Руки міцно стискають кермо, ноги притиснуті до металевого корпусу. Відчутна легка вібрація та тепло двигуна, звук якого приглушений поривчастим шумом вітру. Адреналін пробирає тіло з голови до п’яток, очі пильно вдивляються в дорогу. На спідометрі майже 200 і Аня продовжує викручувати газ.
Мотоцикл, як стиль життя. Швидкість, як стиль життя. Адреналін, як стиль життя. Хто хоча б раз говорив з Анною про її захоплення і бачив, як при цьому горять очі дівчини, мене зрозуміє.
Мотоцикли Аня полюбила з дитинства. Коли їй було три роки, всі дивувалися, як це батьки посадили малу дитину в люльку мотоцикла, який деренчить на пів міста, і поїхали, а вона навіть не розгубилася, тільки посміхалась, а потім взагалі заснула.
«Колись у мого батька була Ява і, коли вони з мамою їздили в село, то завжди брали мене з собою. Мабуть, тому я і ніколи не боялася мотоциклів, бо їздила на них змалечку», - каже Анна.
Це були незабутні відчуття. Лише кілька місяців тому я вперше сіла за кермо мотоцикла, а тут вже пафосно їду своїм містом серед десятків байкерів.
Самотужки залізного коня дівчина приборкала в 16 років. Її друг катався на міському мопеді Альфа. Він і навчив дівчину багатьох хитрощів їзди на двох колесах). Аня пригадує, як у тих же шістнадцять вперше взяла участь у злеті мотоциклістів, що відбувався в Луцьку.
Це були незабутні відчуття. Лише кілька місяців тому я вперше сіла за кермо мотоцикла, а тут вже пафосно їду своїм містом серед десятків байкерів. Мене переповнювали емоції, вся велика колона наче стала одним живим організмом, а я – його частинкою. Тоді й зрозуміла, що без мотоцикла більше не зможу. Так, то була любов на все життя», - додала мотоциклістка.
Дівчина завела байк і почала кататися навколо компанії. Найсміливіший з хлопців запросив її на побачення. З того часу молоді люди разом.
Саме завдяки мотоциклам Аня познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Романом. Якось, катаючись з друзями, вона заїхала на заправку. Там якраз зупинилася інша компанія мотоциклістів. Між хлопцями відразу зав’язалася розмова. Аня просто сиділа на мотоциклі друга, а коли їй стало сумно – завела байк і почала кататися навколо компанії. Тут то незнайомці нарешті й звернули увагу на дівчину. А найсміливіший вже на другий день запросив Аню на побачення. З того часу молоді люди разом. У Романа тоді був 650-кубовий SUZUKI DR650RS. Тепер у подружжя таких аж три. Це мотоцикли класу спорт-туризм і, за словами дівчини, добре підходять для поїздок на великі відстані.
«Поки не мала свого байка, то до кожної мотопрогулянки ставилася як до можливості отримати порцію адреналіну, просто на кілька хвилин чи годин відволіктися від буденності, отримати заряд позитиву, відчути як вітер розвиває волосся, просто покайфувати. Це круто і це дуже приємні миттєвості.
Тепер же все трохи по-іншому. Ми з чоловіком їздимо на дальні дистанції, беремо участь у злетах по всій Україні і просто подорожуємо на мотоциклах. Такі поїздки роблять людей ближчими, вчать відповідальності, взаємодопомоги. Мотоцикліст ніколи не проїде повз водія, в якого на дорозі виникли проблеми. А ще, долаючи великі відстані на мотоциклі, ти вчишся просто розслаблятися і насолоджуватися краєвидами, в автомобілі цього не відчуєш», - зазначає дівчина.
Ніщо не зрівняється з подорожжю на мотоциклі. Ти відчуваєш дух того, що тебе оточує, відчуваєш, де варто зупинитися і насолодитися краєвидом, відчуваєш і зупиняєшся, адже ти сам собі господар.
«Найдальша наша поїздка – в Каховку, це більше 1300 кілометрів в одну сторону. Цю відстань ми подолали за 14 годин з середньою швидкістю 160 км/год. Дорогою робили кілька зупинок, з прогулянкою новим для себе містом і дегустацією місцевої піци.
Мотоциклами ми їздимо на фестивалі. Не один раз були в Кам’янці Подільському, катались по околицях Дністровського каньйону та ще багатьох мальовничих місцинах. Ніщо не зрівняється з подорожжю на мотоциклі. Ти відчуваєш дух того, що тебе оточує, відчуваєш, де варто зупинитися і насолодитися краєвидом, відчуваєш і зупиняєшся, адже ти сам собі господар», - ділиться Анна Лесько.
Спілкуючись з Анною, помітив, що окрім жаги швидкості, дівчина просто любить техніку. Старається вникати у всі тонкощі роботи двигуна, підвіски, намагається, насамперед, зрозуміти характер мотоцикла і його потреби. Говорить, що тільки тоді можна отримати повну віддачу і насолоду від їзди.
Важливо, що дівчина вже шість років працює у відділі якості найбільшого в регіоні підприємства «Кромберг енд Шуберт Україна Лу», тому про новинки зі світу авто- та мотобудівництва знає не з чуток.
Ось така вона, наша мотоциклістка Анна Лесько. Весела і відповідальна, екстремальна і творча, самодостатня і компанійська – особистість у її найкращих проявах.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
