4 Липня 2020
Новини

Яким був Почаїв 100 років тому

Яким був Почаїв 100 років тому

Місто Почаїв на Тернопільщині є одним із найпопулярніших серед туристів. Щороку туди приїздять віряни із усіх куточків України.

Почаївська Успенська Лавра – найбільшою православною святинею на Волині. Перша писемна згадка про Почаїв міститься у Грамоті польського короля Сиґізмунда I Старого і датується 20 травня 1527 роком.

Сьогодні пропонуємо нашим читачам поглянути на фото Почаївської Лаври, які були зроблені в роки Першої світової війни (1914-1918). Їх автором є невідомий фотограф австро-угорської армії. Негативи світлин зберігаються в Австрійському державному архіві.

На кадрах Почаївська Лавра, її мешканці, а також панорами на яких можна чудово розгледіти Почаїв тих часів. Чи дуже він змінився? Варто поїхати туди і порівняти після перегляду наших світлин.

З історії Почаївської Лаври відомо, що у 1914 роком новим намісником став архієпископ Євлогій (Георгієвський). На початку війни в Лаврі знаходилося 200 монахів.

Коли розпочалась війна, то в лаврі відкрили перев'язочну для поранених солдат, а монахи взяли на себе обов'язки братів милосердя.

В 1915 році, після відступу російських військ, в Почаєві залишилось кілька десятків монах. Цінні речі, включаючи Почаївську ікону Божої Матері та мощі святих було евакуйовано до міста Житомира.

Позитивним моментом було те, що саме за час перебування австро-угорської армії в монастирі, до приміщень Лаври, 100 років тому, було підведено електроенергію та прокладено водопровід.

Проте, австрійці Успенський храм в роки війни, перетворили в католицький і служили в ньому меси. У Трапезній церкві влаштували кінозал, що можна побачити на одному із фото. Солдати часто вели себе не культурно, курили в храмі і приходили п'яними. У архієрейському домі було облаштовано ресторан.

У 1916 році, під час Брусиловського наступу, Почаїв був звільнений.

Після Першої світової війни, у 1919 році Почаївська Лавра була захоплена більшовиками, які розграбували її останнє майно.

 

Джерело фото: https://www.archivinformationssystem.at

Тетяна Яцечко-Блаженко

 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: історія, Фото, тернопіль, Україна
В тему