23 Березня 2020
Новини

Чи будуть хворі на туберкульоз заражати всіх здорових?

Чи будуть хворі на туберкульоз заражати всіх здорових?
ілюстративне

Уже не перший рік Україна в сумних лідерах за епідемією туберкульозу. Адже серед усіх країн Європи саме в нас найбільше носіїв палички Коха. А зважаючи на те, що передається хвороба повітряно-крапельним шляхом і лікується не один місяць, то справжній шок в українців викликала новина: протитуберкульозні диспансери закриваються!

«Це ж воно чхне в автобусі – і мені свою заразу передасть!», «Це ж воно прийде на прийом до сімейного лікаря – і заразить усіх, хто сидітиме в черзі!» – стали обурюватися люди, дізнавшись про черговий етап медичної реформи, яка має стартувати з 1 квітня, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Невже ж до коронавірусу додасться ще й туберкульоз? Спробуємо розібратися?

На двох пацієнтів – 50 працівників лікарні

Почнемо з того, що з кожним роком кількість хворих на туберкульоз українців, на щастя, зменшується. Та й лікування стало ефективнішим. Якщо раніше хворих на туберкульоз мусили ізолювати на термін від шести місяців до двох із половиною років, то останнім часом тривалість перебування бацилоносія в тубдиспансері займає в середньому 74 дні. Саме стільки потрібно часу, аби хворий уже не міг заразити людей, які його оточують.

У зв’язку з позитивною динамікою кількість пацієнтів у профільних медзакладах щороку скорочувалася, а самі заклади закривалися через відсутність потреби в їхній діяльності. Для порівняння: за останні десять років припинили свою роботу 40 тубдиспансерів. А з 1 квітня 2020-го кількість наявних нині 93 диспансерів скоротиться ще більше.

Приміром, на Волині зараз, крім обласного тубдиспансеру, діють ще три його філії: у селі Поворськ Ковельського р-ну, селі Хотишів Камінь-Каширського р-ну та смт Луків Турійського р-ну.

За словами депутатки обласної ради Людмили Тимощук, яка очолює профільну комісію у Волиньраді, у Хотишові й Лукові наразі немає жодного пацієнта. То для чого з грошей платників податків мають утримуватися головний лікар, його заступники, бухгалтер, медпрацівники закладу, де не лікується жодна людина?

Аби ви розуміли масштаби подібного марнотратства, наведемо конкретні цифри. 2018 року на лікування туберкульозних хворих із державного бюджету спрямували майже 2 млрд грн, тим часом як для лікування інфарктів та інсультів (які забирають найбільше людських життів) виділили всього 436 та 539 млнгрн відповідно.

На санаторне лікування дитини з туберкульозом було передбачено 36 тис. грн, а на лікування онкохворої дитини – лише 8 тис. грн на весь рік.

Запитаєте, чому настільки разюча різниця? Тому, що гроші виділялися не на конкретно вилікувану від туберкульозу людину, а на ліжко-місце, яке мав той чи інший тубдиспансер. Тож на тій таки Волині існували 450 ліжок для хворих на туберкульоз. Потім їх, щоправда, поменшали до 270.

Але й це надто великі витрати. Скажімо, у Лукові на двох пацієнтів торік припадали 50 працівників, і лікування одного хворого обходилося у майже 80 тис. грн на рік (такі цифри навів генеральний директор КП «Волинський обласний фтизіо-пульмонологічний медичний центр» Іван Нискогуз).

Не закриють, а відремонтують і укрупнять

Тепер же – із введенням другого етапу медреформи – так не буде. Кошти йтимуть на лікування хворого, а не на утримання роздутого штату. Заклади, в яких немає хворих, закриватимуться. А там, де хворих небагато, планується перевести пацієнтів у профільні медичні центри.

– Зараз на лікуванні в нашому диспансері перебувають вдвічі менше хворих, ніж торік, – 164 пацієнти, – розповів нещодавно Іван Нискогуз. – За три місяці нам мають зробити капітальний ремонт приміщення. Хворі матимуть окремі душову кабіну, умивальник, туалет, вентиляцію, яка дозволить відпрацьоване повітря виводити через іншу частину вентиляційної системи.

Після завершення ремонту цей фтизіопульмонологічний медичний центр буде готовий прийняти хворих із тих своїх філій, які будуть закриті. Зокрема, з Поворська, де перебувають 24 паліативні (тобто невиліковно хворі) пацієнти.

Щодо страхів про закриття тубдиспансерів, то Іван Нискогуз називає їх не більше ніж чутками. Адже Волинська обласна рада виділила на ремонт обласного тубдиспансеру 2,5 млн грн, і загалом заклад буде розрахований на 200 ліжок. А цього, за словами лікарів, буде цілком достатньо.

– У нас середній термін перебування становить 74 дні, а не шість місяців, як було колись. У середньому хворі лікуються два з половиною місяці, хоча термін їхнього перебування залежить від стану пацієнта на момент диспансеризації, – розповів Іван Нискогуз.

– Якщо хворий поступив до закладу із запущеною формою туберкульозу, то процес його знебацилення триватиме довше, і так само довше буде зайнятим ліжко. Коли ж людина пролікується і вже не буде заразною, то лише після того зможе перейти з диспансерного лікування на амбулаторне.

Такий же механізм лікування туберкульозних хворих назвала й депутатка обласної ради Людмила Тимощук:

– Усі бацилоносії з відкритою формою туберкульозу обов’язково перебуватимуть на лікуванні в диспансері. А всі, хто не заразний, буде лікуватися вдома.

Ризик менший, ніж ми думали

Щодо побоювань, нібито більшість туберкульозників – це безхатьки та пияки, які за межами тубдиспансерів не прийматимуть ліків, то фтизіатри зазначають: серед їхніх пацієнтів чимало є лікарів (особливо тих, які контактують із хворими на туберкульоз), освітян, офісних працівників, у групі ризику також ВІЛ-інфіковані та хворі на цукровий діабет, бо в них послаблений імунітет.

Не варто також боятися, що у громадському транспорті чи в черзі до сімейного лікаря вас заразить хворий на туберкульоз. Адже, щоб підчепити паличку Коха (а вона передається повітряно-крапельним шляхом), необхідно по вісім годин упродовж трьох місяців перебувати з хворим на близькій відстані.

Крім того, навіть якщо в людини була відкрита форма туберкульозу, то через 2 – 3 тижні інтенсивного лікування хворий уже не становить загрози оточенню.

Тож не варто панікувати ні через туберкульоз, ні через чутки про закриття психіатричних лікарень. Бо в них так само, як і в тубдиспансерах, будуть проводити оптимізацію, укрупнювати заклади, а ізолювання та лікування хворих проводитимуть тоді, коли пацієнт становитиме загрозу для оточення.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: хвороби, захворювання, лікування
В тему