27 Травня 2020
Новини

На Волині через укуси кліщів за меддопомогою звернулося близько 100 людей

На Волині через укуси кліщів за меддопомогою звернулося близько 100 людей

На Волині до медзакладів за допомогою через укуси кліщів звернулось 99 осіб, з них 30 дітей. Такі дані зафіксовані  з початку травня 2020  ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України».

Протягом останнього тижня кількості таких звернень значно зросла, а саме за медичною допомогою звернулось  35 осіб, в тому числі 12  дітей (34%).

У 40% осіб укуси відмічалися після перебування на території лісових масивів та парків, у 60% пов’язані з перебуванням на власному подвір’ї, присадибних та дачних ділянках.

Однак, варто зауважити, що більшість населення знімає кліщ самостійно, не звертаючись в медичну установу. А згідно із статистикою, лише половина людей, яких вкусив кліщ, помічає їх на собі.

То в чому ж небезпека укусів кліщів?

Кліщі є переносниками та резервуарами збудників низки захворювань. Найпоширенішими з них на території України та області зокрема, є кліщовий вірусний енцефаліт та хвороба Лайма (лаймбореліоз).

Якщо захворювання на кліщовий вірусний енцефаліт в області носить спорадичний характер, а характерним і важливим для поширення хвороби є укус кліща під час перебування захворілих осіб на території  активно діючого природного осередку кліщового енцефаліту: на Волині це майже вся територія Ратнівського району, в меншій мірі території  Камінь — Каширського та Ківерцівського районів.

Дещо інша ситуація склалась в області з хворобою Лайма, збудником якого є борелії. Передається хвороба через укус зараженого спірохетами кліща і найчастіше вражає нервову систему людини, серце, опорно-руховий апарат і шкіру. На сьогодні в області встановлено майже 130 населених пунктів, де виявлявся кліщовий лаймбореліоз. Хвороба реєструється у всіх районах та містах області та має тенденцію до росту.

Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.

Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит). Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.

Коли варто остерігатися кліщів?

Звичайно, у природі активність кліщів спостерігається з березня по листопад та протягом року має два виражених піки активності – в квітні — травні та серпні — вересні. Саме в цей час треба бути особливо обережними.

Чи усі кліщі є переносниками збудників небезпечних захворювань?

Слід зазначити, що зовні відрізнити інфікований кліщ чи ні неможливо. Це можна підтвердити лише лабораторно. Лікарями – епідеміологами та біологами лабораторії особливо небезпечних інфекцій нашої установи проводится моніторинг за розповсюдженням кліщів та їх лабораторні дослідження по всій адміністративній території області. Щорічно збирається та досліджується від 8 до 10 тисяч кліщів, до 3% виявляється з позитивними знахідками. Окрім цього, щорічно досліджується до 300 кліщів знятих з людей. Збудник захворювання – борелія,  виявляються у  35-40%.

На сьогодні лабораторією досліджено 52 кліщі знятих з людей, у 20 виявлено борелії, що становить – 38,5%.  Тобто, кожен  2-3 знятий з людини кліщ є інфікований бореліми.

Проте слід зазначити, що ризик зараження бореліозом залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.

Специфічних заходів профілактики кліщового лаймбореліозу не існує. Тому усі заходи зводиться до попередження розмноження кліщів та захисту від їх нападу.

Що робити, коли кліщ уже присмоктався?

Негайно зверніться до найближчого травмпункту. У кожному регіоні цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу та нададуть рекомендації щодо подальшого спостереження.

 Наскільки безпечно діставати кліщів у домашніх умовах?

При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення кліща проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Обережно, щоб не розчавити, оскільки зараження також може відбутися при попаданні випорожнень кліща на шкіру з наступним їх втиранням при розчісуванні.

Після видалення кліща місце присмоктування протерти спиртовмісним антисептиком. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Також протягом трьох тижнів спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке продовжує збільшуватися, — негайно зверніться до лікаря.

Що робити із видаленим кліщем?

Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришкою з проколами.

Лабораторному дослідженню підлягають цілі непошкоджені, живі кліщі зразу ж після видалення з людини та  не напиті кров`ю. При неможливості швидкої (в день видалення) доставки матеріалу в лабораторію, кліщі потрібно зберігати в умовах  холодильника при +4-8*С не довше 2-х діб.

Прийом кліщів для досліджень на бореліоз проводиться в лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України» за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 55, контактний телефон 23-39-41, 23-39-60.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Волинь, медицина
В тему