68-річний лучанин Петро Дячук лікує навіть безнадійних хворих за народними рецептами.
Серед урятованих Петром Дячуком – його рідні, друзі, навіть незнайомі.
Чоловік запозичує досвід інших народних лікарів. А оскільки він на ринку «Північний» у Луцьку реалізовує лікарські трави, мазі та настоянки, то постійно обмінюється інформацією з людьми та отримує нові перевірені рецепти від поширених недуг.
– Нерідко люди самі, прочитавши в газеті статтю та знайшовши там мій номер мобільного, телефонують і консультуються, – додає Петро Дячук і ділиться історією, що трапилася з ним кілька тижнів тому.
– Це була обідня пора. За 40 км від Луцька я збирав мухомори, щоб приготувати протипухлинну настоянку. Дзвонить телефон. Незнайома жіночка представилася, що з Нововолинська, й запитує: «Чи правильно роблю, що п?ю настоянку мухомора по чайній ложці зранку та ввечері? І як довго треба її пити?» Я, звісно, порадив починати з однієї краплі настоянки, щодня збільшуючи на краплю, впродовж десяти днів. Потім у зворотному порядку: пити десять днів, щодня зменшуючи по краплі. Таким чином курс лікування виходить 20 днів, після чого варто зробити 10-денну перерву.
Вислухавши таку пораду, жінка поділилася своєю історією хвороби. Розповіла, що два роки тому в неї виявили рак легенів третьої стадії. Пацієнтка пройшла дві хіміотерапії. Після цього злоякісне новоутворення зменшилося. Проте за трохи пухлина вже адаптувалася до ліків і почала рости з подвійною швидкістю.
«Мені знову призначили хімію. Але цього разу лікування не помогло: два метастази пішло у хребет. Тому мене не стали мучити і відправили додому помирати», – розповіла жінка Петрові Григоровичу.
Та, щойно хвора повернулася додому з думками про швидку смерть, зустріла сусідку, поділилася своєю бідою, а сусідка, замість пошкодувати, стала сварити: «Ти про смерть навіть не думай! Не до одної тебе ця зараза вчепилася. Я он теж 20 років тому мала онко. І якби сіла смерті дожидати, вже би досі в могилі лежала. Але мені помогла настоянка мухомора!»
Втрачати було нічого, тому пила на свій страх і ризик
Вислухавши сповнену оптимізму сусідку, хвора теж вирішила спробувати чудодійної настоянки. Назбирала в лісі мухоморів. Чистеньких, наламала повну трилітрову банку. Залила 40-градусним самогоном. І на 40 днів закопала банку з грибами на городі. Коли врешті дістала слоїк із землі, більше від половини банки займала темно-коричнева рідина – спиртова настоянка.
«На той час я не знала, скільки ще часу мені жити. Тому вирішила потужно взятися за лікування і зразу почала пити по чайній ложці настоянки мухомора три рази на день, – продовжувала телефонну розмову жителька Нововолинська. – Пропила трохи. Дивлюся – нічого поганого мені не робиться. Відтак вирішила збільшити дозу і вживати по столовій ложці настоянки тричі на день. Пропила трохи – жива. Навіть стала краще почуватись. А через три місяці відчула таке полегшення, що поїхала до Луцька, в обласний центр онкології, перевіритися: що ж там із онко?»
Яким же було здивування лікарів, коли під час обстеження вони не виявили злоякісної пухлини: «А де ж вона поділася? – не могли повірити. – Тільки рубець залишився!»
– Аж коли хвороба відступила, ця жіночка мені зателефонувала й розпитала, як треба правильно пити настоянку отруйного гриба, аби і здоров?ю не нашкодити, і дієву профілактику проводити, – переповідає нещодавню розмову Петро Дячук. – Почувши історію хворої, я запропонував їй розмістити в газеті номер телефону, щоб інші недужі дзвонили. Та жіночка не схотіла брати на себе таку відповідальність. Сказала: вона не лікар, аби хворих консультувати. Та й свій досвід іншим передавати теж вважає небезпечним. Бо, наприклад, сама вона важить 90 кілограмів, тому для неї столова ложка настоянки пішла на користь. А в когось може бути менша маса тіла чи хвора печінка – і настоянка, навпаки, нашкодить.
Де медики півроку лікували, там деревій допоміг за день
Одне слово, усе індивідуально, і що одним на користь, те іншим може виявитися на зло. На доказ цього Петро Дячук наводить історію, що сталася з ним під час проживання в Чехії.
– За одним столом я опинився з чехом, який за весь час обіду разів вісім голосно випустив гази, – усміхається, пригадуючи, Петро Григорович. – Я не витримав, та й кажу: «Невже тобі не соромно? Люди їдять, а ти повітря псуєш?» – «Пробач, чоловіче добрий! – похнюпився винуватець. – Але так здуває живота, що нічого не можу із собою вдіяти». – «В тебе метеоризм, лікуватися треба», – раджу. «Та пів року ходжу до наших медиків, уже торбу таблеток випив, а толку нуль», – ледь не плачучи, відповідає чех.
Тоді я завів його до лісу (а то якраз була весна), нарвав із ним трави деревію – і кажу: наріжеш рослину дрібненько, столову ложку трави заллєш половиною літра окропу, через 15 хвилин процідиш і пий протягом дня. Так будеш робити доти, доки не припиниться газоутворення.
Чоловік уважно вислухав Петра Дячука, поклав до кишені папірець із детальною інструкцією і пішов додому (то якраз було перед вихідними). А в понеділок вийшов на роботу, поплескав Петра Григоровича по плечу, подякував і каже: «Те, що наші лікарі не могли за пів року вилікувати, ти за один день зробив». – «Як за день? Це треба ж було з тиждень той напар попити», – здивувався народний лікар із України. «Мене ті гази так уже замучили, що весь той оберемок деревію я порубав сокирою, вкинув у каструлю з кип?ятком, за день весь напар випив, і вже в неділю із животом усе було гаразд».
– Я, звичайно, порадів за чоловіка. Бо йому справді докучало посилене газоутворення, ще й при вазі чеха у 120 кілограмів! Але попросив його надалі не робити нічого подібного. Бо й трава деревію має протипоказання та побічну дію і з особливою обережністю її треба приймати людям із підвищеним згортанням крові та схильністю до тромбоутворення, – зауважує Петро Дячук.
Тому перед початком лікування потрібно таки радитися з фахівцями й не займатися самолікуванням.
БІЛЬШЕ ПРО ВІДОМИХ ТА ЦІКАВИХ ЛЮДЕЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
