Розмова про дослідження родоводу із Оленою Гумінською.
Сьогодні хочемо продовжити знайомити наших читачів із цікавими особистими, які діляться своїм досвідом та корисними порадами на тему, як і для чого досліджувати свій родовід.
Нижче наша розмова із Оленою Гумінською, старшим науковим співробітником Державного архіву Рівненської області. На основі архівних документів вона досліджує історію міста Рівного та його мешканців. Разом із колегою Людмилою Леоновою, вона є автором ідеї проведення майстер-класів із дослідження родоводу на основі документів ДАРО.
- Розкажіть про себе. Чому і коли вирішили пов’язати своє життя з архівною справою?
- Я працюю в Державному архіві Рівненської області уже 12 років і не втомлююся отримувати задоволення від своєї праці. Обожнюю її, і знаєте чому, бо щодня – нові відкриття. І я не вигадую. А прийшла влаштовуватися до архіву у 2008 р., бо вже тоді ця установа була дуже загадковою, через моду на різного роду дослідження. Додам, що директор архіву не відразу, але, врешті, прийняв мене на роботу бібліотекарем через те, що науково-довідкова бібліотека ДАРО була на той час недостатньо впорядкована. Ось моїм завданням і було привести її в порядок. В процесі швидко зорієнтувалася якими скарбами володіє архів!
За період роботи отримала посаду старшого наукового співробітника, займаюся поточною та науково-дослідницькою роботою, пишу статті, готую виставки, даю інтерв’ю на радіо та телебаченні, веду сторінку відділу використання інформації документів ДАРО на Facebook, де виставляю різні цікавинки.
- Ви працюєте в архіві, постійно маєте справу із генеалогічними документами. Чи досліджували власний родовід? Якщо так, то до якого коліна знаєте свій рід. Біографія кого із предків найбільше вас вразила?
- Моя родина не рівненська. Мама – корінна львів’янка, опинилася в Рівному за розподілом, після Львівського медінституту і тут вийшла заміж за тата, який родом, до речі, з міста Володимира-Волинського. Тому глибоко досліджувати власний родовід важко. Хоча до четвертого коліна інформація є. До речі, інформація про львівську родину отримана завдяки архіву мормонів, розташованому в американському місті Солт-Лейк-Сіті. За життя батьків розпитала все, що мала та хотіла би знати. Підписала усі домашні фото, які маю. Закликаю це зробити усіх ваших читачів. Робіть обов’язково паперові фото, підписуйте їх на звороті про те, хто зображений і ставте дату.
З родинної історії найбільше вразила історія-легенда пов’язана із моїм дідом по батьковій лінії. Він проживав у Варшаві і був найнятий радянською владою як інженер для будівництва Кременчуцької ГРЕС в кінці 1920-их рр., де познайомився з мою бабцею, одружився, та повернувся з нею на територію Волинського воєводства, у місто Володимир-Волинський, де у них народилося п’ятеро дітей, в т.ч. 1931 року – мій тато.
- Із задоволенням читаю ваші історичні публікації про Рівне та його мешканців. Над чим зараз працюєте?
- Дякую за комплімент, це ще одна моя улюблена справа – написання різноманітних статей, повідомлень. Мені здається, що в мене виходить. Часто можу спонтанно написати статтю, бо цікавий матеріал виявила. Остання публікація – про історію рівненського елітного району, який називається Грабник (від назви дерева граб), зараз завершую статтю про рівненських письменників.
- Які найцікавіші документи про Рівне вам вдавалось знаходити в місцевому архіві?
- Найцікавіші архівні документи – це ті, з якими зараз працюєш. До прикладу, зараз переглядаю так звану «сімейну листу» періоду німецької окупації. Документи у вигляді карток, де вказана інформація про родину, яка проживала в Рівному в 1941-1944 рр., загалом їх декілька десятків тисяч. Ясна справа, цікаво вивчати документи міжвоєнного періоду, вони мої – найулюбленіші. Їх в архіві левова кількість і вони досить інформативні та доступні для сприйняття, надихають на творчість. Все таки період 1921-1939 рр. був прекрасним, повним ідей та можливостей.
- Чому найчастіше люди приходять до ДАРО?
- Буде тривіальна відповідь – за довідками! Вони, правда, бувають різними, хтось приходить щоб підтвердити право на спадок, хтось – рідство, знайти запис про народження (шлюб, смерть) пращурів, або ж отримати довідку про прийом-звільнення з роботи та зарплату.
Приходять науковці для написання наукових статей, готуючись отримати науковий ступінь, вчителі, студенти та учні. Але є особлива когорта відвідувачів – дослідники. Вони вже отримують певний азарт, задоволення від роботи в архіві, досліджують все. Спочатку – власний родовід, потім історію місцевості, де народилися, історію підприємств у цій місцевості і т.д. Люблю їх, вони усі різні і дуже цікаві!
- Чи багато документів із архіву у місті Рівному оцифровано, чи це лише в планах?
- Державна архівна служба України це питання визначила пріоритетним у роботі обласних архівних установ, тому процес іде. Але треба розуміти, що матеріально-технічна база в архівах слабка, тобто якісних сканерів бракує, на них потрібні суттєві кошти. Оцифрування відбувається поступово. Знаю, що оцифровані усі описи до 1939 р. Загалом інформація про процес оцифрування є на сайті ДАРО.
- Щоб ви побажали читачам, які думають чи варто розпочинати дослідження свого роду?
- Побажання просте – бережіть та будьте уважні до своїх старших родичів, розпитуйте їх, допоки не пізно, про все, що стосується родини, якихось подій в селі, чи у місцевості, де народилися. Записуйте усе, що пов’язане з родиною в окремий блокнот, усе буде цікаво нащадкам. Підпишіть усі родинні фотографії (хто зображений і коли). Якщо вам бракує інформації про родину, йдіть в архів, питайте у спеціаліста як працювати в архіві, бо це специфічний процес. Додам, що необхідно переглянути усі метричні книги вашого населеного пункту, ревізькі казки. Далі – справа за списками. Повітові документи містять багато списків, шукайте родинні прізвища. Окупаційні документи також містять різноманітні списки населення. Звичайно, не усім людям цікавий процес дослідження, вони відсіюються, припиняють ходити до архіву. А тим, хто впертий у своїх пошуках бажаю удачі! У вас все вийде!
Розмовляла Тетяна Яцечко-Блаженко
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
