Зі славою великого македонця-завойовника Олександра набуло популярності і його ім’я. І хоча цей цар жив у 356 – 323 рр. до н. е., а історію про полководця вже багато хто забув, імена Олександр та Олександра досі в моді. Проте чому Олександрів та Олександр називають Сашами та Шурами, знає мало хто.
Ім’я Олександр веде свою історію від Давньої Греції та складається з двох частин – «Алекс», що перекладається як «Захищати» та «Андрос» – «Чоловік». Сам Олександр Македонський, народився під іменем Олександр III Великий. Царя було названо на честь одного з попередників, – Олександра I.
Перші жінки, названі Олександрами – це дочки монархів. Наприклад, так нарекли міфологічну троянську царівну, яка вміла віщувати, – Кассандру, а також це ім’я носили новонавернені християнки з Римської імперії. Жінки обирали собі таке ймення, аби стати мужнішими. В той час доводилося відстоювати своє право на віру, а ім’я «Олександра» додавало їм безстрашності та мужності.
На вітчизняних просторах це ім’я з’явилося після прийняття християнства. Такі хлопчики росли в сім’ях офіцерів, багатіїв та дітей княжої крові. Також таким ім’ям дитину нарікали на честь пам’ятної дати чи святого. Дівчаток з іменем Саша було значно менше. Однак, починаючи з XVI століття, багато панянок з великокнязівського роду були вимушені йти у черниці і брали собі ім'я Олександра, таким чином відразу позначаючи в монастирі свій високий статус і положення.
Суттєво підвищився попит на це ім’я в роки правління в Росії імператора Олександра I. Однак, після смерті першої дочки іншого імператора Олександра II, – Олександри, цим ім'ям перестали називати княгинь царської родини, вважаючи, що з ним дівчинка отримає прокляття. На момент смерті дівчинці було всього шість років.
З XIX століття в благородних родинах траплялися жіночі форми цього імені. Як правило ім’я Олександра обирали лише прогресивні батьки, які вважали, що їхні дівчатка повинні бути не гірші за хлопчиків. Тим паче, коли у сім’ї не було хлопчиків, на дівчинку покладалися усі надії. Саме тому її нарікали ім’ям, яке асоціювалося з силою та відвагою.
Звідки з’явилося прізвисько?
Вдома маленьких Олександрів та Олександр називали ласкаво. Так з’явилося ім’я Олександрик, згодом Олексаша, а тоді і Сашка. Потім з’явилася потреба у нових пестливих прізвиськах. Відтак Саша перетворилося у Сашура, а звідти в Шуру, в Шурика.
Вважається, що всі, хто носить це ім’я, – шляхетні та освічені люди, незалежно від статі та соціального статусу. Вони мужні та стримано приймають усі сюрпризи долі.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
