Люди

Коли людина носить у голові бомбу

Коли людина носить у голові бомбу
ілюстративне

Проблема інсульту відома у всьому світі, адже це друга хвороба за рівнем смертності. За статистикою, щороку в Україні вона уражає близько 140 тисяч населення. І тільки 20% з них повертаються до абсолютно повноцінного життя. У середньому протягом п'яти років після інсульту виживають не більше від 55% хворих.

Про те, як розпізнати небезпечну недугу, хто перебуває у зоні ризику та як запобігти цій хворобі, – в ефірі програми «Запитай у лікаря» на телеканалі «Аверс» розповів завідувач нейрохірургічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні Іван Бобрик, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

– Є два види інсульту, так?

– Так. Інсульт ділиться на два глобальні типи: той, який виник внаслідок крововиливу, а крововилив – внаслідок розриву судинки, та інсульт, який спровокований перекриттям судинки. В першому варіанті кровотік порушений тим, що кров потрапляє за межі судини, в іншому – навпаки: кров не потрапляє в те місце, в яке їй потрібно. Перший варіант – це геморагічний інсульт, другий – ішемічний.

– Яке місце посідає інсульт за смертністю?

– Друге. Поруч із захворюваннями серцево-судинної системи це захворювання справді на другому місці за смертністю.  Загалом інсульт виникає через певні фактори, пов'язані із неправильним харчуванням та надлишковою вагою, тютюнопалінням. Ще є багато захворювань, котрі теж є факторами ризику появи інсульту. Це і цукровий діабет, і порушення серцевого ритму, який зазвичай призводить до утворення ішемічних інсультів. І ось тут виходить дуже делікатна грань. З одного боку, для того, щоб попередити ішемічний інсульт, пацієнт повинен приймати препарати, котрі розріджують кров, тобто попереджають тромбоутворення, з іншого – сам факт кроворозріджувальних препаратів є фактором ризику крововиливів, тобто порушення згортання крові.

Іван Бобрик
Іван Бобрик

– Кажуть, що потрібно приймати аспірин, щоб не було інсульту. Чи це дійсно так?

– Справді, якщо ми говоримо про ризик розвитку ішемічного інсульту, то аспірин є одним із провідних препаратів, котрий попереджує його розвиток. Але тут потрібно знати, в зоні ризику якого саме виду інсульту перебуває людина. В будь-якому випадку препарат повинен призначати лікар, тому що той же аспірин має певні протипоказання, на які треба зважати. Тому закликаю не займатися самолікуванням.

– Які перспективи, що людина після перенесеного інсульту лишиться повністю повноцінною?

– Пацієнти з перенесеними інсультами є в зоні ризику на інвалідизацію. Бо коли виникло порушення мозкового кровообігу і перестала працювати якась частина мозку, а ми знаємо, що мозкові клітини відновлюються вкрай погано, інші структури мозку починають брати на себе функцію ушкоджених і загиблих клітин, але цього не завжди достатньо, аби людина повернулася до повноцінного життя. Беручи до уваги те, що інсульт молодшає і дедалі частіше уражає людей працездатного віку і лікування хвороби є дуже дороговартісним, скажемо так: це є найдорожчі в плані лікування пацієнти і з не найкращим результатом.

– Інсульт найчастіше уражає чоловіків чи жінок?

– Трішки більший відсоток жінок, але поділ не зовсім коректний, бо все ж таки потрібно дивитися на фактори ризику, ті, що ми вже назвали.  Проблема в тому, що наші люди не є «інсультонастороженими». Якщо говорити про розвинені країни, то згадка про інсульт там усюди – починаючи від закладів громадського харчування і закінчуючи громадським транспортом, будь-де розміщена коротка інформація, як розпізнати інсульт. Тому сьогодні ми з неврологами пробуємо трішки активізовувати цю просвітницьку роботу – і вже маємо перші результати.

– Тобто вся справа в часі, наскільки швидко людина отримала лікарську допомогу?

– Так. Це введення певних препаратів до 4 годин, котрі розчиняють  тромб. Якщо пацієнт перевищив цей критерій, то до 6 – 8 годин можна виконати механічне видалення тромба, тобто зробити хірургічне втручання. Зауважу, з переліку наших нейрохірургічних втручань це не найскладніша операція. Але вся справа в часі. Наскільки швидко пацієнт потрапляє в спеціалізований лікувальний заклад, настільки позитивним буде результат.

– Які часові рамки одужання пацієнта?

– Мене часто запитують, а коли ж нарешті відпустить руку чи ногу, коли наш батько/мати почне розмовляти чи ходити? Кожен пацієнт індивідуальний, і є певні часові рамки, але ніколи не кажи ніколи. І за кожного пацієнта потрібно воювати до останнього. Якщо говорити про відновлення утрачених функцій у вузьких часових рамках, то інколи наші колеги-неврологи, проводячи тромболізис, бачать відновлення функцій вже одразу, або ж коли ми, нейрохірурги, проводимо тромбоекстракцію, бачимо відновлення утрачених функцій вже під час операції.

– Чи завжди інсульти потребують хірургічного втручання?

– Не завжди. І насправді не всі інсульти можна оперувати. Якщо ми маємо справу з невеличких розмірів крововиливом в дуже небезпечних зонах і розуміємо, що, аби дістатися до нього, ми повинні зруйнувати певні здорові ділянки, звичайно, оперувати категорично не можна. Якщо маємо перевищені часові рамки ішемічного інсульту, і через згаяний час розуміємо, що, забравши тромб і відновивши кровотік уже в змертвілу півкулю,  ми призведемо до гіршого, тобто переведемо ішемічний інсульт в геморагічний. Пустивши кров по вже зруйнованій судині, вона просто розірветься. Тому ми не можемо нічого пообіцяти пацієнту, це все індивідуально.

– Які симптоми інсульту?

– Якщо ми говоримо про ішемічний інсульт, виникають слабкість в руці, нозі, порушення мови. Інколи буває ізольована слабкість в руці, нозі – без порушення мови. До прикладу, якщо в нас страждає ліва півкуля, будуть слабнути права рука та нога, то в такій ситуації виникає і розлад мовлення також, тому що ліва півкуля домінантна, і центр мови – в ній. Також це поява запаморочення, перекошення обличчя.

Інколи людину можна застати без свідомості, і це свідчення важкого інсульту. Головний біль іноді також може бути свідченням крововиливів. Зазвичай геморагічні інсульти виникають внаслідок розриву судинки, а розрив судинки часто супроводжується інтенсивним головним болем. Інколи пацієнти, пригадуючи цей біль, описують, що їх ніби вдарили молотком по голові. Не обов’язково геморагічний інсульт може супроводжуватися руховими розладами, зокрема, якщо ми говоримо про розрив патологічно уражених судин, так званих судин з аневризмами.

Здавалося б, болить лише голова, ніщо більше не постраждало – руки-ноги працюють, мовлення присутнє, але людина носить бомбу в голові, котра обов'язково за дуже короткий проміжок часу розірветься повторно, і тут вже не інвалідність, а смертність настає у 75 відсотках таких випадків. Тож, пам'ятайте, інсульт краще попередити, ніж лікувати, і будьте здоровими!..

Ірина Бура

 УВАГА!

ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ БЕЗ ДОЗВОЛУ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЕНО!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: лікування
В тему