із нетерпінням чекала нового сеансу. Відчувала, як словами лікар зцілював її душу. Вона, здавалось, могла слухати його безкінечно. Із кожним разом ніби звільнялася від тягаря минулого. Дихати і жити ставало усе легше. Її душевний стан налагоджувався, Марія вчилася радіти життю. Одного разу із нетерпінням збиралася на зустріч із психологом. Проте задзвонив телефон, і Микола Володимирович сказав, що сьогодні зустріч скасовується, адже несподівано він від’їжджає на семінар. Марія не на жарт засмутилася. Вона здивувалася цьому смутку. Відчула, що їй хочеться не стільки психологічного сеансу, скільки побачити психолога.

Із нетерпінням чекала, коли він повернеться. На черговому сеансі дивилася на нього як на чоловіка, а не як на лікаря, намагаючись приховати свої справжні почуття до нього, які з кожним днем посилювалися. Але хіба від психолога приховаєш свої потаємні думки та бажання? У погляді лікаря з’явилися нові вогники. Він усміхнувся Марії і сказав: «Вибачте, що так раптово поїхав, були невідкладні справи. Проте пропущений сеанс потрібно відпрацювати. Пропоную зробити це у моєму улюбленому ресторані». Марія усміхнулася, а її серце радісно затріпотіло, відчуваючи, що колишні рани зажили, а майбутнє обіцяє бути значно щасливішим.

Ольга Бойчук

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

В тему