Українське місто Бахмут до широкомасштабної війни було відоме здебільшого як місце виробництва солі та великий транспортний вузол. Наразі це фронтове місто, володіння яким не впливає на перебіг війни.
Однак саме тут - найбільш запеклі бої, а місто через російські атаки нагадує так само понівечені, проте стратегічно важливі Маріуполь, Сєвєродонецьк і Лисичанськ.
Чому так відбувається, намагаються розібратися журналісти канадського мовника. Спершу - для чого це потрібно росіянам. На думку колишнього бійця ЗСУ, а тепер військового аналітика Сергія Грабського, для Володимира Путіна - це питання принципу, а для виконавця завдання Євгена Пригожина - грошей.
"Російське керівництво вирішило за будь-яку ціну здобути це місто і делегувало завдання "ПВК Вагнера". ПВК перетворила бої в Бахмуті на м’ясорубку, адже людські життя з російського боку наразі не обліковуються. Пускаючи на українські позиції військових, яких одразу вбивають, "вагнерівці" виявляють вогневі позиції ЗСУ та б’ють по них з артилерії. І так відбувається хвиля за хвилею ? українську армію ніби закидають трупами", - пише видання.
Українцям же бої за Бахмут можуть бути потрібними для того ж, для чого колись були потрібними бої за Сєвєродонецьк і Лисичанськ. У спробах захопити міста росіяни тоді зазнали шалених втрат, через що кількість бійців на інших ділянках фронту зменшилась ? і це дозволило українцям здійснити кілька успішних контрнаступів.
Чи вдасться так цього разу? Військова аналітик Керолін Хірд відповідає так: "Це може статися, але через мобілізацію в РФ і скорочення лінії фронту цього разу українцям доведеться перебити значно більше російської живої сили".
Досвідчені українські військові, які вже не перший рік служать у ЗСУ, зазначають, що битва за Бахмут є однією з найнебезпечніших за весь час. Однак, як зазначають автори, навіть у разі захоплення міста, ніякого імпульсу для просування далі ЗС РФ не отримають
Збройні сили РФ не залишають спроб захопити Бахмут Донецької області, продовжуючи виснажувати свої сили на цьому напрямі. Як йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW) за 30 листопада, російське військове командування взагалі не здобуло уроків із попередніх кампаній з великою кількістю жертв і витрачає величезний ресурс на цілі обмеженого оперативного чи стратегічного значення.
"Від кінця травня російські сили постійно витрачали бойові сили на невеликі населені пункти навколо Бахмута, а в наступні шість місяців вони досягали успіхів лише на відстані приблизно кількох кілометрів", — зазначають експерти.
Така схема дій дуже нагадує попередні дії окупантів під час захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська на початку війни. Тобто командування ЗС РФ зосередили великі сили, щоб узяти під контроль два міста, які мали обмежене оперативне та стратегічне значення. Але протягом місяців важких боїв чисельність живої сили та техніки противника помітно вичерпалися.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
