Коли ми переможемо, треба обов’язково зняти комедію про цю війну, запропонувала у своєму дописі Фейсбуку Олена Донченко. Так, саме комедію. Повнометражний фільм, який побачить увесь світ.
І про злодюжок у Києві, які захопили голіруч ворожий БТР.
І про циганів, які вкрали танк у росіян.
І про безхатьків, які збирали пляшки для коктейлів молотова.
І про бабусь, які шукали ворожі мітки і заодно замалювали в місті всі контакти наркодилерів.
І про обісраних російських військових, яких добра українська бабця гостинно прийняла чаєм з проносним, а тоді спалила одного москаля прямо в уборній.
І про простого українського дядька, який голіруч із цигаркою в зубах переніс міну з дороги в лісопосадку.
І про те, як українські залізничники на Сумщині заманили ворожий бронетранспортер у тупик, а потім цих двох «туристів» пов’язали і здали теробороні.
І як ті дебіли прийшли прямо до відділення української поліції в Харківській області, щоб випросити трохи соляри, бо у них скінчилася.
І як русскій десант по старих картах спустився туди, де мав бути ліс, а опинився в голім полі і був тут же пов’язаний.
І як москальську десантуру скинули недалеко від берега в Чорне море у воду 0 градусів, тероборона чекала на березі, щоб перестріляти, а непрохані гості самі передали власні м’ясо й кості рибам.
І як москалі влаштували бій один проти одного, внаслідок чого втратили 9 танків і 4 БТР.
І як у Миколаєві люди зловили і прив’язали мародера без штанів до стовпа, а поліцейський автомобіль, що приїхав на виклик, фарами підсвічував сраку.
І як власниця турагенції з організації сафарі в Занзібарі переказала передплату від російських клієнтів на допомогу українським військовим і скинула їм квитанції.
І про сафарі в Гадячі, коли їхала колона в Полтаву і заблукала, повернули на Гадяч, а там натрапили на наших мисливців, покидали танки й чухнули в ліс. А мужики відстрілювали їх по тому лісу.
Ще є дід Толя, який угнав БМП, причепивши його до свого трактора.
І як під Золотоношею впав ворожий літак, а люди усім селом ловили пілота, поки не спіймали.
І не забудьте про чувака з Дніпра, який насрав на мітку.
І про капітана Тараса Остапчука, який утопив яхту віцепрезидента концерну з виробництва зброї «Ростех», щоб помститися за обстріляні у Києві будинки, а іспанський суд виправдав нашого капітана.
І про кіберугрупування Anonymous, хакери якого поклали державні сайти РФ, запустили в ефір гарну українську музику і в загальний доступ злили базу даних, яка містила телефони, пошту та імена співробітників міноборони росії.
І як грузини відмовилися заправити російський корабель і запропонували використати весла.
І про те, як цілий світ повторював: «Русский военный корабль, ИДИ НАХ*Й!»
Ні, Україна більше не сумна й пригнічена. Ніколи більше. Ніяких страждань. Честь, Гордість, Пам’ять для наших Героїв.
А ворогу – зневага цілого світу. Смішні й бридкі посіпаки хворого карлика.
Слава Україні!
P.S. А замість тексту слів до пісні пустити лиш одне слово «паляниця», як його вимовляють перелякані кацапи.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
