Сирота Олександр Беспалов ще до війни захотів стати десантником. Потім пройшов Іловайськ, Донецький аеропорт. Якось під час відпустки на лавці біля будинку побачив дівчину, в яку одразу закохався. Відтоді мріяв узяти її за дружину. Але він і уявити не міг, що з нею одружиться, будучи у вкрай важкому стані в реанімації…
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
«А ти не злетиш із такими довгими віями?» – такі були перші слова Саши до Анни, коли він вперше її побачив. Познайомилися, розговорилися. Деякий час не бачилися, а коли випадково зустрілися знову – обоє зрозуміли: це доля. Вона чекала його повернення з війни і будувала плани на майбутнє. Тим більше, що під серцем уже носила спільне дитя.
За свої 24 роки Саша пережив чимало горя. Його мама померла, коли він був ще геть маленьким. Серце батька перестало битися у 2018 році від раку. У 18 років хлопець уклав контракт з ЗСУ, захотів стати десантником. Іловайський котел, Донецький аеропорт – все це довелося пройти молодому бійцю. За місяць до ротації, яку Сашко чекав з нетерпінням, бо хотів повернутися додому, одружитися з коханою, виховувати власне дитя, сталося дещо жахливе. Важке поранення вмить внесло корективи у плани хлопця.
Коли його привезли в лікарню імені Мечнікова в Дніпро, лікарі не могли зрозуміти, як цей 24-річний молодик залишився живий. Куля пробила йому око, пройшла через мозок і зупинилися в потиличній частині черепа. Таке поранення медики називають смертельним. Після поранення Сашко впав у кому. Хірурги спробували врятувати хлопця – трепанація черепа, надважка багатогодинна операція…
На 12 день пацієнт вийшов із коми. Увесь цей час поряд з ним була його наречена Аня, яка тоді була на п’ятому місяці вагітності. Побачивши кохану біля свого ліжка, Сашко дуже швидко пішов на поправку. На 15 день його відключили від апарата штучного дихання. Щойно вийшовши із тривалої коми, він одразу попросив свою кохану стати його дружиною і зробити це вже негайно. Попросив письмово, бо говорити не міг. Кохана погодилася. Щоправда, довелося пройти бюрократичні труднощі, співробітники РАЦСу не хотіли розписувати їх, вважаючи, що молодий не усвідомлює своїх дій. Але завдяки лікарям, волонтерам і пресі мрія закоханих таки збулася. Одружувалися просто в реанімації. Тоді на запитання, чи згоден він взяти за дружину Анну, він тільки зміг кивнути головою, його ж кохана голосно сказала «Так!». Вона була одягнена як справжня наречена, а Сашко лежав на ліжку, з перебинтованою головою і пов’язці на оці.
– Це справжнє диво, – пригадує головлікар медзакладу Сергій Риженко. – Після того, як Саша вийшов з коми, він лише міг ворушити губами. Ми думали, що мова повернеться десь за кілька місяців. Але, щойно він одружився, одразу заговорив.
Замість убитого кулею ока Саші поставили протез. Потім була важка реабілітація. Кохана вчила його ходити заново, говорити, їсти. А він переживав, що потворний. «Для мене ти найкрасивіший», – повторювала йому безперестанку.
Як виявилося, освідчився Саша Ганні давно, ще коли був у АТО. Вислав поштою обручку і, коли вона її забрала, зателефонував і попросив вийти за нього заміж…
– Увечері після нашого весілля в реанімації, Саша заговорив. Я мало не втратила дару мови. Бо ж томограф показував, що в нього працює лише половина мозку. Мене попереджували, що він може бути розумово відсталим, з порушенням мови, паралізованим. Але мене це не лякало. Я люблю цю людину, і якщо він і залишився б таким – це була б моя ноша. Але жити без нього не збиралася, – говорить Ганна.
Минув час, але почуття Беспалових ще більше палають. Тепер їх радує їхній дворічний синочок Олексій. Його вони народжували разом. Олександр ні на мить не залишив своєї Ганни під час пологів. Як і вона його – під час коми. А Сашко дотепер дякує усім українцям, які в різних церквах країни молилися за його одужання…
Ірина Бура
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
