Поради

Святі мученики Адріан і Наталія християнські покровителі подружжя

Святі мученики Адріан і Наталія християнські покровителі подружжя

Імена святих мучеників Адріана і Наталії добре відомі всім православним християнам. Хоча вони прожили у подружжі лише рік, проте прославилися праведним життям за часів правління імператора Максиміана в Никодимії Вифанійській.

 

У період царювання імператора Максиміана християни зазнавали переслідувань, знущань і винищення, тому кров усіх, хто сповідував віру у Господа Ісуса Христа і перед лицем смерті не зрікся Спасителя, потоками заливала вулиці міст. Переслідувані християни змушені були рятуватися, переховуючись у печерах скелястих гір. Імператор Максиміан, дізнавшись про це, видав наказ, щоб усі язичники шукали неугодних йому людей, а за це обіцяв грошову винагороду. Також вимагав жорстоко катувати тих, хто переховував сповідників Христової віри. Все це спонукало до того, що з’явилося багато донощиків, які допомагали шукати християн і тих, хто їх покривав. Одного разу саме такі люди донесли імператору, що недалеко від міста, в одній із печер, ховаються християни і ночами моляться Богу. Максиміан послав військо, яке справді знайшло 23-х християн. Їх схопили, закували у кайдани і повели у місто. Святих мучеників зустрічав сам імператор і наказав їх нещадно бити, потім завести в судову палату на допит, після чого кинути в темницю і тримати, доки не повмирають. Серед урядовців, які засідали в судилищі, головуючим був 28-річний чоловік на ім'я Адріан. Він зацікавився вірою, за яку християни готові були прийняти мученицьку смерть. Коли в'язні розповіли Адріану правду істинної Христової віри, його серце загорілося любов'ю до Христа Спасителя, і він сказав: «Впишіть і моє ім'я в число ув'язнених, бо я від сьогодні християнин і з радістю прийму смерть за Христа». Слуги імператора негайно схопили вельможу. Один зі слуг Адріана доніс його дружині Наталії, що її чоловіка запроторили до в’язниці. Коли жінка довідалася, що її коханий став християнином, вона дуже зраділа і славила Господа, бо й сама була таємною християнкою. Наталія поспішила в темницю, і, зустрівши свого мужа, обцілувала його кайдани, втішала його словами і укріпляла у вірі: «Блажен ти, дорогий муже мій, що увірував у Христа, бо придбав безцінне багатство. Не шкодуй за земним: ні краси, ні молодості, ні багатства. Все земне — прах і тління. Богу угодна тільки віра і добрі діла, віра в Ісуса Христа — нагорода Небес». Схоплених християн кілька днів катували у в’язниці, особливо жорстоко мучили Адріана, намагаючись схилити його до ідолопоклонства. У цей час Наталія своїми молитвами, як могла, підтримувала чоловіка. Мученикам почали ковадлом відбивати руки і ноги, після чого їхні тіла хотіли спалити в печі. Раптом почалася гроза, і пішов сильний дощ. Слуги розбіглися, а деяких вбило блискавкою. Наталія ж взяла руку Адріана і зберігала її у своєму домі. Невдовзі після похорону мучеників один багатий поганин хотів одружитися зі святою Наталією. Але вона, боячись, що імператор силою видасть її заміж за поганина, вночі виїхала до Візантії, де днями і ночами молилася на могилі свого мужа. Якось, знесилена, заснула на могилі. Уві сні побачила свого мужа, який сказав, що Бог незабаром і її закличе у вічність. Сон справдився, через декілька днів під час молитви свята Наталія тихо і спокійно відійшла до Господа.

Мощі Святого Адріана зберігаються у Римі, в храмі, зведеному на його честь. 

Сергій Жуковський

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

В тему

Останні матеріали