Паломники-хасиди не тільки святкують єврейський Новий рік в Умані, а й розбудовують тут свій бізнес

Щороку восени до Умані на Черкащині з’їжджаються десятки тисяч паломників-хасидів з усього світу. Як єврейський Новий рік сприяє розвитку контактів між українцями та євреями, підприємництву та наповненню бюджету цього міста, дізнавалися журналісти з різних регіонів України під час престуру з Харківським пресклубом.

Цадик Нахман заповів поховати його на місці страти

Єврейський Новий рік або, як його називають, Рош га-Шана цьогоріч починають відзначати з вечора другого жовтня до четвертого. Але ще задовго до цієї дати в Умань вже з’їжджаються паломники-хасиди з усього світу. Не лише з Ізраїлю, а й Франції, Америки. Долають величезні відстані, щоб помолитися на могилі свого духовного наставника Цадика Нахмана.

– Насправді цього чоловіка звали Ізраїль Беш, – розповідає місцева екскурсоводка Ольга. – Він був простим, порядним та містиком за світосприйняттям. Вважав, що Бог є скрізь навколо нас. Навіть в думках, словах, у кожній молекулі та атомі. Саме на основі цих засад і створив нову течію хасидизму. В її основі лежить те, що єврей-хасид має обов’язково з’єднатися з Богом за допомогою молитви. Вона може линути в будь-який спосіб, головне, емоції, які переживає людина, коли молиться. Тому хасиди співають і танцюють під час молитви. Лише позитив має бути і в словах, і в думках. Коли Цадик Нахман захворів на сухоти, то зрозумів, що земний шлях його наближається до завершення. Він орендував в Умані житло і молився. Чому саме тут? Бо під час Коліївщини тут було вбито багато євреїв, а він вимолював їхні страчені душі. Він писав казки і у такій формі пропагував своє вчення. А нащадкам заповів, що хто хоч раз в житті прийде на його могилу і буде читати псалми та щиро молитися, того витягне з боліт гріховності. Тому кожен хасид має приїхати в Умань. До речі, не лише чоловіки моляться біля Цадика Нахмана. Сюди приходять і жінки. Але молитовний будинок переділений на дві половини. В одну проходять чоловіки, а в іншу – жінки з дітьми. Без проблем сюди впускають і туристів, однак заборонено фотографувати діток та людей під час молитви. Чужим людям пропонують прочитати псалми чи біографію Цадика Нахмана. Все перекладено українською мовою.

Приймали переселенців та моляться за мир в Україні

Керівниця відділу туризму Уманської міської ради Людмила Гекалюк розповіла, що у цьому кварталі вже з 1996 року євреї активно викупляли житло у місцевих, щоб бути поближче до могили свого духовного наставника. І тепер тут розбудувався цілий єврейський квартал. Завертаємо на одну з вулиць і ніби опиняємося в іншій країні. Недарма цю частину міста називають «Маленький Єрусалим». Вивіски на магазинах на івриті. На височезних готелях розміщені транспаранти, а що там написано, можуть прочитати лише євреї. Вулицями гасають їхні дітлахи на електросамокатах і балакають своєю мовою.

– Ось це єврейська школа, – показує Людмила Юріївна на будівлю за невисоким парканчиком. – Там вчаться тільки хлопчики. Мають хасиди й власну лікарню. А ще кав’ярні з кошерною їжею. Кошерна – це така їжа, яка відповідає давнім єврейським дієтичним законам. Швидко ростуть їхні готелі, які здають для своїх паломників. На деяких навіть є майданчики для посадки вертольотів. Номер для віп-персон може коштувати тисячу доларів за добу. Незважаючи на війну, хасиди не бояться їхати в Україну. А на початку повномасштабного вторгнення вільне житло в готелях безкоштовно надавали переселенцям з різних регіонів. Забезпечували їх триразовим харчуванням. Правда, коли починався Рош га-Шана попереджали на що на ці дні треба виїхати з житла. І наші люди з розумінням до цього ставилися. Хасиди не бояться війни, а минулого року на вулицях були встановлені гучномовці і з них лунала спільна молитва за мир в Україні. Це було дуже зворушливо.

Поки прогулювалися Уманню, то спілкувалися з перехожими, розпитували про паломників. Хтось нарікав, що після них багато сміття, але ніхто не приховував, що приїзд паломників – це можливість отримати зайві прибутки. Один чоловік чесно сказав, що продав свою двокімнатну квартиру, яка була поблизу могили Цадика за 50 тисяч доларів.

– То великі гроші тоді були, – наголошує пенсіонер. – А хто мав власну хату, то ще більше пощастило, бо за неї купив житло собі, дітям та ще й внукам.

Приїжджають паломники в Умань з валютою, а тут вже обмінюють на гривні. Ними розраховуються всюди, купують багато українських сувенірів, щоб взяти додому. Доводилося чути й таке, що під час паломництва уманьчани здають власні помешкання, а самі їдуть до родичів у села. Жінки навчилися в’язати єврейські головні убори – кіпи й продають їх в місцеві сувенірні магазинчики. У єврейському кварталі ростуть висотки, а зводять їх… українці. Тож, виходить, що єврейський бізнес дозволяє добре заробляти місцевим. Одна біда, що не всі вони працюють легально.

– Цьогоріч очікуємо на приїзд десь сорока тисяч паломників-хасидів, – розповідає голова Уманської міської ради Ірина Плетньова. – Вони сплачують туристичний збір. Минулого року це було понад 19 мільйонів гривень. Сума видається вагомою, але чимало цих коштів йде на наведення порядку після їхнього від’їзду, ремонту доріг та каналізаційних мереж у мікрорайоні. Зараз хасиди роблять ремонти у своїх кафе, готелях – чекають паломників. А ми встановлюємо нові знаки, плануємо, як і де розташувати правоохоронців, рятувальників. Святкування юдейського нового року – велике свято для хасидів, а ми толерантно ставимося до представників різних релігій. І головне – у період святкування повинно бути зручно та безпечно усім жителям громади та гостям.

Руслана СУЛІК

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.