Зима не за горами, тому пора подумати про опалення будинків. Беззаперечним лідером на ринку паливних матеріалів вже довгий час залишається торф’яний брикет. І не випадково. Він екологічний, безпечний у використанні, економічно вигідний та компактний.
Якщо ви хочете якісно опалити будинок і при цьому зекономити, то паливний брикет саме те, що потрібно.
Особливості торф’яних брикетів
Основу брикетів складає торф, який за своїм складом та структурою екологічно чистий. Більшість екологів планети переконані, що паливні брикети безпечні, бо не виділяють під час горіння шкідливих для здоров’я хімічних речовин.
При пресуванні тепловіддача торфу збільшується в десятки разів і відповідає показникам найкращих видів бурого вугілля. Завдяки таким особливостям брикети найвигідніші для опалення приміщень.
Переваги брикетів для опалення
Переваги використання їх очевидні, саме вони при згоранні невеликої кількості виділяються оптимальну енергію тепла, що здатна опалити не лише житлові, а й складські приміщення.
Серед основних переваг брикетів варто назвати такі:
Максимальна тепловіддача
За тепловіддачею торфобрикет майже не поступається бурому вугіллю, адже кілограм цього палива віддає від 4800 до 5500 кКал тепла, тоді як вугілля 6400 кКал.
А 1 тонна брикету за тепловіддачею відповідає 5 складометрам дров.
Довготривале горіння
Час горіння брикету вдвічі перевищує показники вугілля. Так кілограм вугілля горить десь 2-3 години, тоді як брикет не менше 8-9. Окрім того пряме горіння супроводжується тривалим тлінням. За останніми підрахунками, 1 тонна торфобрикету за показниками горіння співвідносна з 6-7 куб.м. дров з дуба.
Значна економія
Велика тепловіддача та тривале їх горіння забезпечують економію значних коштів на опалення приміщень.
Універсальність
Для торф’яних брикетів не потрібно переобладнувати котел, якщо він твердопаливний. В таких котлах вони горітимуть цілодобово без додаткового підкидання палива не менше 6 годин. Невикористаний брикет чудово зберігає свої властивості протягом декількох років.
Екологічність
При спалюванні такого палива в атмосферу майже не виділяється небезпечних речовин, які б шкодили довкіллю. Попіл, що залишається після обігрівання будівель, в сільському господарстві використовують як фосфорне, а той вапняне добриво. Екологічно чиста структура попелу збільшує рівень родючості ґрунту.
Компактність
Торфобрикети, на привагу бурому вугіллю, не займають багато місця і не забруднюють все довкола. Одну тонну палива можна розмістити на квадратному метрі площі. При тому воно вологостійке і роками не втрачає своїх теплових властивостей.
Безвідходне виробництво
Торф’яні брикети використовують як паливо, і як добриво для сільськогосподарських угідь. Паливо – первинний спосіб застосування брикетів, органічне добриво – результат згоряння. Тобто це безвідходне використання торфу. При спалюванні спресованих брикетів утворюється попіл з 16% рівнем зольності, яким одобрюють сільськогосподарські землі.
Безпечне використання
Зручне і легке їх запалювання ще одна із важливих переваг, так як не утворюється легкозаймистої іскри. Крім того після спалювання ще довго не доведеться чистити котли.
Доступна ціна
Вартість палива залежить від регіону видобування та потреби у транспортуванні. Однак, якщо порівняти з деревом чи вугіллям, то брикет оптом коштує дешевше. Тому виникає питання: навіщо переплачувати більше.
Отже, за усіма особливостями та характеристиками торф’яний брикет займає середню позицію між вугіллям та деревом, щоправда кожного разу він стає популярнішим серед покупців.
Недоліки торфобрикетів
Окрім явних переваг палива варто назвати й один суттєвий недолік. Воно легкозаймисте. Тому його забороняють ставити біля відкритого джерела вогню чи предметів, що постійно нагріваються.
Особливості виробництва торфобрикетів для опалення
Чимало підприємців вважають виготовлення паливних брикетів вигідним бізнесом через невеликі вливання стартового капіталу і ймовірність стабільного високого прибутку. Їх виробництво можна здійснювати чотирма способами, що впливають на якість та ціну продукту.
Основними способами видобування торфобрикетів на сьогоднішній день являються:
Фрезерний спосіб
Один із найпростіших методів видобування торфу, якому надають перевагу приватні підприємці. Проходить у декілька етапів:
- Розпушування низового шару крихти з відповідним рівнем зольності, що підходить для палива;
- Просушування крихти в природних умовах неподалік від видобування;
- Транспортування торфу на склад;
- Просіювання та просушування крихти у спеціальний відсіках, де дотримуються певного рівня вологості та циркуляції повітря. Це впливає на якість продукту;
- Переміщення її до спеціального контейнера, де під високою температурою за допомогою потужного пресу вона трансформується у прямокутні шматки.
Так утворюються торф’яні цеглини величиною 150 х 70 х 60 мм, вологість яких не перевищує 18%, а тепловіддача – від 4500 кКал на кілограм.
Однак є один суттєвий недолік: продукування залежить від погодних умов. Тобто для просушування крихти потрібно достатньо сонячного світла і тепла, щоб якісно зменшився рівень вологості торфу.
Кусковий або екскаваторний спосіб видобування
Це кар’єрний метод видобування торфу для переробки, що можливий при використанні спеціальної техніки.
Етапи обробки палива екскаваторним шляхом:
- Навісний диск екскаватора піднімає низинний тип торфу з глибини не менше 50 см;
- В гідравлічному циліндрі екскаватора під високим тиском його пресують і через сопла викладають на полях прямокутними сформованими шматками;
- Просушують торф до затвердіння і транспортують до місця подальшої сушки неподалік кар’єру;
- Подальше просушування та перевертання шматків завершується складанням у валки;
- Наступне валкування ще 2-3 шарів землі для просушування і транспортування у бурти.
Такий торф дуже калорійний і не поступається дровам, теплообмін якого сягає показників 2900-3400 кКал на кілограм. Показово, що під час пресування теплоутворення зростає і нерідко досягає показників бурого вугілля.
Гідравлічний спосіб видобування
Менш поширений метод у порівнянні з попередніми. Для видобування подібним чином потрібні значні поклади торфу, які під тиском води вимиваються, а потім висмоктуються насосом. Це дозволяє зберігати необхідний рівень вологості продукту. Однак він малоефективний для виробництва брикетів через їх тривалу сушку, що економічно затратно.
Різаний спосіб видобування торфу
Застарілий спосіб видобування палива лопатою, що зазвичай застосовують на неглибоких торфовищах. Зараз майже повністю замінений механізованими способами видобування.
У сучасній промисловості нерідко випускають паливні брикети з численними домішками, що суттєво покращують природні та теплові характеристики товару. Так зазвичай до торфу додають вугільні домішки та закріплюють їхній склад гарячим парафіном (40-90 градусів), який забезпечує міцність та зберігає форму палива. Нерідко замість парафіну використовують пластифікатори, такі як послід, гумус тощо, бо вони покращують органічні характеристики продукту. Завдяки парафіну паливо тліє довше і відразу по всій довжині, згоряючи повністю. Це значно підвищує тепловіддачу.
Загалом у таких брикетах вміст торфу складає 50%, решта – суміші. Такий спосіб дозволяє економити торф, якого на всій планеті не більше 3% земної поверхні, не ризикуючи його тепловіддачею чи іншими перевагами.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
