Сергій Позняк не просто успішний бізнесмен із понад 20-річним досвідом. За рівнем статків він увійшов до списку українського «Форбсу». Маючи трьох дітей, міг без проблем уникнути мобілізації. Але цей мільйонер власним прикладом довів: багаті теж воюють.
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Питання ветеранів – це й питання перемоги
Боротьба Сергія Позняка за нове життя в новій Україні почалася ще десять років тому. Коли в лютому 2014-го ситуація на Майдані в Києві досягла апогею, Сергій не лише рятував від чергової кризи свою компанію, я й вантажив шини у службове та власне авто, аби потім разом із протестувальниками зводити барикади.
– Ми вже бачили, як хитається тодішній режим. Але ні про яку війну я навіть не думав, – зізнався чоловік в одному зі нещодавніх інтерв’ю. – Уже тоді, десять років тому, нам потрібно було готувати армію, модернізувати озброєння, шукати міжнародну підтримку. Із таким сусідом ми мали завжди бути напоготові. А коли почалося повномасштабне вторгнення, треба було зразу переводити економіку на воєнні рейки.
Але, на жаль, так не сталося. Живим щитом України стали її люди. І серед них – Сергій Позняк. За званням – молодший лейтенант Національної гвардії України. За військово-обліковою спеціальністю – снайпер. У листопаді 2022 року під ногами Сергія вибухнула російська міна. Ногу відірвало, руку пошкодило. Але бійця дивом урятували. І після реабілітації Сергій не полишив ні війська, ні бізнесу. Навпаки – очолив Асоціацію підприємців-ветеранів і на всіх рівнях, зокрема й міжнародних, відстоює інтереси ветеранів, вимагає по максимуму залучати їх в економіку України, в процеси прийняття законів і в державотворення загалом. Хоча, зізнається, дається це непросто: «Коли я намагаюся залучати кошти у ветеранські бізнеси, то на свої пропозиції не раз чую: «Серього, нам ці, хто вже повернувся, які не захищають, які ноги й руки відкинули по посадках, не цікаві. Ми донатимо тим, які можуть захищати наші інтереси. Цим – так, іншим – ні». І нам треба змінювати таке ставлення, – наголосив Сергій Позняк в інтерв’ю для Delo.ua. – Від того, як ефективно буде вирішуватися ветеранське питання, залежить, як проходитиме мобілізація. Бо люди, які повертаються з війни і які воюють, дивляться, яка підтримка у ветеранів, яке майбутнє на них чекає. Міністерство у справах ветеранів повинно працювати набагато краще. Бо на кону – питання нашого суверенітету. Якщо не буде вирішене ветеранське питання – ми не зможемо виграти війну».
Треба не жаліти, а помагати і поважати
Та й наше суспільство не знає, як поводитися з ветеранами, а ветерани не знають своїх прав, не знають, що їм далі робити в цивільному житті, каже Сергій Позняк. Закони, що стосуються ветеранів, приймають люди без жодного бойового досвіду. А так не має бути. Бо хоча писати закони – справа юристів, але треба залучати юристів із середовища ветеранів.
«В економіці ситуація аналогічна. Чомусь у суспільстві й державних установах поширена думка, що ветерани-підприємці не зможуть піднятися вище від рівня крафтової кав’ярні. Хоча в всіх успішних країнах (США, Великій Британії, Ізраїлі тощо) військові – це завжди суттєва складова бізнесу і політичної еліти, – продовжує Сергій Позняк. – У нас також потрібно ставити в пріоритет підприємців-ветеранів. Робити у них замовлення. Вступати в ділові взаємовідносини. Поважати їхній подвиг».
Людям, які пройшли війну, не потрібна жалість, наголошує ветеран. Їм потрібні увага, повага і розуміння.
«Ще один момент – здоров’я. Людина повертається з фронту і має одразу пройти курс реабілітації. Для цього слід запровадити спеціалізовану структуру, яка комплексно займатиметься оздоровленням таких людей. Це має бути не класична лікарня, куди боєць лягає і лікується, а новостворена структура, яка надаватиме психологічну допомогу, лікування, протезування, – вважає Сергій Позняк. – Важлива також соціалізація ветерана – підтримка його бажань та прагнень. Я був підприємцем, я повернувся, у мене бізнес на нулі. І щоб знову стати підприємцем, мені потрібно застосовувати надзусилля. А цього не повинно бути. Людина має легко ставати на те місце, з якого її взяли на війну. Але поки що в моєму полі зору лише декілька великих компаній запровадили дійсно круті програми з реінтеграції бійців».
Ті, що пройшли війну, – це потужний людський капітал
Аби поліпшити ситуацію, Асоціація підприємців-ветеранів, яку очолює Сергій Позняк, надає менторську підтримку від успішних підприємців тим, хто хоче відкрити власну справу.
«Також разом із Мінекономіки ми пропрацювали дуже круту програму надання грантів ветеранським бізнесам, – розповів Сергій Позняк під час дискусії «Країна ветеранів: можливості і виклики». – Якщо врахувати, що 13 відсотків чинних військовослужбовців – підприємці, то ми матимемо 300 тисяч ветеранів-підприємців. І якщо кожен із них створить хоча би по одному робочому місцю, ми отримаємо 600 тисяч зайнятих у бізнесі людей! Тому роль ветеранського підприємства в економіці незаперечна. Вона явна. Очевидна. Тому гріх не скористатися таким людським капіталом, як ветерани, – продуктивним, сильним, енергійним».
І що вони саме такі, Сергій Позняк доводить власним прикладом. Бо навіть на запитання, як він знаходить час і на бізнес, і на роботу, і на особисте життя, чоловік відповідає з усмішкою: «У мене робонога. Тому я всюди встигаю».
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
