Люди

Сергій Балицький: «Наші волонтерки – це наш надійний тил!»

Сергій Балицький: «Наші волонтерки – це наш надійний тил!»

Волонтерський рух на Волині є вагомою складовою допомоги нашим захисникам на Сході України.

Засновник волонтерського центру «Серце патріота» Сергій Балицький кілька днів тому лишень повернувся зі своєї 101-ї поїздки на Донбас, а загалом на рахунку центру 230 поїздок на Схід.

– Сергію, розкажіть, звідки Ви нещодавно повернулися? Знову возили на Схід допомогу нашим хлопцям?

У зону ООС з початку цього року ми вже їздили два рази. А зараз повернулися з гуманітарною допомогою з Варшави (Польща) та Базеля (Швейцарія). Отримали від Базельського осередку українців у Швейцарії, засновником якого є Оксана Вознюк-Спрінг, дуже важливі речі для наших медустанов: обладнання, інструменти для ЛОР-допомоги, оглядове крісло тощо. Загалом – 4 тонни допомоги від університетської лікарні міста Базель. А у Варшаві нам передали 150 коробок з одягом за сприяння Міжнародної спілки журналістів та Генріха Кошьчєльного

Надалі усю гуманітарну допомогу після розмитнення ми розподілимо між районними лікарнями Волині: чи у в Рожище, чи в Любешеві, чи в Локачі. Хотілося б, аби у наших медзакладах було сучасне обладнання.

– Отож, діяльність Вашого волонтерського центру охоплює не лише допомогу військовим?

Так, за останні два роки ми з Німеччини, Польщі та Швейцарії привезли дуже багато медичного обладнання, перев’язувальних матеріалів (більше як 3000 ящиків), одягу тощо. Понад 30 поїздок здійснили за кордон з цією метою. Раніше ми цю допомогу відправляли для шпиталів Харківщини, Донеччини, Луганщини. Зараз, зважаючи на новий курс уряду, ми сфокусували медичну волонтерську допомогу на волинські медзаклади.

– Про що йде мова? Який новий курс?

Тепер волонтери не все можуть привозити для потреб армії. Новий курс ще не достатньо зрозумілий, але зрештою, лікарні нашої області теж потребують допомоги. Адже багато хто з волинських бійців, які були поранені, контужені, лікуються у них, проходять реабілітацію.

– Тобто в Україні планують відмовитися від допомоги волонтерів? Хіба це можливо? Хіба це правильно? Як на мене, то без Вашої ініціативи наші бійці залишались би у більшості випадків голі-босі.

Я не знаю, чи планують зовсім відмовитись від волонтерської допомоги. Але новий курс спрямований на формування думки, що нібито держава вже не потребує волонтерів. Хоча коли ми спілкуємося з волонтерами з інших областей, їздимо по лікарнях, відправляємо автівки з допомогою на Схід, передаємо автомобілі та запчастини для них, то бачимо, що без волонтерської допомоги не обійтись. Насправді, ще дуже багато лишилося потреб і в наших військових, і у медичних закладів. Тому поки що, на моє тверде переконання, без допомоги волонтерів не обійтись.

– Як Ви змогли налагодити таку значну підтримку наших волонтерів з-за кордону?

За п’ять років діяльності волонтерського центру «Серце патріота» про нас дізналися у багатьох країнах завдяки українцям, що з певних причин проживають у Європі. Вони організовують численні ярмарки, виходять на площі міст зі зробленими власноруч смаколиками, продають їх, а на виручені гроші купують потрібні речі. А потім ми цю допомогу забираємо.

– А хто на Волині допомагає Вам?

Ну, для прикладу, у лютому 2020-го установи Сошичненської ОТГ долучилися до місцевої акції, спрямованої на підтримку учасників ООС. Виконавчий апарат сільської ради, всі школи, заклади культури, дитячі садочки, амбулаторії і ФАП, Карпилівське лісництво, соціальні працівники зібрали для захисників продукти, засоби гігієни, а також кошти в сумі 1400 гривень.

Допомагала нам грошима у сумі 1350 гривень і загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня с. Ратнів Луцького району (директор Лідія Іванівна Котко).

Також хочеться подякувати тим, хто допомагав пакувати автомобіль ВО «Серце патріота» для чергових поїздок на Схід: ПАТ «Теремно хліб» (Віктор Зомблер), ТМ Рута (Ілля Мірецький), ЛДБК (Руслан Вайман), «Волинські солодощі» (Ростислав Соломович), «Тростянецькі ковбаси» (Сергій та Роман Мосійчуки), ТОВ «Хімпласт», ДВТП «Волиньфармпостач» (Михайло Півнюк), фірма «Ірен» (Ігор Чернецький та Ірина Чернецька), «Забіяка» (Костянтин Ничай), мережа магазинів «Хороший смак» (Валентина Бандура), магазин «Штаб канцелярії», кафе «Базилік», «Луцьк експрес» тощо. А також приватним приємцям Ігорю Куріліну, Григорію Повару, Ірині Кун, Володимиру Дейні, Віталію Пернарівському, Юрію Довгуну, Володимиру Алейнику, Богдану Богонозу, Юрію Морозюку, Дмитру Балицькому та іншим!

Щиро дякуємо закладам освіти, що не залишилися осторонь і долучились до збору допомоги, зокрема начальнику управління освіти Луцької міської ради Зіновії Богданівні Лещенко, ректору ВІППО Петру Олешку, дитячим садочкам та школам Луцька й Волині.

– Наскільки ефективним був, на Вашу думку, процес розмежування в ООС?

У 2020 році ми вже похоронили у Луцьку полковника Бориса Шпачука, що служив у зоні ООС. А 22 січня на Донбасі від кулі снайпера загинув військовий Микола Сорочук із села Лище.

Коли я 4 січня поїхав до 130-го окремого розвідувального батальйону, мені повідомили, що у них із 35 бійців підрозділу двоє поранених – Анатолій Дерманчук та Михайло Земба. А 5 січня, коли ми збирали і передавали благодійну допомогу на ВОП, в районі хутора Вільний (Золоте-4) Луганської області внаслідок підриву вантажівки ГАЗ-66 на невідомому вибуховому пристрої (ймовірно – протитанковій міні) загинув Сергій Дичек та був поранений Юрій Волков.

А загалом лише за січень 2020-го загинуло 11 військових. Це означає, що на Донбасі – чергове загострення. Повне припинення вогню з 1 січня 2020 року та перемир’я на лінії фронту так і не настало. А кількість втрат із боку української армії навіть зросла. Я впевнений, що оце, що говорить влада, що «треба просто припинити стріляти», – не спрацьовує. І в такий спосіб завершити війну не вдасться.

Крім того, тепер бійцям потрібно утеплити свої нові позиції, облаштувати оглядові майданчики. А на все елементарно потрібні будматеріали, плівка тощо. Це здається дрібницями для того, хто живе у своїх домівках. А для бійців означає налагодження побуту, з яким вони стикатимуться щодня, означає те, що вони залишають позиції, які із нашою допомогою облаштовували роками.

Розведення військ має багато питань, відтак потрібно застосовувати досвід закордону. На моє переконання, не може бути в ОБСЄ росіян! Нехай будуть представники будь-яких країн, тільки не Росії.

– Кому б із волонтерок-жінок хотіли передати вітання з 8 березня?

Насамперед хочу привітати з минулим днем народження та 8 Березня найактивнішого координатора-волонтера «Серце Патріота» Ольгу Балицьку. Також вітаю своїх незамінних помічників у волонтерській роботі – мою кохану дружину Наталію та нашу співочу пташечку, мою племінницю Уляну Степаненко.

Усім нашим волонтеркам, які збирають гроші та речі в Україні і за кордоном, передають смаколики, ліки, дитячі малюнки та обереги, бажаю міцного здоров'я, натхнення, завжди віри у краще, бачити у всьому позитив, піднесеного духу, патріотизму та багато любові!

– Як люди можуть допомогти Вашому центру? Що потрібно бійцям насамперед?

Автозапчастини, інструменти для ремонту авто, ліки та вітаміни, вживану побутову техніку, бойлери, холодильники, пральні машини, засоби особистої гігієни, маскувальну сітку тощо. Ми згодом поїдемо знову. Якщо бажаєте допомогти – телефонуйте або пишіть на номер +38 050 80 197 02 (Viber, WhatsApp).

Ірина Белоцька

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: депутати, волонтери, допомога, війна на сході україни
В тему

Останні матеріали