У справі про MH17 фігурують четверо обвинувачених і жоден не з'явився на перше засідання суду.
Обвинувальний файл проти них розглядатиметься в ході судового процесу, який стартував 9 березня об 11:00 за Києвом в юридичному комплексі Схіпхол в Амстердамі (Нідерланди). Також судді не виключають, що судовий процес проходитиме заочно як мінімум над трьома обвинуваченими: колишнім "міністром оборони ДНР" Ігорем Гіркіним (Стрєлковим), генерал-майором Сергієм Дубинським і українцем Леонідом Харченком, - пише Сегодня.
Ще один обвинувачений росіянин – полковник Олег Пулатов, який також причетний до транспортування ЗРК "Бук", за словами головуючого судді Хендріка Стейнхайса, в курсі пред'явлених йому звинувачень і це було його свідомим бажанням не з'явитися на суд (проте в судовому процесі передбачена можливість відеозв'язку). Однак на суді присутні два нідерландські захисники обвинуваченого Пулатова.
На підставі доказів, зібраних Міжнародною слідчою групою (JIT), в червні 2019 року прокуратура Нідерландів оголосила про підозру чотирьом особам, які можуть бути причетні до авіакатастрофи рейсу MH17. Пізніше стали відомі їхні прізвища: три громадянини Росії – колишній "міністр оборони ДНР" Ігор Гіркин (Стрєлков), генерал-майор Сергій Дубинський, полковник Олег Пулатов і українець Леонід Харченко.
Нагадаємо, в нідерландському місті Ньювегейн 19 червня 2019 року відбулася зустріч слідчих Об’єднаної слідчої групи із родичами жертв авіакатастрофи MH17 над Донбасом влітку 2014 року. На цю зустріч були запрошені журналісти, а також слідчі провели брифінг для представників ЗМІ й оприлюднили низку нових деталей розслідування.
Катастрофа MH17 сталася 17 липня 2014 над окупованим Донбасом. Тоді загинули всі 298 осіб, які перебували на борту, переважна більшість з них були громадянами Нідерландів та Малайзії.
На брифінгу було вперше названо імена чотирьох підозрюваних, яким висунули офіційні звинувачення. ТСН.ua розповідає ключові тези із виступу слідчих у найбільш резонансній авіакатастрофі останніх років.
Підозрювані у збитті літака
Слідчі у справі MH17 вперше висунули офіційні звинуваченні у збитті пасажирського літака. Підозрюваними у справі стали четверо осіб – троє росіян та українець.
Сергій Дубинський (позивний "Хмурий") – "голова розвідки "ДНР", ветеран ГРУ РФ. Організатор бойового застосування установки "Бук", з якої було збито літак.
Ігор Гіркін (позивний "Стрелок") – "міністр оборони "ДНР". Уранці 18 липня брав участь у розмові з Дубинським, який пов'язаний з евакуацією установки "Бук" з підконтрольної сепаратистам території України назад до Росії. Ймовірно, Гіркін також був повністю обізнаний про постачання "Бука" з Росії.
Олег Пулатов (позивний "Гюрза") - підполковник запасу російських Повітряно-десантних військ. Причетний до перевезення "Бука" й організації охорони району падіння уламків збитого літака. Вважається, що він був біля установки в момент пуску.
Леонід Харченко (позивний "Кріт") – громадянин України, командир "розвідувального батальйону" у "2-му відділі ГРУ ДНР", причетний до охорони установки "Бук" в районі місця пуску на південь від Сніжного. Можливо, він також координував транспортування "Бука" з Донецька до місця пуску і подальшу евакуацію "Бука" в Росію.
Ордер на арешт та суд
Нідерландські прокурори заявили, що не домагатимуться екстрадиції підозрюваних від РФ та України. Водночас, їх планують допитати у цій справі.
"Ми будемо вимагати від РФ надати дані про цих підозрюваних, ми також звернемося до Росії, щоб вона висловилася щодо цих звинувачень. Ми звернемося також до влади України щодо українського підозрюваного. Ми хочемо також допитати цих чотирьох підозрюваних, всі вони давали публічні інтерв'ю. Ми хочемо їх запитати, чи хочуть вони пояснити суть своєї особистої ролі в інциденті", - наголосив голова міжнародної спільної слідчої групи Фред Вестербеке.
За його словами, слідчі звернуться до влади двох країн щодо співпраці, проте не клопотатимуть про видавання підозрюваних.
"Ми потім звернемося, вибачте, ми не звернемося щодо екстрадиції, тому що законодавство України і Росії не дає такої можливості", - пояснив він.
Також Вестербеке розповів, що Росія відмовляється відповідати на низку запитань.
"Минулого разу, рік тому, Росія відмовилася відповідати. Зокрема, на запитання, що стосуються [Сергія] Дубинського, він повинен був працювати, співпрацювати з владою Росії в липні 2014-го. Ми закликаємо РФ дати швидко відповіді на ці питання, а так само на інші, де ми просимо правового сприяння", - резюмував він.
Окрім цього, слідчі зазначили, що суд над підозрюваними розпочнеться 9 березня 2020 року. Також на всіх чотирьох підозрюваних було видано міжнародний ордер на арешт.
Нові деталі появи "Буку" у бойовиків
Об’єднана слідча група в рамках розслідування також знайшла ще низку доказів про безпосередній зв’язок місцевих бойовиків із російською армією. Там вчергове доводять, що РФ допомагала озброєнням місцевим незаконним збройним формуванням.
"Установка прийшла з екіпажем 53-ї зенітної бригади з Курська. Можна припускати, що не тільки сама пускова установка, але і персонал, який її обслуговував, прибув з Росії. Ми також отримали онлайн-розмову Харченка, де його називають командиром. Як бачимо, один з членів екіпажу, який збив MH17, зник і він для чогось викликає цих людей до себе і запитує, хто зник", - розповів нідерландський прокурор.
За його словами, не можна чітко встановити, звідки цей екіпаж, але є відомості з інших кіл, що це пов'язано з 53-ю бригадою, яка перебувала поблизу українського кордону.
"У соціальних мережах існує також інша інформація. Ось друге повідомлення з 2 батальйону 53-ї бригади. 23 червня установка вийшла з бази під Курськом. Ця група теж включала пускову установку. Розмова солдата з якоюсь Анастасією. Він каже їй, що вони проїхали вже Міллерово і Кам'янку і зупинилися в лісі. За його словами, їхній батальйон їде на схід України", - уточнив Вестербеке.
Військовий конвой, який виїжджав у Міллерово, повертався в скороченому складі до Курська. Пускові установки номер 2 і 3, це як раз установки, з яких збили MH17. Це означає, що військові 53-ї бригади можуть знати, хто саме брав участь як персонал обслуговувальний цієї установки.
"Напевно, такий екіпаж не ухвалював свого рішення в Східній Україні, вони мабуть отримали якусь вказівку", - сказав прокурор.
За словами Фреда, Донецьк кілька разів просив військової підтримки у Російської Федерації. Так званий прем'єр-міністр Олександр Бородай, разом з Гіркіним звернулися за цією допомогою. Також вони були на контакті з "очільником" анексованого Криму Сергієм Аксьоновим.
"Він був призначеним керівником Криму, це, як ви знаєте, півострів, який був анексований Росією навесні 14 року. Тут було звернення до співробітника Аксьонова та теж йшла розмова про військову підтримку з Росії", - повідомив він.
За словами Гіркіна, йому не досить ПЗРК, потрібні танки разом з навченим персоналом, оскільки часу його готувати немає. Після цього Аксьонов подзвонив Гіркіну і сказав, що допомогу вже організовують.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
