Люди

Надія Хвищун: «Ринок землі повинен бути, але не такою ціною»

Надія Хвищун: «Ринок землі повинен бути, але не такою ціною»
Надія Хвищун

Надія Хвищун із 2015 року є депутатом облради і членом партії «Укроп», вона секретар комісії з міжнародного співробітництва, інвестицій та зовнішньоекономічної діяльності, декан факультету бізнесу Луцького національного технічного університету.

Відповідь на найактуальніші питання, а це ситуація на волинських митницях, відкриття ринку землі, продовження терміну розмитнення авто на єврономерах – у розмові з посадовицею.

– Найбільш дискусійним було і залишається питання стосовно митниць, окрім поточних проблем, додалися ще й проблеми з експортуванням. Як ваша комісія працює у вирішенні цього питання?

До нас не раз зверталися перевізники щодо проблем перетинукордону і необґрунтованих черг, які є на митниці. Буквально на останньому засіданні комісії зверталися до нас перевізники з проханням отримати такі дозволи. У нашійдержаві, та у Волинськійобластізокрема,склалася критична ситуація у сферіміжнароднихперевезеньу  зв’язку з нестачеюквотидозволівна проїздтериторієюРеспублікиПольща. Ця проблема є актуальноюупродовжостанніхроківі обумовлена кількома факторами. По-перше, Польща систематично зменшує кількість квоти дозволів – з 260 тисяч у 2014 році до 160 тисяч у цьому.

По-друге, після вступу у дію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, товарообіг з Польщею та іншими країнами ЄС щороку зростає, а відповідно й існує потреба у більшій кількості дозволів. По-третє, система розподілу цих дозволів в Україні залишається непрозорою та корумпованою, адже при формальному вичерпанні дозволів у серпні-вересні 2018 року невикористаними залишалися 17 тисяч дозволів. І при цьому їх можна було придбати за додаткову плату через мережу інтернет. Подібна картина спостерігається й зараз.

Існуючий стан речей ще більше поглиблює й так непросту економічну ситуацію в Україні, штучно обмежує експорт, здорожчує його та робить менш конкурентоспроможним, знищує галузь автомобільних перевезень, зменшує зайнятість населення та сприяє росту трудової міграції.

Власне наша комісія з міжнародного співробітництва, інвестицій та зовнішньоекономічної діяльності Волинської обласної ради  підготувала звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України з чіткими пропозиціями щодо врегулювання цієї проблеми.

– Держава вчергове продовжила терміни розмитнення авто на єврономерах. Фактично, власники авто, які розмитнили свої транспортні засоби у перший, так званий пільговий період, програли?

У листопаді минулого року попередній парламент схвалив закон, який дозволив розмитнити авто на іноземній реєстрації за пільговими умовами. До 22 лютого передбачалася знижка 50% від вартості розмитнення, до 23 травня можна було легалізувати авто на загальних умовах. Після цього терміну власників нерозмитнених авто повинні були почати штрафувати. У травні дату запровадження штрафів відклали до кінця серпня, потім – до кінця року.Сьогодні на розгляді у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, яким пропонуються нові правила розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації. Розробники пропонують: не враховувати вікового коефіцієнта у формулі, для транспортних засобів, старших за 30 років, і антикваріату пропонується скасувати вимогу щодо екологічних норм при ввезенні, пропонується виключити транспортні засоби з переліку підакцизних товарів з 2021 року.

Виходить ситуація, що, коли авто на іноземній реєстрації дали можливість розмитнити зі знижкою на акциз 50%, свої автомобілі розмитнили понад 200 тисяч українців. Тепер акциз хочуть зменшити ще більше. Виходить, усі, хто розмитнив автомобілі раніше, поспішили. Зазначу, що скасування акцизу на авто вимагають усі. Але починати зі скасування штрафу та вікового коефіцієнта не дуже хороший варіант. За останні три роки законодавство тричі змінювалося. Відповідно, є суспільне невдоволення, бо виходить так, що одні люди розмитнили за одними правилами, а за деякий час можна вже за іншими. Тому я підтримую позицію, що правила мають бути однакові для всіх громадян.

– Обласна рада була співорганізатором інвестиційного форуму, який відбувся минулого року в Луцьку. Який результат цього форуму,  вдалося залучити інвесторів на Волинь?

–Позитив – у тому, що цей Міжнародний бізнесфорум «Волинь-інвест-2018» таки відбувся. Передбачалася участь закордонних інвесторів, хоча ми не побачили реальних інвесторів, які мають бажання вкласти кошти у Волинь. Іноземці дуже бояться нашої корупції і бюрократії. Для них це непрозорі правила гри. Взагалі інвестиційний форум – це дуже хороша практика активізувати діалог між владою та бізнесом, розвинути існуючі та започаткувати нові ділові зв’язки, продемонструвати переваги області для потенційних інвесторів, презентувати цікаві інвестиційні проекти.

Наразі ми вносимо зміни до програми міжнародного співробітництва, і передбачається, що у 2020 році теж буде проводитися такий же форум, але уже з урахуванням всіх побажань та змін.

– Відкриття ринку української землі, яка ваша позиція з цього приводу?

– Моя особиста позиція – він повинен бути, але не такою ціною. Я маю пересторогу, що, якщо не буде державного банку землі, не буде встановлена відповідна ціна і не буде державного захисту, то щоб не вийшла в нас така ситуація, як була в Аргентині, де скупка землі великими іноземними фінансовими гравцями показала свою неефективність, що, в свою чергу, призвело до погіршення життя селян та зростання соціальної напруженості. Виснажлива експлуатація ґрунтів і впровадження монокультур з безмірним використанням токсичних пестицидів тотально знищують екологію та здоров’я людей.

 Держава має бути захистом, аби не зайшли іноземні і інвестори та не поскуповували землі у наших людей за безцінь.

– Як суміщаєте депутатську діяльність і викладацьку?

У жовтні 2015 року я стала деканом факультету бізнесу (одного з найбільших факультетів в університеті) та депутатом облради. Викладаю також проєктний менеджмент для магістрів. Дві діяльності передбачають спілкування з людьми. Я з 2004 року працюю викладачем, і депутатська робота дала мені зрозуміти, що відбувається поза університетом. Я зрозуміла, що на Волині чимало проблем, які потрібно вирішувати, і багато залежить від бажання людей змінюватися. І,поки кожен не зрозуміє, що від нього особисто багато що залежить, ми не матимемо результату. Але, на жаль, найчастіше спостерігається ситуація, коли люди кажуть: «Дайте мені», «зробіть мені…»Тому бажаю кожному бути активними та брати відповідальність за своє майбутнє в свої руки.

Розмовляла Ірина Бура

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Волинь, Політика, Інтерв'ю
В тему