15 Березня 2020
Новини

Епідемія на Волині 250 років тому

Епідемія на Волині 250 років тому

Сьогодні в інтернеті однією із топових тем є тема коронавірусу. Подібні загрози епідемій були і на Волині. Проте населенню вдалось подолати ці загрози. Маємо надію, що і ця загроза омине волинян, а якщо дійде до нашого краю, бо обійдеться без померлих.

В польській бібліотеці нам вдалось наткнутися на маловідому графіку, назва якої викликала неабияку цікавість. Назва малюнку звучить як «Чума на Волині, Поділлі та Червоній Русі в 1770 році». Прізвище художника поки не вдалось дізнатися.

Зображення є свідченням того, що світова епідемія чуми 1770 року не оминула Волинський край. На картині зображене місто та захоронення людей, які померли від чуми. Невідомо, чи Луцьк, чи якесь інше місто зображене на графіці. Для того, щоб сучасні волиняни змогли уявити весь жах епідемії та її наслідки варто переглянути хоча б іспанський серіал «Чума» (La peste»).     

Відомо, що зараз на Волині є багато чорних археологів, які шукають скарби, проте інколи вони не розуміють, на яку небезпеку себе наражають, адже шукаючи скарби, можна втрапити на поховання людей, зокрема, від чуми.         

Як сказано вище, епідемія в 1770 році захопила не лише, Волинь, а й Поділля. В 2016 році місцеві дослідники проінспектували деякі поховання на Поділлі і вони виявили, що на місці поховання від чуми ставили великі кам’яні хрести. Про те, що під ними поховані саме жертви страшної пошесті засвідчують одразу два факти – дата поховання й те, що ці могили збереглися не на цвинтарі, а посеред селянських садиб. Відомо, що під час пошестей померлих ховали одразу біля хати, аби не поширювати заразу під час транспортування тіла на цвинтар.

Можливо такі хрести є і на Волині… По Волині, Поділлі спалював села, де з'являлися чумні, а також майно населення. Померли переважно ремісники і чорнороби.

З чого все почалось? Під час першої російсько-османської війни 1768-1775 рр. після захоплення російськими військами Галаца і Фокшан спалахнула чума. У госпіталь надійшло більше 2 000 хворих, з яких половина померла. У військах лютували епідемія, але командувач корпусом генерал Х. Штоффельн тільки відмахнувся від медиків і повідомляв зручні для себе реляції цариці. І лише тоді, коли сам генерал віддав богові душу, убитий чумою, нарешті забили тривогу.

Але було вже пізно, інфекція швидко поширилася далі. У Польщі в 1769 р. близько 300 тис. людей померло від пошесті, було уражено 57 міст і 580 сіл. У Російській імперії тоді ж вимерло повністю 275 міст і сіл. У Києві в 1770 р. генерал-губернатор пізно віддав розпорядження про організацію карантинних заходів, доручивши це лікарю з командою з 50 солдатів. Солдати палили багаття з дьогтем на ринках і вулицях з метою обкурювання населення.

Також вони відокремлювали здорових від хворих. Здорових вивозили в карантин на один з дніпровських островів. Трупи померлих у оселях родичі та сусіди викидали на вулиці, щоб уникнути спалення заражених будинків. На трьох заставах по дорогах у Київ один хірург оглядав подорожуючих і затримував їх у карантинних пунктах. До речі, в Києві чумних хоронили на горі Щекавиці. Наступна епідемія чуми охопила Поділля і Волинь в 1797-1798 pоках. Про її розмахи та наслідки — невідомо.

Джерело: https://polona.pl/

Тетяна Яцечко-Блаженко 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Волинь, історія, медицина
В тему

Останні матеріали