Про це йдеться в матеріалі на сайті МІПЛ.
Поспілкувавшись зі свідками, правозахисники встановили, що 26 липня в бараках «азовців» з’явилися охорона зі списками в руках.
Імена зачитував «деенерівець» із позивним «Третій» — це колишній український військовий, який зрадив присязі, кажуть свідки. Деякі опитані МІПЛ, колишні військовополонені, називають його начальником дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) колонії.
Серед тих, чиї прізвища були в списку, — представники різних підрозділів «Азову», як рядові, так і офіцери. У МІПЛ зазначають, що досі не зрозуміло, хто і як їх обирав, але в списках були лише «азовці», представників інших військових частин туди не вносили.
Далі «азовців» перевели до новоствореного бараку, який до цього був цехом металообробки. Щільно по всьому бараку стояли двоярусні залізні ліжка. Увечері 28 липня, напередодні теракту, охорона наказала всім залишити периметр, не дозволивши ночувати на вулиці.
Приблизно о 23:30 28 липня пролунав перший вибух: щось впало за територією колонії, пише МІПЛ.
«Я ще не спав. Спалах був дуже довгий. Я поглянув на вікна — чи всі цілі. Були цілі», — каже військовий з позивним «Лемко».
Інший військовий з позивним «Хасан» розповідає, що майже впритул до території виправної колонії росіяни розташували свою військову техніку.
«Ми постійно чули Мар’їнку: літаки, арту. У нас у 9-му бараці був “телевізор” — із вікон тієї кімнати ми бачили, що прилітало. Поруч стояли “Гради”, “Сонцепьок”. “Гради” працювали майже щодня. І наші періодично по них влучали. Було красиво», — згадує «Хасан».
Другий вибух, уже в бараці, пролунав о 23:45. «Лемко» пригадує, як прокинувся від того, що тіло пече та стікає кров’ю.
«Вогонь був усюди, черепиця звисала. Об моє ліжко, яке розташовувалось приблизно посередині бараку, вдарилась частина даху. Я зрозумів, що трохи обгорів, плюс у мене було дуже багато уламкових поранень», — говорить він.
Військовий Кирило Масалітін із позивним «Масло» каже, що було три вибухи.
«Поки я стояв і не міг зрозуміти, що відбувається [після другого вибухи], пролунав третій вибух. Мене збило вибуховою хвилею, я впав під ліжко», — згадує Масалітін.
За словами «азовців», з бараку був один вихід — через вибиті вибухом ворота та двері з ними поряд, проте в стіні ще утворилась діра — в ближньому лівому куті бараку.
«Хто міг, повернувся до бараку витягувати хлопців, навіть 200-х. Повернулися, аби хоча б тіла вціліли», — говорить «Лемко».
«Хасан» додає, що поранених намагалися дотягнути ближче до головного входу в колонію. Адміністрація не робила нічого, аби загасити пожежу або врятувати поранених, кажуть військові.
Приблизно між 02:00 та 03:00 годинами ночі 29 липня на алею вздовж зовнішньої стіни колонії пустили полонених медиків.
«До того, що ми там побачили, неможливо бути готовим. Уся алея була залита кров’ю. Люди просто повзли, я такого ніколи в житті не міг уявити. У декого була травматична ампутація кінцівок, глибокі рани черевної порожнини, пошкодження голови, численні уламкові поранення», — розповідає медик, який потрапив у полон на заводі Ілліча в квітні 2022 року разом із 36 бригадою морської піхоти.
Він каже, що медиків пустили до поранених тільки через годину-дві після підриву. Медик також зауважує, що в той момент, коли помирали «азовці», керівництво колонії байдуже стояло за парканом, не хвилюючись через можливі повторні влучання.
Під ранок на територію заїхали КАМАЗи. Важкопоранених військовополонених почали вивозити до лікарень Донецька близько п’ятої ранку вантажівками, а не каретами швидких допомог. Зранку 29 липня з’явилися перші списки від Міноборони рф. У них були прізвища 53 ймовірно загиблих та 75 ймовірно поранених.
Нагадаємо, російські пропагандисти 29 липня 2022 року заявили, нібито ЗСУ вдарили по колонії в селищі Оленівка Донецької області, де утримують українських полонених, із реактивних систем залпового вогню HIMARS. Окупанти заявили, що обстріл начебто міг статися через те, що полонені «почали давати свідчення».
В українській розвідці заявили, що вибухи в Оленівці здійснили найманці ПВК «Вагнера» (Ліга) нібито за особистою командою номінального власника євгена пригожина. За даними розвідки, організацію та здійснення вибуху не узгодили з керівництвом міноборони рф.
За даними ООН, унаслідок теракту загинули 53 українських військовополонених і ще від 75 до 130 зазнали поранень.
Офіс генпрокурора розпочав розслідування щодо цього обстрілу. Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець 30 липня заявляв, що українська сторона почала процедуру повернення тіл загиблих в Оленівській колонії.
5 січня Генсекретар ООН Антоніу Гутерреш розпустив місію зі встановлення фактів липневого нападу на Оленівську колонію, внаслідок якого загинули українські військовополонені.
В організації пояснили, що не можуть розгорнути місію через відсутність гарантій безпеки для учасників розслідування.
Майже через рік після трагедії голова Управління ООН з прав людини Фолькер Тюрк заявив, що хоча точні обставини подій залишаються нез’ясованими, доступна інформація та аналіз дозволяють зробити висновок, що вибух не був спричинений ракетою HIMARS. Водночас він додав, що на даному етапі не може назвати ані конкретне джерело вибуху, ані точний напрямок, звідки міг бути постріл.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
