Наразі в Україні офіційно працевлаштовані лише 9 мільйонів людей. А 8 млн, за даними Мінекономіки, не працюють. Хоча роботодавці ледь не кричать про гострий дефіцит робочої сили.
Про це пишуть у газеті «Твій вибір».
Нема своїх – привезуть іноземців
Як доказ – ситуація в місті Тячеві на Закарпатті. Тамтешнє підприємство з виготовлення меблів має 700 робочих місць, а працівників – лише 400. Щоб заповнити вакансії, підприємство веде перемовини з Міністерством закордонних справ, аби привезти з Бангладешу 160 працівників.
Ще критичніша ситуація на найбільшому українському металургійному комбінаті «АрселорМіттал», який працює у Кривому Розі.
«На цей момент у нас приблизно три тисячі людей в армії і три тисячі звільнилися з різних причин, в тому числі – щоб уникнути мобілізації, – повідомили DW у пресслужбі комбінату. – Відтік співробітників чоловічої статі ставить під загрозу ефективну роботу нашого підприємства». Особливо важко знайти на комбінат електриків, машиністів локомотивів, адже представники цих професій потрібні також у війську.
І такий дефіцит кадрів стоїть украй гостро по всій Україні. Європейська Бізнес Асоціація (EBA), яка об’єднує понад тисячу компаній в Україні, наприкінці 2024 року провела дослідження ринку праці. 71% опитуваних зазначили, що відчувають значний дефіцит кадрів, 25% заявили про частковий дефіцит, і лише 4% компаній не відчувають дефіциту кадрів.
Робітники нині – на вагу золота
Дефіцит працівників відчувається не лише в чоловічих професіях. Бухгалтерки, маркетологині, офіс-менеджерки, медсестри, бібліотекарки, продавчині теж нині в дефіциті, бо багато жінок виїхали за кордон.
«У нас на окремих напрямках діяльності є надзвичайно великий дефіцит кадрів робітничих спеціальностей, людей, які працюють в логістиці, сільському господарстві, будівництві, сфері транспорту, – зауважив в ефірі КИЇВ24 член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Натомість економісти, юристи, журналісти не завжди можуть знайти роботу».
Крім того, в Україні 2024 року, порівняно з 2021-м, знизилася на 40% кількість працездатного населення. Хтось мобілізувався. Хтось уже повернувся з війни, але втратив здоров’я і не може працювати. Близько 3 млн людей працездатного віку виїхали за кордон. А ще частина опинилася під окупацією. Додайте сюди підлітків, які для уникнення мобілізації виїжджають на навчання за кордон і там лишаються.
Також ринок праці змінився географічно. Приміром, у східних регіонах підприємства-гіганти раніше давали роботу величезній кількості працівників. Нині частина підприємств закрилася, зруйнована чи переїхала в безпечніші регіони. До прикладу – на Закарпаття. Тому в цій області кількість вакансій у грудні 2024 року була втричі більша, ніж до повномасштабної війни, а людей відповідних спеціальностей не вистачає.
Українці, повертайтеся з-за кордону
Змінити ситуацію може більший акцент на підготовці фахівців робітничих професій. Особливо тих, які донедавна1 вважалися суто чоловічими. Зокрема, слід заохочувати жінок до освоєння таких професій, як, приміром, водійка автобусів, сільгосптехніки, великогабаритних вантажних перевезень.
На тому ж таки металургійному комбінаті «АрселорМіттал» подолати кризу з кадрами намагаються різними шляхами. Зокрема – залученням студентів і дорослих жінок.
Щоби підготувати більше фахівців, яких нині потребує ринок праці, держава пропонує програми навчання та перенавчання. Для зареєстрованих безробітних його можна пройти в центрах профтехосвіти (ЦПТО). Таких наразі вісім по всій країні. Люди, які не зареєстровані як безробітні, можуть отримати до 30 тисяч гривень на навчання. Щоправда, перевага надається переселенцям та людям із інвалідністю.
Також потрібно стимулювати людей іти працювати офіційно. Адже, як торік у листопаді зазначила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна, близько 8 млн наших громадян економічно неактивні, в той час як для зростання економіки Україні необхідно 4,5 млн додаткових працівників.
Щоб заохочувати людей до роботи, бізнес пропонує їм більші зарплати. А держава брак робочої сили хоче вирішити, агітуючи українців повертатися з-за кордону. Тим, хто погодиться приїхати і влаштуватися на котресь із оборонних підприємствах, нададуть бронювання від потенційної мобілізації. «У нас дефіцит професіоналів. У нас дефіцит спеціалістів. І більшість із них Україна готова бронювати від військової служби, – сказав міністр національної єдності Олексій Чернишов у коментарі «Радіо Свобода». – Саме для1 того ми плануємо розгорнути за кордоном спеціальні центри, які допоможуть у пошуку вакансій в Україні та в країні перебування українців».
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
