Другокласнику Маркові зі Львівщини вже вісім років. Але на вигляд хлопчику – лише чотири. Бо важить він 14 кг (за норми 26 кг), а зріст – лише 80 см (хоча в такому віці норма – 125 см).
– Коли рік тому на Перше вересня я вперше побачила Марка на лінійці, він був у мами на руках. Як потім дізналася, мій учень не може сам ні стояти, ні тим більше ходити. Та, попри особливості фізичного розвитку, за інтелектом Марк нічим не відрізняється від ровесників, ба більше – його акуратно списані зошити можна показувати за взірець, – показує вчителька Галина Бохонко.
Мама Марка, Вікторія Крищук, повідала, що до півторарічного віку її син розвивався, як звичайна дитина. А потім усе частіше відмовлявся ходити, щойно ставав на ніжки – плакав. Лікарі шокували: в дитини зупинився ріст кісток, а внутрішні органи продовжували рости й тиснули одне на одного в маленькому тілі.
Аби збагнути, що то за хвороба, фахівці різних медичних напрямків проводили які тільки обстеження.
Коли Маркові Крищуку зі Львівщини виповнився 1 рік і 8 місяців, Інститут ортопедії поставив йому діагноз «Д-залежний рахіт ІІ типу». Медики припускали, що можливою першопричиною проблем в організмі Марка стали різні резус-фактори у подружжя Крищуків. Крім того, збій могли дати гормони росту дитини, через що їх кололи Маркові впродовж двох років (на жаль, безрезультатно).
А загалом за весь період обстежень та лікувань лікарі встановили дитині аж 13 діагнозів!
Невже винна радіація?
Натомість у рідних Марка свої міркування. Бабуся Ольга Дяків (мама Володимира) вважає, що причиною всіх бід є вплив радіації. Мовляв, невістка Вікторія до 17 років жила у місті Вараші Рівненської області (колишній Кузнєцовськ), а це поруч із Рівненською АЕС. «Бо чому тоді в невістки, якій 33 роки, часто болять голова й суглоби, крутять руки і ноги?» – риторично запитує жінка.
Генетик Олена Підгорна з Києва такої версії не відкидає. Адже припинення росту напряму пов?язане з гіпофізом, робота якого залежить від щитовидки, яка дуже чутлива до радіації.
– Але, перш ніж говорити щось про вплив Рівненської АЕС, варто взяти загальну статистику по області чи по місту Варашу і простежити, чи справді є там відхилення від норми щодо дитячої захворюваності, зокрема генетичних мутацій. Тільки після того можна робити висновки.
Мутація – через клей та ацетон?
Та й тато Марка, Володимир Крищук, працював на шкідливому підприємстві: на взуттєвій фабриці він майже десять років вдихав випари отруйних речовин, зокрема клею та ацетону. Тому і це могло вплинути на здоров?я хлопчика.
– Коли син приходив із роботи, – підтверджу мати, – був виснажений, постійно скаржився, що болить голова. Тому він зрештою й покинув цю роботу.
Генетик Олена Підгорна на таке каже: справді, токсичні речовини в організмі батька могли спровокувати генетичні мутації у дитини. Тим паче, якщо батько вдихав отруйні випари в період зачаття чи навіть упродовж трьох місяців до зачаття Марка. Однак «могли» не означає, що мутація обов?язково мала статися.
Невже вакцинація?
Батько Марка, Володимир Крищук, натомість вважає, що виною загадкової хвороби є щеплення, яке дитині зробили у 12-місячному віці.
– До року Марк починав ходити, тримаючись за руки. Був активним. А от після щеплення став вередливим. При кожній спробі поставити його на ніжки починав плакати, тим самим сигналізуючи, що щось йому не так.
Коли під час ходьби падав, то дуже плакав і тривалий час відмовлявся ходити. Ми звернулися до лікарів, розповіли про симптоми. Медики ніяких змін у скелеті не помітили, – пригадує Володимир. – Ми пройшли обстеження в декількох лабораторіях і почули, що в дитини не засвоюється кальцій, тому всередині кісточки Марка порожні, і це підозра на остеопороз. Нам приписали масажі для зміцнення м?язів. Марко дуже плакав від цих процедур. Ми заспокоювали себе: мовляв, потерпить заради покращення стану. Та вийшло навпаки: в дитини після інтенсивних масажів виявили перелом трубчастої кістки стегна, дитині наклали гіпс, але через відсутність в організмі кальцію кістка так і не зрослася. Скільки ми не давали кальцію, він не засвоювався.
Причиною може бути родова хвороба – рахіт
А от мама, Вікторія Крищук, вважає, що її дитина страждає через родові хвороби батьків:
– У дитинстві я хворіла рахітом. Свекруха хворіла рахітом і до 5 років не ходила. Сестра чоловіка хворіла рахітом. Думаю, мій чоловік Володя теж є носієм цієї недуги. Коли ще під час вагітності я сказала про перенесений мною рахіт, лікар заспокоїли: мовляв, буду пити вітамін Д для запобігання недуги в дитини, і все буде добре.
Але впродовж п?яти років лікувань це «добре» не наставало. Тож мама понад усе мріяла про такі банальні, здавалося б, речі, щоб Марк просто ріс, набирав вагу і в нього нічого не боліло.
Ортопед порадив провести шість операцій
Коли про «невідому» хворобу Марка стало відомо журналістам ТРК «Україна», вони запросили Крищуків на передачу «Говорить Україна» і запропонували допомогу ортопеда-травматолога Миколи Сивака.
Лікар тоді відкинув діагноз Д-залежний рахіт, остеопороз важка форма і аргументував це так:
– Ми з колегами схиляємося до думки, що в Марка синдром Кніста. Це рідкісна генетична хвороба, від якої потерпають лише 20 хворих на весь світ. Але хлопчику можна допомогти. Декілька місяців тому я вже оперував 13-річну дівчинку зі схожим діагнозом. Зараз вона вже самостійно ходить. Вартість одного оперативного втручання – до 50 тисяч, а операцій, щоб вирівняти всі кістки дитини, треба провести до шести. Обстеження теж вартує 10 – 15 тисяч гривень. Але шанс на одужання є.
Як добре, що не було оперативного втручання
Утім щойно батьки та всі небайдужі кинулися збирати майже 10 тисяч євро на порятунок дитини, доля звела Крищуків з іще одним лікарем – ендокринологом, професоркою Національного інституту трансплантології.
– 17 травня ми познайомилися з лікаркою, – розповідає мама Вікторія. – Мені сподобалося, що вона, попри молодий вік, дуже прогресивна, постійно проходить навчання за кордоном. Професорка запропонувала нам спробувати закордонний метод лікування. І ми фактично відразу погодилися.
Лікування Д-залежного рахіту (а не синдрому Кніста, як казав ортопед) включало прийом дуже великої дози одного із закордонних препаратів. Але ефект був беззаперечним.
– За ті чотири місяці, скільки ми лікуємося, зміни разючі, – зізнається мама Вікторія. – Аналізи, які ми здаємо через кожні тиждень – другий, показали: організм Марка нарешті почав засвоювати кальцій. Як результат – стали міцніші та почали рости кістки. Син набрав у вазі та підріс аж на два сантиметри! При тому, що шість останніх років «стояв на місці». Слава Богу, що ми не встигли назбирати гроші на операцію. Бо за рідкісної форми рахіту кістки дуже крихкі та операції категорично протипоказані.
Якщо раніше він ледве ходив, тримаючись за руки мами, то тепер він може їздити на велосипеді і займатися в басейні.
– Попереду в нас – тривале лікування. Коли кістки Марка зміцніють (а це буде не раніше, ніж через рік), йому таки доведеться перенести операцію і, можливо, не одну. Адже в сина четверта (тобто остання) стадія сколіозу, – додає мама Вікторія. – Та головне – що нарешті лікування дало результат. Тому всім батькам, які опинилися у схожій із нашою ситуації, раджу: ніколи не здавайтеся! Не виходить – шукайте нові варіанти. Бо на кону – не просто здоров?я, а життя вашої дитини.
Якщо ви, дорогі читачі, хочете допомогти маленькому Маркові, не обов'язково перекидати гроші на банківську картку тата Крищука Володимира Степановича: 4149-4390-0132-4643. Заради порятунку єдиного сина подружжя Крищуків виготовляє та продає неймовірної краси сумки. Чим вони особливе, де продаються та скільки вартують – дізнаєтеся в наступних номерах нашого видання.
БІЛЬШЕ ПРО ВІДОМИХ ТА ЦІКАВИХ ЛЮДЕЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
