Майже рік минув після звільнення Херсона, а ми досі не знаємо, хто відповість за окупацію і цього міста, і наступних після нього – Каховки, Бердянська, Мелітополя, Маріуполя.
Про це пишуть у газеті «Твій портал».
Українці вимагають чіткої відповіді і конкретних імен: хто здав південь і чому непрохідним, за словами експертів, кримським перешийком кацапи рухалися, наче їхали на парад?!
Проте влада озвучує версії, які прямо суперечать одна одній. На запитання: «Чи розуміли в Україні неминучість повномасштабного наступу, про який попереджали найкомпетентніші розвідки світу?» можновладці кажуть: мовляв, ми знали, але не хотіли створювати паніки. На запитання: «Якщо ви знали, чому не замінували всієї прикордонної смуги? Не сформували в екстреному порядку тероборони? Не підняли всіх ветеранів і резервістів?» влада каже: «Ми не вірили в наступ». Ще суперечливіше звучать відповіді щодо кримського перешийку. Адже достатньо там було підірвати мости на Чонгарі й організувати нормальну оборону – і росіяни просто фізично не просунулись би крізь водну перепону на материкову Україну. Принаймні, на перших порах точно. У відповідь на це в липні 2023-го з являється інтерв ю морського піхотинця Івана Сестриватовського із просто сенсаційною заявою! Виявилося, Іван був тим офіцером, котрому доручили підірвати мости через Чонгар, які все-таки були заміновані, але бойове завдання не було виконане, бо… не спрацював механізм. Чому? Офіцер припустив, що дроти були пошкоджені або диверсантами, або масованими обстрілами росіян.
Не знаю, як вам, але мені такі заяви видаються, як мінімум, підозрілими. Бо, скільки я не записувала інтерв'ю з військовими, вони не озвучували жодної інформації ні про свій підрозділ, ні про місця дислокації, ні про озброєння, яке застосовували. А тут військовий розповідає про секретну операцію, провал якої призвів до катастрофи континентального масштабу і дав росіянам можливість шантажувати світ підривом найбільшої в Європі атомної станції!
То що ж робиться довкола розслідування справи щодо здачі українського півдня? Видання ВВС оприлюднило останні дані.
Чи причетна до зради СБУ?
Ще у квітні 2022-го Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо неналежної організації мінування мостів і дамб для подальшого підриву, щоб стримати наступ росії вглиб материкової України, що призвело до тяжких наслідків, пов язаних із тимчасовою окупацією територій Херсонської та Запорізької областей, загибеллю українських захисників і мирних мешканців, знищенням ворогом інфраструктури цих регіонів. Справи порушено за статтями про державну зраду та недбале ставлення до військової служби.
Спочатку «здачу півдня» пов язували з колишнім начальником ГУ СБУ в Криму Олегом Кулінічем (нібито саме він передав росіянам усі дані про дислокацію військ та інфраструктуру місцевості), а також із ексочільником управління СБУ в Херсонській області Сергієм Криворучком.
У липні 2022-го Кулініча в Києві затримали й оголосили підозру у створенні злочинної організації, державній зраді, дезертирстві (на початку вторгнення він утік із Херсонщини до Києва), незаконному поводженні зі зброєю, а також передачі росії відомостей, що становлять державну таємницю. Наразі Кулініч у СІЗО, а 17 жовтня почнеться суд у його справі.
Сергія Криворучка торік позбавили генеральського звання, але кримінальних проваджень щодо нього, за даними ЗМІ, досі немає.
А в грудні 2022-го голова СБУ Василь Малюк заявив на каналі «1+1», що у справі про окупацію півдня проходять виключно військові ЗСУ. За даними ВВС, слідчі вже допитали командувача сил оборони Сергія Наєва, екскомандувачів військ групи «Південь» Андрія Ковальчука та Андрія Соколова. Свідчення дали ексначальники Генштабу – генерали Віктор Муженко і Руслан Хомчак, екскомандир 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка обороняла південь, полковник Олександр Виноградов. Загалом у справі свідчення дали понад пів сотні людей, зокрема – ексголова Херсонської ОВА Геннадій Лагута, якого кілька тижнів тому знайшли мертвим у Києві і щодо якого правоохоронці озвучили версію «самогубство». Джерела ВВС стверджують, що слідчі приходили на бесіду навіть до Валерія Залужного. Проте у справі про здачу Півдня головнокомандувач ЗСУ не отримував ні офіційного виклику на допит, ні процесуального статусу.
До чого тут Офіс Президента?
Крім питання «Хто винен?» виникає і питання «А судді хто?» Адже в Державному бюро розслідувань, яке займається цією справою, слідчі є цивільними. То чи можуть вони, не маючи військового досвіду, провести належну експертизу? Особливо в питанні ведення війни та ухвалення військових рішень? А в самих військових є сумніви в неупередженості цього розслідування. Адже ДБР часто пов язують із Офісом Президента.
В багатьох країнах НАТО такі справи розслідують слідчі військової поліції, але в Україні за 9 років війни так і не створили подібного органу. У пропрезидентській фракції «Слуга народу» кажуть, що у Верховній Раді робота над цим активно ведеться, і очікують рішень уже до кінця року. Мовляв, тоді слідчі ДБР зосередяться на чиновниках і посадовцях, а справами щодо військових займеться окрема юстиція – з військовими слідчими і військовими судами.
Проте навіть якщо так станеться, то військові не виключають моменту, що у справі про окупацію півдня їх просто «призначать» винними, щоб швидко задовольнити запит суспільства. Натомість розслідувати треба й події, які передували 24 лютого 2022-го. Зокрема – як у цілому країна готувалася до війни? Які рішення влада ухвалювала і не ухвалювала в цьому напрямку? Що робила для максимального посилення армії та її підготовки до оборони?
Генерал Андрій Соколов, який на момент вторгнення рф командував управлінням військ «Південь», стверджує, що замість чотирьох бригад, які мали закривати кримський напрямок, було лише півтори, тому ще до 24 лютого чисельність армії мала би бути стрімко збільшена шляхом оголошення мобілізації або в інший спосіб.
Джерела в Генштабі кажуть про тиск на них. А в Офісі Президента апелюють: це не тиск, просто суспільство хоче знати, чому мости не були підірвані, а росіяни так швидко окупувати Херсонщину. «Є статут ЗСУ, військові мали діяти за цим статутом. Не президент має давати команду «Підривайте мости!» Військові мали це зробити, виходячи з тієї обстановки, яка була на місці», – прокоментували виданню ВВС в Офісі Президента.
Невже все звалять на ЗСУ?!
Натомість колишній волонтер, а тепер військовий ЗСУ, морський піхотинець Олександр Карпюк дивується: «Цивільне суспільство судить військових, які не втрималися проти авіації, ракет і живої сили супротивника, якої було у 20 разів більше?!» Карпюк упевнений: розслідування встановить, чи виконали військові все те, що мали би зробити в конкретних умовах із наявних у них сил та засобів. Але підхід до аналізу має бути ширшим: де ті, які спершу не вірили у велику війну, жодним чином до неї не готувалися, а потім замість захищати країну, втекли за кордон. «ЗСУ і так зробили диво!» – каже Карпюк. Бо за всіма розрахунками, в тому числі західних експертів, Україна не мала вистояти, зважаючи на всі ті сили та засоби, які використовувала росія. Проте наші захисники це зробили. Тому, шукаючи серед військових винуватців здачі півдня, варто ще й аналізувати, як готувалася до війни країна в цілому. Інакше картина буде неповна.
Оксана Бубенщикова, за матеріалами ЗМІ
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
