Двадцятитрьорічна Ганна навіть не підозрювала, чим обернеться чергова поїздка до тітки у село.
Минулого року Ганна їздила до своєї тітки Світлани, яка живе в селі. Якраз за декілька днів до цього дівчина на своїй машині потрапила в невелику аварію — нічого серйозного, але нервів це їй коштувало чимало. Тому приїхала на автобусі, який в саме село не заїжджав, а зупинявся на маленькій зупинці майже в чистому полі. Раніше тут був хутір з 20 будинків, але з часом всі роз'їхалися і залишилася тут жити тільки баба Настя. Жила вона якраз навпроти автобусної зупинки і ніби доводилася Ганні далекою родичкою.
— Здрастуйте, бабо Насте, — привітно привіталася дівчина з бабусею, яка тягнулася зірвати яблуко. — А я ось на гостини до тітки, і до вас теж вирішила зайти. Як поживаєте? Допомогти чимось по господарству?
— Здрастуй, Ганнусю, так що мені, старій, зробиться, — усміхнулася баба Настя. — Води з колодязя витягни, якщо не поспішаєш, — вже вечоріє, літо закінчилося...
Ганна взяла відра і пішла до колодязя, який знаходився через дорогу. Бабуся дивилася їй в слід і чомусь сумно посміхалася.
— Ось, бабо Насте, — дівчина поставила повні відра на ганок, — може, ще чимось допомогти? Мені не складно.
— Іди додому, доню, я тут вже сама впораюся, — сказала бабуся. — Та не сумуй, все налагодиться. Та здоров'я у тебе буде, і любов, і щастя жіноче, і гроші будуть. Гарна ти, дай Бог тобі все...
— Дякую, я в неділю після обіду назад їду, зайду до вас, — посміхнулася дівчина.
До тітки Ганна прийшла в сутінках. Після традиційних розпитувань про справи і здоров'я ненароком сказала, що бачила бабу Настю і що вона сумна якась. Тітка змінилася в обличчі:
— Господь з тобою, Ганнусю, померла баба Настя... Вже три тижні як...
— Як померла?.. Адже я її не просто здалеку бачила, а зовсім поруч, розмовляла з нею — не могло ж мені це привидітися? Та й сплутати її з кимось іншим ніяк не могла…
Посперечавшись щодо цієї містичної події з тіткою, вирішили, що це втома після дороги, стрес після аварії, і на роботі все було сумно і важко.
Вихідні пролетіли швидко, дівчина повинна була повертатися додому. Прийшовши на автобусну зупинку, вона з завмиранням серця зайшла у двір до баби Насті, але ніде її не знайшла. Скільки не кликала, її ніде не було. Побродивши по двору, Ганна попленталася до дороги чекати автобуса.
А вже наступного дня почалися чудеса. Дівчині подзвонив власник машини, причасний до ДТП. Вибачився, сказав, що це він винен і всі витрати візьме на себе. Через тиждень запросив її на перше побачення, а вже через 3 місяці зробив пропозицію стати його дружиною.
На роботі справи різко пішли вгору. Керівництво з'ясувало, що начальниця Ганни надто часто плутала свої гроші з грошима компанії, її з тріском звільнили, а дівчина, несподівано для себе і для всіх, зайняла її місце. Хоча навіть не думала про це, ніякі інтриги не будувала і, відверто кажучи, була не найкращим кандидатом на підвищення. Працювати доводиться багато, зате зарплата стала вдвічі більшою, а гроші зайвими не бувають.
Та й взагалі щастити стало навіть у дрібницях. Потрібні маршрутки під'їжджали як раз тоді, коли Ганна виходила на зупинку, на вподобаний одяг обов'язково була хороша знижка, а страви, навіть ті, що вона готувала вперше, виходили з першого разу.
«Це все, звичайно, чудово, але на душі якось тривожно: чи не доведеться потім розплачуватися за всі ці подарунки долі? Адже я нічого такого не просила навіть у Бога, до ворожок не ходила, і в містику ніяку не вірила до цих дивних подій. Чи це просто збіг?», — тривожиться дівчина…
Ірина Белоцька
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
