Дайвінг – найбільш захопливий вид активного відпочинку. Людей, які зробили кілька перших занурень і хоча б не задумалися про покупку маски, ласт і гідрокостюма, можна перерахувати на пальцях.
Ще б пак! Яскраві, ні з чим незрівнянні і завжди трохи адреналінові відчуття від підводних прогулянок нікого не залишать байдужим. Але розмова зараз піде не про красу підводного світу, а виключно про практичні моменти, безпосередньо пов'язані з дайвінг-турами, – небезпеки підводного плавання (реальні та уявні), способи спростити життя початківцям, можливості навчання, географії дайвінгу і, зрозуміло, про здоров'я і про страховку.
Небезпеки – реальні та уявні
Страх перед першим зануренням нерідко стає головним гальмувальним моментом, що заважає туристу долучитися до нового виду активного відпочинку. Однак назвати дайвінг, особливо рекреаційний, екстремальним видом спорту можна лише з рекламними цілями. У підводному плаванні, як і в гірських лижах, є свої рівні складності, і серйозних небезпек для початківців практично немає, адже ніхто не ставить лижників-неофітів, які плутають бугель з телемарком, відразу на «чорну» трасу. Звичайно, людина, на яку вперше в житті одягнули гідрокостюм, буде відчувати хвилювання – і ще яке! Але якщо занурюватися із сучасним спорядженням та уважно поставитися до інструктажу, то це хвилювання так і залишиться всього-на-всього приємним викидом гормонів перед зануренням у незвідане. Справжній «екстрим» – великі глибини, відчутні течії, нічні занурення, підлідний і спелео-дайвінг – доля досвідчених пірнальників.
Для початківців ж – мілководдя, вода комфортної температури і відсутність сильних течій. Єдине, чого варто побоюватися, – близького контакту з отруйними істотами або рослинами. В інструктаж перед зануренням неодмінно входить окремий пункт про те, що під водою нічого не можна хапати руками: не тільки з міркувань безпеки самого дайвера, а й для того, щоб не завдати жодної шкоди підводним флорі і фауні.
Для «аматорського» дайвінгу на відпочинку зовсім не обов'язково мати власне спорядження: балони, регулятор, компенсатор плавучості, компас – все це добро орендується у кожному дайвінг-центрі.
Прості рішення
Щоб зануритися в підводний світ з головою, безумовно, необхідно пройти хоча б мінімальний курс навчання. Але ось отримати уявлення про те, що це таке, можна набагато простіше. Занурення в підводну реальність без курсу навчання називається «інтродайв» (буквально – «ввідне пірнання»). Туристу-початківцю покажуть навчальний фільм у дайвінг-центрі, прочитають інструктаж, одягнуть у гідрокостюм, дадуть спробувати зануритися в басейні і, нарешті, проведуть (можливо, навіть за руку) нескладним маршрутом. Уся процедура займає близько трьох годин і коштує близько 50 USD. Після такого пробного занурення мало хто відмовляється від подальшого знайомства з чудесами підводного світу і після прибуття додому йде записуватися в найближчий клуб. А деякі навіть стають завзятими «інтродайверами».
Досвідчені ж дайвери (знову – чітка паралель з гірськими лижами), як правило, скрізь возять із собою своє спорядження, вбрання відповідно до індивідуальних уподобань (зрозуміло, за винятком балонів – їх орендують на місці).
Куди піти вчитися?
Навчання дайвінгу проводиться за одною з міжнародних систем. Взагалі в світі їх чимало, але запам'ятати варто лише особливо популярні: PADI, CMAS і NAUI (абревіатури TDI і IANTD належать до глибин технічного дайвінгу, їх істинний сенс пізнається в процесі навчання).
CMAS – Всесвітня конфедерація підводної діяльності. Це найстаріша система, створена самим основоположником дайвінгу Жак-Івом Кусто.
PADI – Професійна асоціація дайвінг інструкторів. На сьогодні ця американська організація є, мабуть, найбільш популярною та успішною з комерційної точки зору.
NAUI – Національна асоціація підводних інструкторів. Її можна назвати аналогом PADI, але з меншим нахилом на комерцію.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
