Люди

Три роки – в катівні Донецька

Три роки – в катівні Донецька

Навіть перебуваючи в полоні, Людмила Гусейнова змогла проголосувати на референдумі проти приєднання окупованих територій до росії.

За це її били й погрожували, але не змогли зламати. Жінка повернулася, щоб на весь світ розказати про російські злочини проти цивільних, - пише газета «Твій вибір».

Людмила Гусейнова – правозахисниця. У 2019 році вона потрапила в катівню в Донецьку за пости у соцмережах та доноси колег. Після цього жінку перевели до донецького СІЗО. Там її утримували три роки разом зі злочинницями. Людмилу вдалося звільнити з полону. І тепер вона бореться за долі тих, хто залишається в пеклі.

Арешт за Український Прапорець

Того дня Людмила Гусейнова йшла на роботу. Біля неї зупинилася автівка. Жінка подумала, в неї хочуть щось запитати. Але з авто вибігли двоє кремезних чоловіків, вирвали сумку, Людмилу посадили в автівку та привезли в адмінбудівлю. Під час перевірки телефону знайшли у соцмережах фото Людмили на тлі Українського Прапора.

«Потім я дізналася, що в доносах на мене було написано й те, що я виїжджала до Маріуполя, допомагала українським військовим. Хоча я завжди просила волонтерів не казати, що передача від мене. Хотіла, щоб військові просто знали: навіть на окупованих територіях їх чекають», – пригадує Людмила.

З мішком на голові жінку завели в ізоляцію. З однієї руки зняли кайдани та сказали роздягтися. «Ти стоїш гола серед чоловіків, тебе щипають, тикають, з тебе сміються. Уже не розумієш, хто і що каже, чекаєш, що буде далі», – розповідає Людмила.

Потім її вкинули в камеру, зачинили двері. В камері стояли дві двоповерхові нари, білою фарбою замальовані вікна. Дівчина, що була в камері, розповіла, що це ізоляція. Рідні Людмили відразу найняли адвоката, але він сказав, що єдина надія – обмін полоненими, і запропонував погоджуватися з усіма обвинуваченнями, щоб швидше отримати вирок та потрапити на обмін. Але для Людмили це було неприйнятно.

Далі жінку перевели з ізоляції в донецьке СІЗО. Дали найгірші умови. Там було 20 жінок. Майже всі вони були у бойових угрупованнях так званої «ДНР», а затримані за убивства, наркотики, шахрайство, навіть мали досвід убивств українських військових.

Коли Людмила зайшла в нову камеру, «смотряща» запитала статтю. Жінка відповіла – екстремізм. На що отримала відповідь: «Ще одна укропка прийшла». На Людмилу дивилися ненависними поглядами, звинувачували у вбивстві дітей.

– Лише одна жінка навіть не ворухнулася, вона була на верхній нарі, забита в куток. Це була Оля Фоменко, її затримали на лінії розмежування, коли провідувала стареньку маму. Жінка жила та працювала у Польщі. Мала в рюкзаку малесенький Прапор України. Хтось із черги на неї доніс. Жінку арештували, знайшли в соцмережах її вподобайки під новинами на підтримку України.

Коли Людмила потрапила в камеру, Ольга була зламаною морально, з неї знущалися. Жінка спускалася з нари лише вночі. Людмила зі сльозами згадує, як старенька мати приносила Ользі варену картоплю, коли могла дійти до тюрми. «На згадку Ольга написала мені, що після цього всього пережитого ми маємо зустрітися. І я вірю: ми зустрінемося», – каже Людмила. 

Імена жінок, які досі у в’язниці

За три роки в полоні жінці не дали жодного побачення з рідними. Бо вона, мовляв, небезпечна злочинниця, шпигунка. А таких, як Людмила, за майже десять років війни – тисячі, і немає механізму для їхнього звільнення, бо вони цивільні.

«Мені болить за тих жінок. Я знаю, через які знущання вони проходять у тій ізоляції. Як їм страшно серед злочинців. Вони сидять там роками!» – розповідає Людмила.

У тюрмі Донецька та в колонії Сніжного зараз перебувають понад 50 жінок. Ось імена деяких із них: Наталія Шила, Тетяна Журавльова (61 рік, із них 4 роки – в СІЗО), Ольга Мазалевська, Світлана Головань (вирок 10 років 6 місяців), Марина Юрчак (вирок 15 років), Федорюк Олена (вирок 11 років).

Жінки живуть у бараках, щодня носять мішки з вугіллям по 50 кг. Їх заарештували росіяни, порушуючи всі норми та права людини, Женевську конвенцію та законодавство України. Людмила Гусейнова сподівається, що рідні цих жінок урешті зможуть дізнатися правду. А звільнена Людмила боротиметься і за них, і за тих, кого росіяни ув’язнили у 2022 – 2023 роках.

Ірина Світляковська

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: росія, війна з Росією, донецьк
В тему