Ніколи не зможе забути Наталка свого коханого і… ненависного Олексія. Не могла вона уявити, що той, кого вона так сильно любила, так жорстоко із нею вчинить.
Він був дуже привабливим. Звичайне знайомство у звичайному барі. А у Наталії — море незабутніх вражень від чоловіка, який сидів поруч, усміхався до неї. Не питаючи дозволу, пригостив шампанським і солодощами. Усе розпитував — де працює, чим захоплюється, де живе. Сам розповів, що має власний бізнес, оселю і нещодавно розлучився. Вільний, привабливий, ще й забезпечений чоловік — Наталка не йняла віри своїй удачі. Давно уже шукала такого. Сама теж була нівроку. Приваблива і незалежна, бо змогла сама розпочати невеличкий бізнес із оптової торгівлі канцтоварами. Справа заладилася і почала приносити хороший прибуток. Наталка навіть змогла придбати собі авто. Жила сама, батьки давно загинули в автокатастрофі. У двадцять дев’ять років Наталія усе не могла знайти собі пари. Мабуть, тому, що була незалежною, розумною, самостійною і сильною жінкою. Через це і не підпускала до себе слабких і безхарактерних чоловіків. Не могла знайти того, хто стане надійною опорою у житті.
І тут з’явився Олексій. Гарний, статний, із почуттям гумору, самостійний. Він запросив її на побачення, і пішло-поїхало. Роман закрутився швидко, Наталка із радістю поринула у довгоочікувані стосунки. Віддалася чоловікові і душею, і тілом. Почувалася найщасливішою жінкою на світі. Чим далі, то більше закохувалася і уже не уявляла свого життя без коханого. Не минуло й місяця із часу їхнього знайомства, як Олексій запропонував жити разом. Наталя не перечила, бо хотіла бути разом із ним дні і ночі. Не насторожилася, коли Олексій сказав: «Давай зараз поживемо у тебе. Бо в моїй квартирі зі мною мешкає товариш. Виганяти його на вулицю незручно, але незабаром він і сам поїде». Наталка із радістю погодилася, ще й завірила коханого, що жити у неї можна скільки завгодно, хай навіть і все життя. І почалися для Наталки найщасливіші дні. Вона насолоджувалася своїм коханням, не чула землі під собою від всеохоплюючого почуття. Готувала коханому їсти, прала його одяг, чекала додому і тонула у його палких обіймах. Щоправда, помітила, що фінансово Олексій жодним чином їй не допомагає. Навіть харчі Наталка мусить скуповувати самотужки. Але говорити про це із коханим не наважувалася, боялася образити його, наївна. Почали непокоїти Наталку і періодичні затримки чоловіка. Він пояснював це своєю надмірною зайнятістю, але чекати на коханого на самоті і допізна було важко.
Якось Наталка вирішила приготувати коханому запечену курку зі спеціями, яку Олексій дуже любив. Захопилася процесом приготування, аж раптом у двері подзвонили. Як була — у халатику і з перемазаними їжею руками, так і побігла відчиняти. На порозі стояла незнайома жінка із хлопчиком років чотирьох. Вона криво й іронічно посміхнулася Наталці і обпекла словами, у які Наталчин розум відмовлявся вірити.
— Що, готуєш вечерю моєму чоловікові? — спитала незвана гостя. — Знов Олексій за своє. Казав тобі, що розлучений? А це не так, я його законна дружина, а це наш син. Хоча тепер сама подам на розлучення, бо більше не можу цього терпіти. Ти вже не перша така. Це його улюблений метод — знайти молоду, незаміжню і сісти їй на шию.
Наталя дивилася на незнайомку і все не могла повірити у те, що чує. Розуміла тільки одне — сталося щось страшне, її жіноче щастя розвалилося. Думка про це повернула до свідомості і змусила дослухатися до слів незнайомки.
— То Олексій… ваш чоловік?
— Так, дорогенька. Тільки не хоче він жити, як звичайні люди. Заробляти не вміє, то й вештається по жінках, дурить їх, входить у довіру і використовує.
— Олексій… не підприємець?
— Який ще підприємець? Хіба що підприємливо обдурює жінок. Він працює водієм і часом користується машиною шефа, щоб справити враження. Мені він теж колись розповідав, що має величезні статки і квартиру. А сам — без гроша за душею. Що заробить, те й прогуляє. А до тебе я прийшла, щоб просто відкрити очі на правду. Вже не одну він охмурив і використав. Тож будь обережніша з чоловіками. Удачі!
Із цими словами жінка пішла. А Наталя, зачинивши двері, кинулася до речей Олексія. Серед них знайшла паспорт. Справді, одружений, має сина… Ну, чому вона раніше не подивилася його документів! Чому, будучи недурною, так сліпо повірила у брехню? Бо любов осліпила її розум. А тепер прийшло жорстоке прозріння. Ковтаючи сльози, що раз по разу накочувалися на очі, вона почала збирати речі Олексія, а потім викинула їх із квартири. Саме у той час повернувся і він. Побачив валізу, зрозумів, що його обман розкрито. Нічого не говорячи, з речами подався на вихід. А Наталя лишилася одна. Через місяць дізналася, що вагітна. Спочатку навіть подумала про аборт, а потім схаменулася — це ж у неї буде дитинка, якої так давно хотіла. «І не страшно, що буду матір’ю-одиначкою, — подумала, — зате дитина не зрадить. Буде кого любити».
Усю свою любов, ніжність і турботу Наталка віддала донечці. Більше у її житті чоловіків не було.
Ольга Бойчук
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
