Поради

Натруджені руки цілительки та щира молитва зцілили тисячі людей

Натруджені руки цілительки та щира молитва зцілили тисячі людей

Навчити лікувати можна тільки добрих, із чистою душею та помислами людей, які хочуть творити добро, запевняє народна цілителька Катерина Загура. Її натруджені, з вузлуватими пальцями руки та щира молитва зцілили від багатьох болячок тисячі людей, які йдуть і їдуть до неї з усієї країни.

Народилася Катерина Юхимівна в селі Панасівка у родині селян ще за Польщі. Дар цілителів передається в їхньому роду з покоління в покоління. Спочатку людей лікувала бабуня, а потім і мама. У дівчинки Каті він проявився ще з дитинства. У 5 – 6 років вона вже могла скласти перелом. Правда, коли пішла до школи, то цим більше займалася мама. А коли в 1988 році матері не стало, ім’я Катерини Загури стало відоме не тільки на Волині, а й у Львові, Києві та ще бозна-де. Не відмовляє жінка нікому, грошей за лікування теж не бере.

– Тьотю Катю, а ви своїх пацієнтів усіх пам’ятаєте?

– Більше їхні хвороби. Років десять тому приїхала до мене молода жіночка з Києва. Сама вона родом із Любешівського району, але вчилася  в столиці, відтак працювала там юристом. Під час частих поїздок з дому й до Києва тягала важкі сумки. Це й стало причиною того, що в неї опустився шлунок. І ми  вилікували цю жіночку. Правда, не так я, як мій єдиний син Анатолій.

– Він теж має дар зцілення?

– Так, але, як тепер кажуть, спеціалізується на шлунках – ставить їх на місце.

– Які хвороби ви можете вилікувати?

– Переломи, вивихи, всілякі запалення, переляк та інші схожі болячки. Лікую більше молитвою,  яку колись проказували бабуся і мама. Вона допомагає і дітям, і дорослим. Іще спалюю льон. Колись виливала яйця, але священик сказав, що це великий гріх, отож перестала.

Причину болячки можу встановити, поклавши руку на хворе місце.

– Перед тим, як читати над хворим молитву, ще якісь ритуали виконуєте?

– Молюся сама, кажу молитися хворому і його родичам, якщо вони присутні.

– Чула від людей, що нерідко до вас за допомогою звертаються  й самі медики?

– Звичайно. Особливо якщо в людини перелом, а вона має алергію на анестезувальні препарати. Тоді лікарі присилають за мною, я їду і складаю поламані кістки без будь-якого наркозу. І вони досить швидко зростаються, менш як за місяць.

– Який випадок із вашої багатої практики був для вас найтяжчим?

– Якось до мене привезли жінку зі Львова, яка хворіла на цукровий діабет і перебувала в комі. Ліва нога в неї була обмотана бинтом. Розмотавши його, я жахнулася: м’яса не було зовсім – від коліна до щиколотки все згнило. Як розповіли родичі, почалося все з того, що на нозі в Зої з’явилися два фурункули, які лікарі розрізали. Після того рани почали гнити. Дійшло до того, що ходити самостійно хвора вже не могла. Три рази впадала в кому, з якої перші два рази її вивели медики, а на третій – тільки розводили руками. Казали, що, доки не ампутують ноги, жінка не пробудиться. Рідні не погодилися з таким вердиктом і привезли Зою до мене. Чотири рази я їздила до Львова сама, поки вона не вийшла з коми, а далі її знову стали возити сюди. Двічі на день я над нею молилася. І це допомогло – невдовзі кістки знову обросли м’ясом, і жінка стала на ноги. Потім вона мені розповіла, що, коли останній раз лежала в комі, їй приснився святий Пантелеймон у блакитних ризах, в шапці та з кадилом. Він сказав, що вона обов’язково одужає, бо на неї спаде Божа благодать. Так воно й сталося.

– Скажіть, а ви хотіли б, щоб ваше вміння, крім сина, успадкував ще хтось?

– Хотіла навчити лікувати людей мою невістку Тетяну, але вона не хоче цим займатися. А внуків ще Бог не дав. То поки син Толик не тільки ставить на місце шлунки, а й робить масажі. Навчила декількох своїх знайомих спалювати льон, як тут, у селі, так і в місті. Зокрема, в Тишковичах живе одна з моїх учениць – Зіна, яка допомогла вже не одній людині.

– Мабуть, той, хто хоче цим займатися, повинен мати якийсь особливий дар?

– Звичайно, у такої людини найперше повинна бути добра і чиста душа, а ще вона має дуже вірити в Бога. От, пам’ятаю, до мене звернулася одна моя знайома, щоб я навчила всього її дочку. Дівчина – неповносправна, мала дуже коротесенькі пальці. Багато разів я повторювала їй свою молитву, але так  нічого з того не вийшло. Треба самому дуже і дуже захотіти робити людям добро.

– Таню, а чому ви не хочете буди цілителем? – звертаюся до невістки, яка уважно слухала нашу розмову.

– Для цього потрібно мати дуже міцні нерви, а в мене це погано виходить. Не можу спокійно слухати матюки і лайку.

– До нас часто привозять людей, у яких вселився біс, – побачивши моє здивування, пояснює Катерина Юхимівна. – Так-от, вони не тільки лаються, а й кусаються, дряпаються, плюються, щипаються. Був випадок, що до мене привезли трирічну дитину з Поромова, яка так копала мені ноги, що батько ледве зміг відірвати. А стається це тому, що люди забувають про Господа, не творять молитви. За дітей до 10 років повинні молитися батьки, а після десяти діти мають молитися самі.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

В тему