Поради

Встромив ножа, а потім сказав, що сама впала

Встромив ножа, а потім сказав, що сама впала

Лідія та Михайло ніколи не жили душа в душу, проте цього разу це вийшло за всі рамки дозволеного. Догралася Лідка, що Михайло їй встромив ножа у груди. Поранив легені, зачепив серце. Тепер уся родина гроші звозить, щоб Ліда стала на ноги. А той зятьок тільки усміхається і каже, що вона сама упала на ніж...

Ліда відкрила очі й перше, що побачила, — заплакане обличчя сестри.

— Ну, нарешті, прийшла до тями! Як ти нас усіх налякала! — шепотіла сестра, витираючи долонею сльози. — Тиждень була на межі життя і смерті, вся родина спереживалася, молебні за здоров’я замовляли... Слава Богу, почув наші молитви...

— Як діти? Дівчата ходять до школи? А Сашуню хто глядить? — Ліда ледве ворушила пошерхлими губами.

— З ними все добре, доглянуті, нагодовані, не переживай. А от твій ненаглядний лікті кусає, рветься до тебе, щоб заяву в міліцію не писала. Боїться, що запроторять у тюрму. Вистоював під дверима палати, пильнував, коли ти очуняєш. Хоч би копійку приніс на ліки, а то всадити ножа тобі в серце вистачило розуму. А як взяти грошей на лікування, то він немає звідки. Слухай, Лідко, ти вирішуй сама, але...

— То все не він робив, а горілка. Посадити його за грати завше встигну, але ж дітям потрібен батько. Ми самі розберемося, — промовила кволим тоном Ліда.

— Ну, як хочеш, але пробачати йому цього разу не варто. На очах у  дітей брався тебе зарізати, хіба таке прощають? — сердито мовила Тетяна і вийшла геть.

У коридорі присіла на лавку і розпачливо зітхнула. Не йняла віри, що Ліда вкотре простить чоловікові нелюдський вчинок.

Коли Михайло сватався до Ліди, вся родина тішилася, бо Ліда мала позашлюбну доньку. Мовляв, хто іще захоче взяти її заміж з «причепом»? Лише бабуся відразу була проти такого зятя, бо знала і його батька, і діда. Казала: і ліниві, і брехливі, і ненадійні. Дід свою дружину звів на той світ, закривши серед зими на ніч у льосі. Батько теж вдався не кращий: задушив дружину сплячою, коли повернувся уночі додому після затяжного застілля. Обидва відсиділи за ці злочини.

— А Михайло не такий, – захищала жениха Ліда. – Він ріс без матері, знає біду, мене любить і шкодує, Маринка його татом називає!

Молодята розписалися, Лідині батьки зробили скромну вечірку. На подаровані гроші вирішили купити дітям невеличку хатинку. Михайло запевняв, що поїде на заробітки, щоб побудувати хату. Але після одруження його азарт охолонув. За три роки у пари народилися двоє синочків і донька. Держава виплачувала родині немалі гроші, але Михайло  навіть не заїкався про новобудову. Тулилися у двох кімнатках без будь-яких зручностей. Коли Лідині батьки починали мову про заробітки, Михайло тільки сміявся: мовляв, я щороку по кількадесят тисяч у родину заробляю, які на дітей платять.

На роботу влаштуватися не міг, бо люди не стерпіли його конфліктного характеру. А потім взагалі почав пити і піднімати на Ліду руку. Не раз серед ночі тікала до бабусі, рятуючи себе і дітей від кулаків благовірного. А якось бабуся помітила на шиї у Ліди синяк, наче хто ременем душив. Але Ліда наче води в рот набрала. Потім діти розповідали, що тато маму б’є і ножем лякає, однак Ліда їх за це тільки сварила.

— Ти не терпи деспота, — якось почала розмову бабуся. — Бо пробачиш раз-другий, то він знахабніє і буде знущатися все життя.

— А кому я потрібна з чотирма дітьми? — тужливо вигукнула Ліда. — Не хочу виносити сміття з хати, не хочу, щоб дітей дражнили батьком-тюрміяном.

Але ж недаремно кажуть: яка хата — такий тин, який батько — такий син. І нарешті жінка вирішила...

— Зайдіть, вас сестра кличе, — виглянула з палати медсестра.

— Я вирішила: напишу заяву. Не хочу його бачити, не хочу, щоб сини росли такими ж жорстокими, як батько, — твердо сказала Ліда, дивлячись у вікно.

Марта Юлантова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

В тему